Як стоять справи з твоїми родичами?
1 Більшість із нас має чимало родичів, котрі не є в правді. Як же ми прагнемо, щоб ці дорогі нам особи були разом з нами на дорозі до життя! Якщо вони є членами нашої сім’ї, то ми, напевно, ще більше турбуватимемось їхнім майбутнім. І хоча ми вже роками намагаємося зацікавити їх правдою, нам не слід думати, ніби це безнадійна справа.
2 Коли Ісус виконував свою проповідницьку діяльність, «не вірували в Нього навіть брати Його» (Івана 7:5). Одного разу його рідні подумали, що він божевільний (Марка 3:21). Однак Ісус не відвернувся від них. З часом його брати прийняли правду (Дії 1:14). Його брат по матері Яків став стовпом християнського збору (Гал. 1:18, 19; 2:9). Якщо ти хочеш бачити, як твої родичі з готовністю приймають правду,— не зупиняйся у своїх намаганнях ділитися з ними доброю новиною про Царство.
3 Неси відсвіження, не переобтяжуй. Коли Ісус проповідував, його слухачі почувалися відсвіженими, а не заляканими (Матв. 11:28, 29). Він не переобтяжував їх навчанням, якого вони не могли розуміти. Щоб відсвіжити своїх родичів водою правди, давай їм цю воду кожного разу потроху, не заливай їх нею! Один роз’їзний наглядач зазначив: «Найліпші результати мають ті, хто пробуджує допитливість у своїх родичах, свідкуючи їм коротко, однак регулярно». Таким чином навіть противники можуть почати ставити запитання і, зрештою, в них може розвинутися спрага до правди. (1 Петра 2:2; порівняйте 1 Коринтян 3:1, 2).
4 Багато християн ефективно свідчать своїм невіруючим подружнім партнерам, залишаючи літературу розгорнутою на тому матеріалі, який може їх зацікавити. Одна сестра використовувала цей метод, а також проводила вивчення зі своїми дітьми так, щоб чув її чоловік, і давала пояснення, котрі були корисними й для нього. Інколи вона його запитувала: «Сьогодні під час особистого вивчення я дізналася про те і те. Яка твоя думка щодо цього?» Пройшов час, і її чоловік прийняв правду.
5 Будь ґречним, не будь нетерплячим. Одна сестра сказала: «Родичі теж мають право на власні погляди й думки». Тому нам слід з повагою ставитися до них, коли вони висловлюють свої погляди або коли вони спеціально просять не говорити їм про правду (Еккл. 3:7; 1 Петра 3:15). Коли будемо терпеливими й сердечними, коли будемо добрими слухачами, тоді зможемо знайти слушні нагоди для тактовного свідчення. Така терпеливість може принести добрі плоди, як це видно з історії одного християнина, котрий 20 років терпеливо зносив наругу з боку невіруючої дружини. Коли вона почала змінюватися, чоловік сказав: «Який я вдячний Єгові за те, що він допоміг мені розвинути довготерпіння, бо тепер бачу результати: дружина вже вступила на дорогу до життя!»
6 Як стоять справи з твоїми родичами? Може так бути, що через добру християнську поведінку й завдяки молитвам за них, «ти зможеш здобути їх для Єгови» (1 Петра 3:1, 2, примітка в НС).