1 ФЕССАЛОНІКІЙЦІВ
Коментарі. Розділ 5
Часи і пори. Див. коментар до Дії 1:7.
День Єгови. Всюди в Біблії вислів «день Єгови» стосується особливих випадків, коли Бог Єгова виконує вироки над своїми ворогами і прославляє своє величне ім’я. Цей вислів походить з Єврейських Писань. (Наприклад, він вживається в Іс 13:6; Єз 7:19; Йл 1:15; Ам 5:18; Ов 15; Сф 1:14; Зх 14:1; Мл 4:5.) Пророк Йоіл писав про «прихід великого і грізного дня Єгови» (Йл 2:31). Його слова процитував Петро у П’ятидесятницю 33 р. н. е., як про це записано в Дії 2:20. (Див. коментар до Дії 2:20.) Пророцтво Йоіла сповнилося вперше у 70 р. н. е., коли «день Єгови» прийшов на Єрусалим. А в 1Фс 5:2 Павло говорить про майбутній день Єгови; це та сама подія, яку передрікав Ісус і яка в Мт 24:21 названа «великим лихом». (Щоб дізнатись про підстави вживання Божого імені у цьому вірші, див. додаток В3, вступ і 1Фс 5:2.)
Так само, як злодій вночі. Злодії зазвичай приходять вночі — раптово і несподівано (Йв 24:14; Єр 49:9; Мт 24:43). День Єгови прийде так само: він застане людей зненацька (2Пт 3:10; Об 16:15). Вірні християни слухаються поради чекати цей день (Лк 12:39; Об 3:3). Мабуть, вони будуть здивовані тим, наскільки несподівано цей день настане (Мт 24:42—44; Лк 12:40), але він не захопить їх зненацька (1Фс 5:4).
Подібно як пологові муки схоплюють вагітну жінку. Перейми у вагітної жінки настають раптово. Ніхто не може передбачити точного дня і години, коли вони почнуться. Павло вживає тут цей образний вислів, щоб підкреслити раптовість і неминучість майбутнього знищення. Коли перейми вже почались, жінка розуміє, що вони закінчаться пологами, і цей процес неможливо зупинити. (Пор. коментар до Мт 24:8.)
На них зненацька прийде знищення. Або «раптове знищення прийде на них зненацька». Павло пояснює, що після того як люди проголосять «мир і безпеку», знищення прийде на них через дуже короткий час або ж взагалі відразу. Воно відбудеться раптово, і його неможливо буде уникнути. Вжитий тут грецький вислів містить два слова, які буквально означають «раптовий» і «зненацька». Це підкреслює, що знищення прийде абсолютно несподівано. Подібне поєднання слів трапляється в Лк 21:34, де описується прихід дня Єгови.
Вони аж ніяк не уникнуть цього. Тут Павло вживає подвійне заперечення (букв. «не не уникнуть»), аби наголосити, що грішникам не вдасться уникнути раптового знищення, яке прийде на них зненацька.
Не захопить вас, немов злодіїв. В деяких біблійних перекладах сказано: «Не захопить вас, немов злодій». Такий варіант перекладу ґрунтується на численних стародавних грецьких рукописах, в яких слово «злодій» стоїть в називному відмінку в однині. Але аналіз різних рукописів дає вагомі підстави вживати слово «злодіїв» у знахідному відмінку. Цей варіант перекладу вписується в контекст, адже Павло говорить: «Ви... не перебуваєте в темряві... всі ви сини світла і сини дня» (1Фс 5:4, 5). У будь-якому разі основна думка полягає в тому, що прихід дня Єгови не захопить християн зненацька.
Немов злодіїв. У 1Фс 5:2 Павло порівнює день Єгови зі злодієм, який приходить раптово, без попередження. Але тут Павло переходить на інше порівняння — він каже, що день Єгови подібний до світанку. На світанку, коли з’являється світло, все стає видимим, в тому числі діла злодіїв, наприклад, тих, що проникли в дім під покровом ночі (Йв 24:14; Ів 3:20). Ці злодії настільки поринають у свою справу, що не помічають приходу світанку, і ранкове світло «захоплює» їх зненацька. На відміну від злодіїв, правдиві християни є «синами світла», які не належать ані ночі, ані темряві (1Фс 5:5). Два порівняння, які Павло використовує у вірші 2 та вірші 4, підкреслюють, що християнам потрібно залишатися духовно пильними.
