ЛУКИ
Коментарі. Розділ 8
Проповідуючи. Див. коментар до Мт 3:1.
Марія, звана Магдалиною. Ця жінка, яку часто звали Марією Магдалиною, вперше згадується тут, у розповіді про другий рік Ісусового проповідницького служіння. Ім’я Магдалина (означає «що належить до Магдали»), очевидно, походить від назви міста Магдала, яке лежало на західному березі Галілейського моря, на півдорозі між Капернаумом і Тиберіадою. Дехто вважає, що Марія була родом з Магдали або жила там. Марія Магдалина переважно згадується в розповідях про смерть та воскресіння Ісуса (Мт 27:55, 56, 61; Мр 15:40; Лк 24:10; Ів 19:25).
Іванна. Скорочена жіноча форма єврейського імені Єгоханан, що означає «Єгова виявив прихильність; Єгова виявив ласку». Іванна була однією з жінок, яких зцілив Ісус. Вона згадується в Грецьких Писаннях тільки двічі і тільки в Євангелії від Луки (Лк 24:10).
Хузи. Йдеться про управителя дому Ірода Антипи.
Їм прислуговували. Або «їх підтримували (дбали про їхні потреби)». Грецьке слово діаконе́о може передавати думку про те, що хтось дбає про фізичні потреби інших: приносить і готує їжу, подає її до столу тощо. В подібному значенні це слово вживається в Лк 10:40 («поратися коло всього»), Лк 12:37 («прислуговувати»), Лк 17:8 («прислуговуй») і Дії 6:2 («розподіляти їжу»), але воно може також стосуватись інших особистих послуг. У цьому вірші воно показує, як жінки (згадані у віршах 2 і 3) підтримували Ісуса та його учнів, які виконували доручене Богом завдання. Так ці жінки прославляли Бога, а Бог у свою чергу оцінив їхні вчинки і подбав, щоб усі майбутні покоління дізналися з Біблії про їхнє милосердя і щедрість (Пр 19:17; Єв 6:10). Те саме грецьке слово вживається в Мт 27:55 і Мр 15:41. (Див. коментар до Лк 22:26, де обговорюється спільнокореневий іменник діа́конос.)
Приклад. Див. коментар до Мт 13:3.
На скелю. Див. коментар до Мт 13:5.
Між терни. Див. коментар до Мт 13:7.
Священні таємниці. Див. коментар до Мт 13:11.
Світильник. Див. коментар до Мт 5:15.
Брати. Див. коментар до Мт 12:46.
Моя мати і мої брати. Тут Ісус показує різницю між своїми рідними братами, деякі з яких, очевидно, не вірили в нього (Ів 7:5), та своїми духовними братами, тобто учнями. Ісус підкреслює, що, хоч би якими цінними були для нього сімейні узи, він набагато більше цінує стосунки з тими, хто слухає Боже слово і виконує його.
На другий берег. Тобто на східний берег Галілейського моря.
Шалена буря. Цим виразом перекладено два грецьких слова, які буквально можна передати як «ураган вітру». (Див. коментар до Мр 4:37.) Такі бурі нерідко трапляються на Галілейському морі. Оскільки воно розташоване приблизно на 200 м нижче від рівня моря, повітря там значно тепліше, ніж на довколишніх плато і в горах. Це спричиняє збурення в атмосфері і, як наслідок, сильні вітри, які можуть раптово підняти на морі хвилі.
Місцевості геразинів. Регіон навпроти Галілеї, тобто на східному березі Галілейського моря. Точно не відомо, де саме була ця місцевість і якими були її межі. Дехто вважає, що «місцевість геразинів» — це околиці Курсі біля стрімких схилів на східному узбережжі моря. На думку інших, це більший регіон, який простягався від міста Гераза (Джараш), що за 55 км на південний схід від Галілейського моря. В Мт 8:28 цю місцевість названо «місцевістю гадаринів». (Див. коментарі до Мт 8:28; Мр 5:1.) Території регіонів могли накладатися одна на одну, і, хоча у Євангеліях вживаються різні назви, йдеться про ту саму місцевість на східному узбережжі Галілейського моря. Тож у розповідях письменників Євангелій немає суперечностей. (Див. також додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря», і додаток Б10.)
Геразинів. Див. коментар до Мр 5:1.
