Поводьтеся як мудрі
1 Коли Ісус запросив чотирьох рибалок стати його учнями, вони не зволікали, а «відразу... пішли за Ісусом» (Матв. 4:18—22). Савл із Тарса, після того як був навернений на християнство і знову став бачити, правдоподібно, не барився, а «відразу почав у синагогах проповідувати про Ісуса» (Дії 9:20). Час безупинно рухається вперед, і часу, що минув,— не повернеш. Саме тому нам важливо поводитись «як мудрі», найліпше використовуючи час (Еф. 5:15, 16).
2 Непередбачені випадки. Сьогодні ми маємо нагоду служити Єгові, а завтра її може не бути (Як. 4:14). Ніхто з нас не застрахований від непередбаченого «випадку» (Еккл. 9:11, Москаленко). Крім того, всі ми старіємо, що неминуче в теперішній системі. А пов’язані з похилим віком «злі дні» обмежують нашу здатність повноцінно служити Єгові (Еккл. 12:1). Тому немудро відкладати на потім рішення присвятитися Богові або чекати кращих обставин, щоб якомога більше розширити служіння (Луки 9:59—62). Авраам відчував мир і спокій у похилому віці, і «помер [він] у старості щасливій», бо мудро прожив життя, цілковито присвятившись Єгові (Бут. 25:8, Хом.).
3 Часу обмаль. Ми також хочемо мудро використовувати час, оскільки його «залишилось мало» (1 Кор. 7:29—31). Невдовзі ця стара система кане в забуття. І вже не буде нагод брати участь у повсюдному пошуку символічних овець протягом збору «земного урожаю» (Об’яв. 14:15). Тому слід бути обережними, щоб життєві клопоти і турботи не крали в нас часу, який було б краще присвятити служінню (Луки 21:34, 35). Як же приємно буде згадувати, що ми брали повну участь у жнивах!
4 Нам треба постійно пильнувати, щоб не втратити унікальних можливостей у служінні. Тож рішуче постановімо робити все можливе в поклонінні Єгові, «поки цей час ще можна назвати „сьогодні“» (Євр. 3:13). Тоді ми покажемо, що є справді мудрими, адже «хто виконує Божу волю, той залишається навіки» (1 Ів. 2:17).