«Любіть одні одних»
«Даю вам нову заповідь: любіть одні одних. Як я вас полюбив, так любіть одні одних і ви. По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (ІВАНА 13:34, 35).
Що це означає? Христос наказав своїм послідовникам любити одні одних так, як він любив їх. Його любов долала бар’єри, які існували в той час, як-от, упередження до іншої національності чи статі (Івана 4:7—10). Любов спонукувала Ісуса жертвувати заради інших своїм часом, силами та інтересами (Марка 6:30—34). А найбільшу любов Ісус виявив у кінці свого земного життя. «Я — пастир добрий,— сказав він.— Добрий пастир готовий віддати за овець свою душу» (Івана 10:11).
Цій вимозі відповідали християни першого сторіччя. Вони називали одні одних «братами» і «сестрами» (Филимона 1, 2). До християнського збору могли приходити люди з усіх народів, адже християни вважали, що «немає різниці між юдеєм та греком — Господь один для всіх» (Римлян 10:11, 12). Після свята П’ятидесятниці 33 року н. е. Христові послідовники в Єрусалимі «продавали своє майно і статки й ділили виручені гроші між усіма — кожному згідно з потребою». Це робилося для того, аби люди, котрі недавно охрестились, могли залишатися в Єрусалимі й «далі з завзяттям вчитись в апостолів» (Дії 2:41—45). Що спонукувало християн іти на такі жертви? Майже через 200 років після смерті апостолів Тертулліан згадував, що́ інші говорили про християн: «Як вони люблять одне одного... і як вони готові навіть померти одне за одного».
Хто тепер відповідає цій вимозі? У книжці «Історія занепаду і зруйнування Римської імперії» (1837) сказано, що впродовж століть християни «ставились до своїх одновірців з більшою жорстокістю, ніж ставились до них нехристияни». Згідно з недавнім вивченням, проведеним у США, упередження до іншої національності панує передусім між віруючими, більшість з яких називає себе християнами. Віруючі в одній країні здебільшого не мають жодних зв’язків зі своїми одновірцями в іншій країні, а тому не можуть і навіть не бажають допомагати одні одним у час лиха.
За два місяці 2004 року на Флориду налетіло аж чотири урагани. Після цього керівник флоридського Комітету з надання надзвичайної допомоги перевіряв, чи належно використовувались доступні ресурси. Він сказав, що жодна інша група не була так добре організована, як Свідки Єгови, і запропонував Свідкам необхідні матеріали. А 1997 року в Демократичну Республіку Конго прибула група Свідків Єгови, щоб надати допомогу своїм одновірцям та іншим, хто цього потребував. Вони привезли медикаменти, запаси їжі та одягу. Для цього Свідки з Європи пожертвували близько мільйона доларів.