Чоловік... опанований демонами. Матвій (8:28) згадує двох опанованих демонами чоловіків, а Марко (5:2) і Лука — одного. Марко і Лука зосереджуються на одному чоловікові, очевидно, тому, що з ним розмовляв Ісус і його випадок заслуговував більшої уваги. Імовірно, цей чоловік був більш агресивним і був опанований демонами довше. Також, можливо, після зцілення двох чоловіків лише один з них захотів супроводжувати Ісуса (Лк 8:37—39).
Гробниць. Див. коментар до Мт 8:28.
Чого ти від мене хочеш..? Див. коментар до Мр 5:7.
Не муч мене. Слово, вжите в оригіналі, пов’язане зі словом, перекладеним у Мт 18:34 як «в’язничні вартові». Тож у цьому контексті слово «мучити», очевидно, вказує на ув’язнення в «безодні», яка згадана в Лк 8:31. (Див. коментар до Мт 18:34.)
Легіон. Див. коментар до Мр 5:9.
Безодню. Або «глиби́ни». Грецьке слово а́біссос, яке означає «надзвичайно глибокий» або «безмежний; невимірний», вживається для позначення місця або стану ув’язнення. У Грецьких Писаннях це слово трапляється дев’ять разів — тут, у Рм 10:7 і сім разів у книзі Об’явлення. В Об 20:1—3 описано, як у майбутньому Сатана буде кинутий в безодню на 1000 років. Легіон демонів, які благали Ісуса не відправляти їх «у безодню», мабуть, мали на увазі цю майбутню подію. У вірші 28 говориться, що один з демонів попросив Ісуса не мучити його. У паралельній оповіді в Мт 8:29 демони запитали Ісуса: «Ти прийшов нас мучити передчасно?» Тож муки, яких боялися демони,— це, очевидно, ув’язнення в «безодні». (Див. глосарій і коментар до Мт 8:29.)
Свиней. Хоча за Законом свині вважалися нечистими тваринами (Лв 11:7), неюдеї, які жили в Десятимісті, торгували свининою. І греки, і римляни вважали її делікатесом. В оповіді не говориться, чи «чоловіки, які пасли свиней» були юдеями, що порушували Закон (Лк 8:34).
Розповідай, що Бог зробив для тебе. Зазвичай Ісус наказував людям не розповідати іншим про його чуда (Мр 1:44; 3:12; 7:36; Лк 5:14). Але цьому чоловікові він звелів піти до родичів і розповісти їм про все, що сталося. Можливо, Ісус зробив це тому, що люди попросили його покинути їхню місцевість, і він сам не міг дати їм свідчення. Розповіді чоловіка також могли покласти край негативним розмовам про загибель свиней.
По цілому місті. У паралельній оповіді в Мр 5:20 вживається вислів «в Десятимісті». Тож згадане тут місто, мабуть, було одним із міст Десятимістя. (Див. глосарій, «Десятимістя».)
Єдина. Грецьке слово моноґене́с, яке зазвичай перекладають як «єдинородний», означає «єдиний у своєму роді; один-єдиний; єдиний представник або член якоїсь групи чи роду; унікальний». Це слово використовується для опису спорідненості між дитиною (сином чи дочкою) та її батьками. В контексті цього уривка воно вказує на єдину дитину. Те саме грецьке слово вживається щодо «єдиного» сина вдови з Наїна і «єдиного» сина, який був в одного чоловіка і з якого Ісус вигнав демона (Лк 7:12; 9:38). У грецькому тексті Септуагінти слово моноґене́с використовується в уривку про дочку Їфтаха, де говориться: «Вона була його єдиною дитиною. Крім неї він більше не мав ні сина, ні дочки» (Сд 11:34). Апостол Іван п’ять разів вживає слово моноґене́с щодо Ісуса. (Щоб дізнатися про значення цього слова в тих контекстах, де воно вживається щодо Ісуса, див. коментарі до Ів 1:14; 3:16.)
Кровотечі. Див. коментар до Мт 9:20.
Дочко. Див. коментар до Мр 5:34.
Іди з миром. Див. коментар до Мр 5:34.
Не померла, а просто спить. Див. коментар до Мр 5:39.
Дух. Або «життєва сила; дихання». Тут грецьке слово пне́ума, очевидно, вказує на життєву силу, що діє в земних створіннях, або просто на дихання. (Див. коментар до Мт 27:50.)