Звіщати добру новину безупинно
1 Ранні християни дуже серйозно ставилися до свого служіння. Лука повідомляє: «Щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» (Дії 5:42). Ніщо, навіть переслідування, не могло стримати їх! (Дії 8:4). Вони розмовляли з іншими про правду кожен день.
2 А як ми? Запитай себе: «Чи я відчуваю невідкладність праці у наш час? Чи я буду звіщати добру новину безупинно?»
3 Сучасні приклади безупинного проповідування. Одна сестра, жертва поліомієліту, була скована апаратом «залізні легені». Вона не могла ходити до Залу Царства чи на конгреси, але наполегливо звіщала добру новину. Протягом її 37-річного «ув’язнення» хворобою сестра допомогла 17 людям навчитися правди! Як це їй вдалося? Хоча вона й не ходила від дому до дому, проте кожного дня неформально свідчила людям, які приходили до неї.
4 Наші брати в Боснії були змушені зносити тягарі і злигодні війни. Проте вони регулярно проповідували іншим. Вісники в Сараєво в середньому проводили 20 годин щомісяця, розповідаючи іншим про добру новину, і кожен з них в середньому проводив по два біблійних вивчення. Незважаючи на суворі умови, вони проповідували і навчали безупинно.
5 Молоді особи також виявляють ревність у служінні. Одну сім’ю Свідків у Руанді завели в приміщення, де солдати готувалися вбити їх. Свідки попросили дозволу спершу помолитися. Їм дозволили, і мала дочка Дебора сказала вголос: «Єгово, цього тижня ми з татом розповсюдили п’ять журналів. Як ми тепер відвідаємо тих людей, щоб навчити їх правди і допомогти їм отримати життя?» Через її сильну віру і любов до служіння ціла сім’я врятувалася.
6 Сьогодні є потреба шукати нагоди свідчити іншим і знаходити людей, які «схильні до вічного життя» (Дії 13:48, НС). Згідно з місцевими обставинами старійшини збору вживають заходів для групового свідчення у зручний час — чи то вранці, після обіду чи ввечері. Статті з «Нашого служіння Царству» і пункти на службовому зібранні, районних та обласних конгресах дають вчасні поради і підбадьорення брати участь у різних галузях проповідування Царства. Крім того, районні та обласні наглядачі вчать вісників проповідувати на вулицях, показують, як працювати у ділових частинах міста і вказують на інші способи свідчити скрізь, де є люди. Все це наголошує на одному факті: добру новину слід звіщати безупинно!
7 Ісусові апостоли сміливо заявили: «Не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!» Як вони перебороли різні перешкоди? Вони просили в Єгови допомоги, отримали її і «переповнилися всі Святим Духом,— і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!» (Дії 4:20, 29, 31). Можливо, що не всі матимуть надзвичайні випадки у служінні, але якщо ми справді бажаємо звіщати добру новину безупинно і якщо докладаємо зусиль, щоб робити це навіть кожного дня, Єгова допоможе нам.