“Де був Бог?”

ЧИ ВИНИКАЛО У ВАС ТАКЕ ЗАПИТАННЯ, КОЛИ СТАВАЛОСЯ ЯКЕСЬ НЕЩАСТЯ? А, МОЖЕ, СТИКАЮЧИСЬ З ТЯЖКИМ ВИПРОБУВАННЯМ У ЖИТТІ, ВАМ ЗДАВАЛОСЬ, ЩО БОГОВІ ДО ВАС БАЙДУЖЕ?

Можливо, вам знайомі почуття Шейли зі США, яка виростала в глибоко релігійній сім’ї. Ось що вона розповідає: «З малих літ я вірила, що Бог є, що він наш Творець, і тому тягнулася до нього. Але мені завжди здавалось, що він десь далеко-далеко і звідти спостерігає за мною. Я не думала, що Бог мене ненавидить, але і не вірила, що він мене любить». Чому в Шейли були такі думки? Вона пояснює: «Наша сім’я переживала одну трагедію за іншою, і, здавалося, Богові зовсім не було до цього діла».

Ви, як і Шейла, мабуть, не сумніваєтеся, що існує Всемогутній Бог. Однак вас може тривожити питання, чи ви особисто щось значите для нього. Праведний чоловік Йов, хоча й вірив, що Бог є мудрим і має велику силу, боровся з подібними сумнівами (Йова 2:3; 9:4). Після того як Йов зазнав кількох страшних нещасть підряд і вже не бачив виходу, він запитав Бога: «Чому ти ховаєш обличчя своє і вважаєш мене своїм ворогом?» (Йова 13:24).

А що каже Біблія? Чи Бог винен у наших бідах? Чи існують докази того, що Богові не байдуже до людей загалом і до кожного з нас зокрема? Чи справді він помічає, розуміє кожного з нас, співчуває нам і допомагає вирішувати проблеми?

На сторінках цього журналу ми розглянемо, як будова людини свідчить про те, що Бог нас любить (Римлян 1:20). Також ми розглянемо, що Біблія розповідає про те, як Бог піклується нами. Чим більше ви будете дізнаватися про Бога, пізнаючи творіння його рук і досліджуючи його Слово, тим більше будете переконуватися, що «він дбає про вас» (1 Петра 5:7; 1 Івана 2:3).