Догмат 6: Ікони та зображення наближають до Бога

Походження догмата.

«Ранні християни не використовували зображень у поклонінні... У IV—V століттях Церква впровадила використання образів, пояснюючи це тим, що прості люди краще зрозуміють християнські істини за допомогою зображень, аніж проповідей чи книжок» («Енциклопедія біблійної, теологічної та церковної літератури» Мак-Клінтока і Стронґа, том 4, сторінки 503 і 504, англ.).

Що каже Біблія?

«Не роби собі ніякого ідола, ані зображень того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі. Не поклоняйся їм і не відправляй богослужіння перед ними» (Вихід 20:4, 5, Дулуман). У I столітті апостол Іван написав християнам: «Дітоньки, стережіться ідолів» (1 Івана 5:21).

Чи справді, як каже церква, образи це тільки засіб, який допомагає шанувати і наближатись до тих, кого вони зображають? «Спочатку зображення, можливо, служили навчальним засобом або прикрасою, так принаймні виправдовували їх використання. Але незабаром їм почали поклонятися. Особливо це стосується ікон, які стали атрибутом православ’я»,— говориться в «Релігійній енциклопедії» (англ.). Однак пророк Ісая слушно запитав: «Кому ви хочете уподобити Бога? Який образ йому надати?» (Ісаї 40:18, Хоменко).

Поміркуйте над такими біблійними віршами: Ісаї 44:13—19; Дії 10:25, 26; 17:29; 2 Коринфян 5:7.