Радість від єдності з Єговою та його Сином
Найважливіша подія року — це Спомин, що відзначатиметься 28 березня
1 Відзначаючи Господню Вечерю після заходу сонця 28 березня 2002 року, ми покажемо, що отримуємо радість від єдності з Богом Єговою та Ісусом Христом. Саме під час тієї особливої події останок помазаних християн втішатиметься винятковою «спільністю», яку має з іншими спадкоємцями Царства, Отцем та його Сином (1 Ів. 1:3; Еф. 1:11, 12). Мільйони «інших овець» роздумуватимуть про свій чудовий привілей єдності з Єговою та його Сином, а також про можливість мати з ними одне серце і розум у виконанні Божої праці (Ів. 10:16).
2 Тісно співпрацюймо. Єгова та Ісус завжди перебувають в єдності, і це приносить їм радість. Вони мали близькі стосунки впродовж мільярдів років ще до створення людини (Мих. 5:1). Тому між ними виникнули глибокі та ніжні почуття. Будучи уособленою мудрістю, первонароджений Син Єгови ще до своєї появи на землі міг сказати: «Я була його [Єгови] втіхою щоденно, усміхалась перед ним повсякчасно» (Прип. 8:30, Хом.). Незчисленні віки, проведені у близькому товаристві з Джерелом любові, сильно вплинули на Божого Сина (1 Ів. 4:8).
3 Єгова, пам’ятаючи про потребу людей у визволенні, вибрав свого єдинородного Сина, який особливо любив людей. Саме цей Син віддав своє життя як викупну жертву, що стало нашою єдиною надією (Прип. 8:31). Як Єгова зі своїм Сином об’єднані у сповненні одного наміру, так само і ми залишаємося об’єднаними з ними та один з одним узами сильної любові, з радістю виконуючи Божу волю.
4 Виявляймо щиру вдячність. Своєю присутністю на Спомині, а також уважним і шанобливим слуханням ми покажемо, що по-справжньому вдячні за любов Єгови та за жертву його Сина, принесену задля нас. Головна увага звертатиметься на сповнений любові приклад Ісуса, на те, що він до смерті залишився вірним і постачив викуп, на його правління у ролі Царя встановленого Божого Царства, а також на благословення, які те Царство принесе людству. Нам теж нагадають про потребу постійно виявляти свою віру, ревно працюючи згідно з волею Єгови як «співробітники правди» (3 Ів. 8; Як. 2:17).
5 Допомагаймо іншим бути разом з нами. Раді старійшин потрібно докласти особливих зусиль, щоб заохотити всіх неактивних Свідків на території збору прийти на Спомин Христової смерті (Матв. 18:12, 13). Складіть список осіб, яких необхідно відвідати, щоб нікого не пропустити і щоб усіх їх було запрошено особисто.
6 Чи ти знаєш людей, які можуть прийти на Спомин? Вияви ініціативу, щоб розвинути в них вдячність за цю подію. Сердечно запроси їх і допоможи відчути, що вони там потрібні. Зробімо ж усе можливе, щоб запросити на цю найважливішу подію року всіх, з ким ми вивчаємо Біблію, інших зацікавлених, а також членів сім’ї і знайомих. Отримати користь з викупу може кожна людина, котра навчається «переважного познання Христа Ісуса» (Фил. 3:8). Люди, які виявляють віру в Христову жертву, можуть здобути тверду надію на вічне життя (Ів. 3:16).
7 Ніколи не применшуй впливу, який може мати Спомин на щирих людей. Два роки тому в Папуа — Нова Гвінея, острівній країні, 11 зацікавлених пливли по бурхливому морю на маленькому човні впродовж 17 годин, щоб бути присутніми на цій урочистості. Чому? Вони сказали: «Ми хотіли відзначити Спомин Христової смерті разом з іншими поклонниками Єгови, і тому ця подорож повністю виправдала себе». Подумай про ревність тих зацікавлених і про їхню вдячність за радість, яку вони отримали від єдності з Єговою, його Сином та християнським братством!
8 Пропонуй біблійне вивчення всім зацікавленим. Заохочуй їх регулярно відвідувати зібрання збору і ділитися з іншими тими істинами, яких навчаються. Допомагай їм ‘ходити в світлі’ і ‘чинити правду’, застосовуючи біблійні принципи в житті (1 Ів. 1:6, 7). Допоможи їм також розвивати близькі стосунки з Єговою і дедалі більше цінувати дорогоцінну можливість об’єднано виконувати його волю.
9 Який же це чудовий привілей радіти єдністю «в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську»! (Фил. 1:27, 28). Чекаймо ж того дня, коли зустрінемося разом з нашим милим братством на Спомині 28 березня, і завжди будьмо вдячними Єгові та його Сину! (Луки 22:19).