Нам довірено скарб
1 Апостол Павло цінував отримане від Бога доручення проповідувати і називав його «скарбом» (2 Кор. 4:7). Виконуючи це доручення, він зносив труднощі й переслідування. Павло невтомно проповідував усім, кого зустрічав. Він здійснив чимало важких та небезпечних подорожей і сушею, і морем. Як ми можемо наслідувати Павла і показувати, що дорожимо нашим служінням? (Рим. 11:13). Чому можна сказати, що наше служіння — це незрівнянний скарб?
2 Найбільший скарб. Звичайні скарби часто стають причиною великих страждань, і користь від них обмежена і короткочасна. Проте наше служіння приносить тривалу користь нам самим та іншим (1 Тим. 4:16). Завдяки йому щирі люди пізнають Єгову, роблять необхідні зміни у своєму житті і здобувають реальну надію на вічне життя (Рим. 10:13—15). Коли ми високо цінуємо своє служіння, наше життя набуває справжнього змісту, ми відчуваємо задоволення від досягнутого і втішаємося чудовою надією на майбутнє (1 Кор. 15:58).
3 Покажи, що ти цінуєш свій скарб. Наскільки ми цінуємо щось, часто видно по тому, чим ми готові пожертвувати заради цього. Яка ж велика честь для нас — використовувати свій час і сили на те, щоб прославляти Єгову! (Еф. 5:16, 17). Те, як ми використовуємо свій час, повинне показувати, що ми більше цінуємо духовні речі, а не матеріальні. Маючи таку дорогоцінну звістку, ми проповідуватимемо з запалом і будемо готові розповідати добру новину при кожній нагоді.
4 Безцінних скарбів, як правило, не приховують, а виставляють їх, щоб і інші могли побачити. Якщо ми вважаємо своє служіння скарбом, то це буде очевидно для інших (Матв. 5:14—16). Будьмо вдячні за цей скарб. Завжди наслідуймо апостола Павла і стараймось при кожній нагоді показати, що ми високо цінуємо наше служіння, вважаючи його справжнім скарбом.