Ми маємо доручення
1 Ісус наказав своїм послідовникам: «Навчіть всі народи» (Матв. 28:19). По всьому світі у 232 країнах і архіпелагах більше п’яти мільйонів хвалителів Бога Єгови на практиці доводять те, що вони виконують Ісусів наказ. А що можна сказати про нас особисто? Чи ми серйозно ставимося до доручення проповідувати?
2 Моральний обов’язок. Доручення — це «справа, доручена кому-небудь; завдання». Ісус дав нам завдання — проповідувати (Дії 10:42). Апостол Павло розумів, що він мав повинність, або моральний обов’язок, звіщати добру новину (1 Кор. 9:16). Розгляньмо приклад: уяви собі, ніби ти є членом екіпажу корабля, який тоне. Капітан дає тобі наказ попередити про це пасажирів і скерувати їх до рятувальних човнів. Чи ти зігноруєш цей наказ і станеш рятувати лише своє життя? Звичайно, що ні. Від тебе залежать інші люди. Під загрозою їхнє життя. Ти маєш моральний обов’язок виконати своє доручення допомогти їм.
3 У нас є доручення від Бога — проголошувати попередження. Незабаром Єгова знищить усю цю злу систему речей. Майбутнє мільйонів життів усе ще не визначене! Чи було б правильно, щоб ми ігнорували небезпеку для інших і піклувалися лише про власний порятунок? Звісна річ, ні. У нас є моральний обов’язок допомогти рятувати життя інших людей (1 Тим. 4:16).
4 Зразки вірності для наслідування. Пророк Єзекіїль відчував відповідальність нести попереджальну звістку невірним ізраїльтянам. Єгова рішуче попередив Єзекіїля про можливі наслідки, якщо він не виконає свого завдання: «Коли Я скажу безбожному: «Конче помреш», а ти не остережеш його... то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!» (Єзек. 3:18). Єзекіїль, незважаючи на жорстку протидію, вірно й віддано виконав своє доручення. Тому він міг радіти, коли Єгова здійснив свій вирок.
5 Через декілька століть апостол Павло написав про свою відповідальність проповідувати. Він проголосив: «Я чистий від крови всіх, бо я не вхилявсь об’являти вам усю волю Божу». Павло звіщав прилюдно й від дому до дому, бо усвідомлював, що, не роблячи цього, він перед Богом буде винний у крові (Дії 20:20, 26, 27).
6 Чи у нас є така ж ревність як в Єзекіїля? Чи ми, як Павло, відчуваємо спонуку проповідувати? Ми маємо таке ж саме доручення, як і вони. Ми мусимо й далі виконувати наш обов’язок попереджувати інших, незважаючи на їхню апатію, байдужість чи протидію. Ще тисячі можуть відгукнутися на звістку про Царство й сказати: «Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами» (Зах. 8:23). Нехай наша любов до Бога та до ближнього спонукує нас не припиняти нашої праці. Ми маємо доручення проповідувати!