ЛУКИ
Коментарі. Розділ 5
Озера Генісарет. Інша назва Галілейського моря, прісного озера на півночі Ізраїлю (Мт 4:18). Його ще називали Кіннеретським морем (Чс 34:11) і Тиберіадським морем (Ів 6:1). (Див. коментар до Ів 6:1.) Воно лежить приблизно на 210 м нижче від рівня моря. Довжина з півночі на південь становить 21 км, а максимальна ширина — 12 км. Його глибина сягає 48 м. Назва Генісарет пов’язана з невеликою рівниною, що лежала на північний захід від цього озера. Деякі вчені вважають, що Генісарет — це, ймовірно, грецька форма давньої єврейської назви Кіннерет. (Див. коментар до Мт 14:34 і додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря».)
Почав звідти навчати людей. Див. коментар до Мт 13:2.
Впіймали. Букв. «оточили», тобто впіймали у сіті.
Чоловік, весь укритий проказою. У Біблії слово «проказа» вказує на серйозне шкірне захворювання. Воно стосується не лише хвороби, знаної під цією назвою сьогодні, а й інших інфекційних шкірних хвороб. Хворий на проказу жив як вигнанець, поки не одужував (Лв 13:2, прим., 45, 46; див. глосарій, «Проказа; прокажений»). Описуючи цей випадок, Матвій і Марко у своїх Євангеліях просто сказали, що чоловік був «прокажений» (Мт 8:2; Мр 1:40). Проте Лука, як лікар, знав, що існують різні стадії цієї хвороби (Кл 4:14). Лука написав, що чоловік був «весь укритий проказою», а це, очевидно, вказувало на пізню стадію хвороби. (Див. коментар до Лк 4:38, де Лука детальніше говорить про ще одну хворобу.)
Доторкнувся до нього. Див. коментар до Мт 8:3.
Хочу. Див. коментар до Мт 8:3.
Покажись священику. Див. коментар до Мр 1:44.
Він часто ходив у віддалену місцевість молитися. Це один з кількох випадків, коли тільки Лука згадує, що Ісус молився. (Див. коментарі до Лк 3:21; 9:28.) Форми грецьких дієслів, вжиті у цьому вірші, вказують на те, що молитва була незмінною звичкою Ісуса. Грецьке слово е́ремос, перекладене як «віддалена місцевість», часто стосується пустелі, але також може означати «віддалене місце» (Мт 14:13; Мр 1:45; 6:31; Лк 4:42; 8:29). Ісус не був відлюдником, він любив спілкуватися з іншими (Мт 9:35, 36; Лк 8:1; 19:7—10; Ів 11:5). Однак він нерідко шукав нагоди залишитись на самоті, оскільки ще більше любив спілкуватися зі своїм Батьком. Він хотів побути наодинці з Єговою, щоб спокійно поспілкуватися з ним (Мт 14:23; Мр 1:35).
Силу від Єгови. Хоча в грецьких рукописах тут вживається слово Кı́ріос (Господь), існують вагомі підстави для вживання Божого імені в основному тексті. Контекст чітко показує, що Кı́ріос стосується Бога. У Септуагінті грецьке слово дı́наміс, яке можна перекласти як «сила» або «могутність», вживається в тих уривках, де єврейський текст вказує на силу або могутність Єгови і містить тетраграму (Пс 21:1, 13; 93:1; 118:15; див. додаток В3, вступ і Лк 5:17).
Крізь черепичну покрівлю. Розповідь про те, як Ісус зцілив паралізованого чоловіка, записана у Євангеліях від Матвія (9:1—8), Марка (2:1—12) і Луки. Три розповіді доповнюють одна одну. Матвій не згадує про те, що чоловіка опустили через дах, Марко пояснює, що товариші чоловіка розібрали дах і зробили отвір, через який опустили його на ношах, а Лука говорить, що чоловіка опустили «крізь черепичну покрівлю». (Див. коментар до Мр 2:4.) Грецьке слово, перекладене як «черепична покрівля» (ке́рамос), може означати «глина», тобто вказувати на матеріал, з якого виготовляли черепицю. Але вжита у вірші форма множини грецького слова, очевидно, вказує на покрівельну черепицю. Існують докази того, що в стародавньому Ізраїлі робили черепичні дахи. Точно не відомо, як саме виглядала покрівля, згадана в оповідях Марка і Луки, однак, можливо, черепицю якимось чином клали на земляний дах. У будь якому разі, з оповідей добре видно, що товариші чоловіка доклали значних зусиль, щоб дістатись до Ісуса. Такий вчинок, без сумніву, показав, наскільки сильною була їхня віра, адже в усіх трьох Євангеліях згадується, що Ісус «побачив їхню віру» (Лк 5:20).
Побачив їхню віру. Див. коментар до Мт 9:2.
Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.
Прощати на землі гріхи. Див. коментар до Мт 9:6.
Левій. У паралельному вірші, Мт 9:9, цього учня названо Матвієм. Коли Марко і Лука згадують про нього як про колишнього збирача податків, то використовують ім’я Левій (Мр 2:14), а коли говорять про нього як про одного з апостолів, то називають його Матвієм (Мр 3:18; Лк 6:15; Дії 1:13). В Біблії не говориться, чи Левій мав ім’я Матвій до того, як став учнем Ісуса. (Див. коментар до Мр 2:14.)
У конторі, де збирали податки. Див. коментар до Мр 2:14.
Будь моїм учнем і йди за мною. Див. коментар до Мр 2:14.
Збирачів податків. Див. коментар до Мт 5:46.
Їли. Див. коментар до Мр 2:15.
Постять. Див. коментар до Мт 6:16.
Друзів нареченого. Див. коментар до Мт 9:15.
Вина в... бурдюки. Див. коментар до Мт 9:17.
Добре. Або, можливо, «ліпше». Такий варіант вживається в деяких рукописах.