Запитання

◼ Чи доречно платити за те, що вас підвезли?

Обставини декого з нас вимагають, щоб інші допомагали нам регулярно відвідувати зібрання і брати участь у проповідницькому служінні. Щоб забезпечити нас транспортом, багато братів та сестер люб’язно докладають зусиль і з приємністю використовують свій час, транспорт та інші засоби. І хоча їм, можливо, потрібно раніше, ніж звичайно, бути готовими вийти з дому й пізніше повертатися додому, однак вони охоче пропонують свій транспорт.

Як і в усякій іншій галузі нашого християнського служіння, нас стосується принцип, записаний у Галатів 6:5: «Кожен нестиме свій власний тягар». Тому якщо хтось регулярно забезпечує нас транспортом, то нам слід виявити свою вдячність не тільки словами, але, при можливості і в розумних рамках, заплативши за послуги,— це допоможе покрити витрати власника (Матв. 7:12; 1 Кор. 10:24).

Навіть якщо той, хто використовує для перевезення інших свій засіб пересування, не каже платити й не виявляє, що він потребує цього, то завжди було б доречно щиро запропонувати йому заплатити за послуги. Шофер може відмовитись взяти; і це, звичайно, його діло. Та все-таки доречно запропонувати йому щось. Якщо немає можливості заплатити відразу, то варта мати це на увазі і наступного разу, коли він знову запропонує їхати, йому, напевно, можна буде заплатити (Луки 6:38).

Приємно, коли той, хто має засоби пересування, допомагає тому, хто без такої допомоги не зміг би відвідувати зібрання чи брати участь у проповідницькому служінні (Прип. 3:27). Разом з тим також приємно, коли той, хто отримує користь від такої доброзичливості, виявляє свою вдячність і платить за ці послуги згідно зі своїми можливостями (Кол. 3:15).