Що тобі «приносить велику радість»?
1. Що нам «приносить велику радість», коли наближається кінець місяця?
1 Що тобі «приносить велику радість», коли наближається кінець місяця і всіх вісників просять здати звіт про служіння? (Гал. 6:4). Чи ти спеціальний піонер, який проповідує 130 годин, чи вісник, якому дозволили подавати у звіті час 15-хвилинними проміжками,— в кожного є підстави радіти тим, що він зробив у служінні Єгові (Пс. 100:2).
2. Чому ми повинні докладати всіх зусиль у служінні Єгові?
2 Єгова є Володарем усесвіту і достойний того, щоб ми давали йому найкраще (Мал. 1:6). З любові до Бога ми присвятили своє життя виконанню його волі. Тому в кінці кожного дня або місяця ми радіємо, якщо в служінні Єгові віддавали «первоплоди» свого часу, здібностей і сил (Прип. 3:9, Хом.). Але якщо наше сумління свідчить проти нас, варто проаналізувати, в чому можна поліпшитись (Рим. 2:15).
3. Чому немудро порівнювати себе з іншими?
3 Не порівнюймо себе з іншими. Немудро порівнювати свої досягнення з досягненнями інших або з тим, що робили ми самі, коли мали більше сил. Обставини змінюються. Крім того, всі ми маємо різні здібності. Порівняння часто призводять до суперництва чи викликають почуття нікчемності (Гал. 5:26; 6:4). Ісус не робив таких порівнянь. Він хвалив кожну людину за те, що вона робила в міру своїх сил (Марка 14:6—9).
4. Чого ми вчимося з Ісусової притчі про таланти?
4 В одній з Ісусових притч кожен працівник отримав таланти «за його спроможністю» (Матв. 25:15). Коли пан повернувся і зажадав від працівників звіту, ті, хто працював старанно, відповідно до своїх можливостей і обставин, отримали похвалу й тішилися разом зі своїм паном (Матв. 25:21, 23). Якщо ми теж активні в праці проповідування про Царство, то матимемо Боже схвалення і всі підстави для радості.