МАТВІЯ
Коментарі. Розділ 11
Навчати й проповідувати. Див. коментар до Мт 4:23.
В інших містах. Букв. «в їхніх містах». Очевидно, мова йде про юдейські міста в Галілеї.
Христос. В цьому вірші у грецькому тексті перед титулом «Христос» (означає «Помазанець») стоїть означений артикль. Таким чином підкреслюється, що Ісус — обіцяний Месія, той, хто був помазаний для виконання особливої ролі. (Див. коментарі до Мт 1:1; 2:4.)
Той, хто має прийти. Тобто Месія (Пс 118:26; Мт 3:11; 21:9; 23:39).
Прокажені. Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».
Ось. Див. коментар до Мт 10:16.
Правду. Див. коментар до Мт 5:18.
Хрестителя. Або «того, що заглиблює; того, що занурює». (Див. коментар до Мт 3:1.)
Мета, якої люди прагнуть досягти... ті, хто докладає для цього всіх зусиль. В оригіналі тут вжито два спільнокореневих слова (біа́зетай і біаста́й), які вказують на наполегливі зусилля і рішучі дії. На думку деяких перекладачів Біблії, ці слова мають негативний відтінок (означають, що хтось чинить насилля або страждає від нього). Але контекст та вживання грецького дієслова біа́зетай в Лк 16:16 (це єдиний випадок вживання, окрім Мт 11:12) вказують на те, що ці слова мають позитивне значення, а саме: «з ентузіазмом намагатися здобути щось; наполегливо чогось домагатися». Цими словами описано наполегливі зусилля і рішучі дії тих, хто прийняв звістку Івана Хрестителя і завдяки цьому отримав надію увійти в Царство.
І Пророки, і Закон. Зазвичай ця фраза звучить як «Закон і Пророки» (Мт 5:17; 7:12; 22:40; Лк 16:16). Інший порядок слів використано лише в цьому вірші. Очевидно, зміна порядку слів загалом не впливає на значення фрази (див. коментар до Мт 5:17), але, можливо, наголошує на важливій ролі пророцтв у Писанні. У вірші згадано, що навіть Закон пророкував, чим підкреслюється пророчий характер Закону.
Ілля. Походить від єврейського імені, що означає «мій Бог — Єгова».
Били себе в груди. У біблійні часи люди били себе руками в груди, коли зазнавали сильного горя або відчували вину чи докори сумління (Іс 32:12; На 2:7; Лк 23:48).
Не їсть і не п’є. Очевидно, мова йде про те, що Іван зрікся особистих благ, зокрема постив і, будучи назореєм, дотримувався наказу не вживати алкогольних напоїв (Чс 6:2—4; Мт 9:14, 15; Лк 1:15; 7:33).
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Збирачам податків. Див. коментар до Мт 5:46.
Мудрість доводить свою праведність вчинками. Тут мудрість персоніфіковано і сказано, що вона має вчинки. У паралельній розповіді в оригінальному тексті Лк 7:35 говориться про її «дітей». «Дітьми», або «вчинками», мудрості є діла Івана Хрестителя та Ісуса — доказ того, що висунуті проти них звинувачення безпідставні. По суті, Ісус каже: «Подивіться на праведні діла і поведінку, і ви переконаєтеся, що обвинувачення неправдиві».
Капернауме. Див. коментар до Мт 4:13.
Неба. Тут це слово вжито як метафора і вказує на особливо почесне становище.
Могилу. Або «гадес», тобто спільну могилу людства. (Див. глосарій».) Тут це слово вжито в переносному значенні і вказує на приниження, якого зазна́є Капернаум.
Буде легше. Див. коментар до Лк 10:12.
Малим дітям. Або «тим, хто немов діти», тобто смиренним людям, які готові вчитися.
Обтяжені. Люди, яких Ісус запрошував прийти до нього, були «обтяжені» тривогами і тяжкою працею. Поклоніння Єгові стало для них тягарем через людські традиції, додані до Закону Мойсея (Мт 23:4). Людей обтяжувало навіть дотримання суботи, яке мало бути джерелом відсвіження (Вх 23:12; Мр 2:23—28; Лк 6:1—11).
Я відсвіжу вас. Дієслово, вжите в оригіналі, може стосуватися як відпочинку (Мт 26:45; Мр 6:31), так і полегшення, яке допомагає відновити сили (2Кр 7:13; Флм 7). Контекст цього вірша показує, що Ісусове «ярмо» (Мт 11:29) означало служіння, а не відпочинок. Ісус запевняє, що зміцнить втомлених людей та відновить їхні сили, і вони охоче візьмуть на себе його легке і зручне ярмо.
Візьміть на себе ярмо моє. Ісус вживає слово «ярмо» у переносному значенні, маючи на увазі підкорення владі чи керівництву. Якщо він говорить про подвійне ярмо — ярмо, яке на нього поклав Бог, то він запрошує своїх учнів стати під одне ярмо з ним і обіцяє допомагати їм його нести. В такому разі цю фразу можна передати як «станьте під моє ярмо зі мною». А якщо це ярмо, яке сам Ісус кладе на своїх учнів, то йдеться про підкорення владі Христа і його керівництву. (Див. глосарій, «Ярмо».)
Лагідний. Див. коментар до Мт 5:5.
Смиренний. Букв. «смиренний у серці». Грецьке слово, перекладене як «смиренний», стосується скромної, негордої людини. Про стан символічного серця людини свідчить те, як вона ставиться до Бога і людей.
Себе. Або «своїх душ». (Див. глосарій, «Душа».)