Не спімо. У Біблії грецьке слово, перекладене як «спати», часто стосується буквального сну (Мт 8:24; Мр 4:38; 1Фс 5:7). Але воно може вживатися також в переносному значенні і стосуватися апатії, байдужості та втрати пильності. Коли людина спить, то зазвичай не знає, що відбувається навколо, і не усвідомлює, як іде час. Щось подібне відбувається з людиною, яка спить духовно: вона не помічає, як розвиваються важливі події, пов’язані з наміром Бога, і як швидко наближається Його день. Тут Павло попереджає християн, щоб вони не спали, «як решта людей», котрі думають, що Божий день суду ще далеко (2Пт 3:10—12).
Будьмо тверезими. Вжите тут грецьке слово трапляється також у 1Фс 5:8; 2Тм 4:5; 1Пт 1:13; 4:7 («пильнуйте»); 5:8.
Нагрудник віри й любові. У цьому вірші Павло говорить про два елементи озброєння і пов’язує їх з трьома важливими християнськими рисами — вірою, любов’ю і надією. (Див. коментар до вислову шолом надії на спасіння у цьому вірші і коментар до 1 Фс 1:3.) Так само як нагрудник захищає буквальне серце воїна, віра й любов захищають наше символічне серце. Ці риси життєво необхідні для християнина, і Павло підкреслює цю думку, порівнюючи їх з озброєнням, яке захищає життя воїна на полі бою. В Еф 6:14 Павло згадує нагрудник як символ «праведності».
Шолом надії на спасіння. Подібно як шолом захищає голову воїна, надія на спасіння захищає мислення християнина. Павло говорить про цей символічний шолом, а також про «нагрудник віри й любові», щоб підкреслити, наскільки важливо пильнувати духовно (1Фс 5:6, 7). Християнин, який постійно носить цей шолом, зможе «пильно диви[тися] на винагороду», як це робив Мойсей (Єв 11:26). Якщо його надія на спасіння міцна, то він ніколи не засне духовно. (Див. коментар до Еф 6:17.)
Спимо. Або «спимо смертним сном». Грецьке слово, перекладене як «спимо», може стосуватися смерті (Мт 9:24; Мр 5:39 і коментар; Лк 8:52). У цьому вірші слова Павла «чи пильнуємо, чи спимо», очевидно, слід розуміти як «чи живі ми, чи мертві».
Продовжуйте підбадьорювати. Або «продовжуйте потішати». Те саме грецьке слово вживається в 1Фс 4:18. (Див. коментар до Рм 12:8.)
Бере серед вас провід. Або «скеровує вас; головує серед вас». Вжите тут грецьке слово проı́стемі буквально означає «стати попереду» і може також передавати думку про те, що хтось веде, скеровує, виявляє зацікавлення, турбується про інших.
Наставляє. Вжите тут грецьке слово нутете́о утворене з двох слів — нус («розум») і тı́темі («класти») — і буквально означає «вкладати розум». У деяких контекстах воно може перекладатися як «застерігати», наприклад, у 1Фс 5:14.
Виявляйте їм надзвичайно глибоку пошану. Цей вислів підкреслює, наскільки глибоку любов і пошану християни мають відчувати до тих, хто «трудиться» серед них (1Фс 5:12). Грецьке слово, перекладене тут як «надзвичайно», є дуже сильним і складається з грецьких слів, які означають «більше ніж», «який перевершує» і «рясно».
Застерігати. Або «наставляти». (Див. коментар до 1Фс 5:12.)
Хто поводиться негідно. Грецьке слово, перекладене тут як «негідно», часто вживалося, коли йшлося про воїнів, які покидали стрій або порушували дисципліну. Історик першого століття Йосиф Флавій використав його для опису війська, яке неорганізовано вступило в бій. В розмовній грецькій мові цим словом іноді описували ледаря, який тинявся без діла, але найчастіше воно стосувалося людини, котра не дотримувалася загальноприйнятих норм. У цьому вірші Павло вживає це слово в широкому значенні щодо християн, які були свавільними, непокірними і винними в серйозному порушенні християнських норм (1Фс 4:11; 2Фс 3:6).
Втішати. Вжите тут грецьке дієслово параміте́омай також використовується в Ів 11:19, 31, де розповідається про юдеїв, котрі прийшли потішити Марію і Марту після смерті їхнього брата Лазаря. Це слово передає думку про надзвичайну чуйність і розраду. (Див. коментар до 1Кр 14:3, де спільнокореневий іменник перекладений як «потішає».)
Пригнічених. Або «знеохочених». Вжите тут грецьке слово оліґо́псіхос можна буквально перекласти як «ті, в кого мала душа». Давньогрецькі письменники вживали слово з протилежним значенням, яке можна перекласти як «ті, в кого велика душа», маючи на увазі впевнених у собі, самодостатніх людей. Тож Павло, очевидно, говорить тут про тих, кому бракувало самоповаги. Те саме грецьке слово вживається в Септуагінті як відповідник єврейських слів, перекладених як «хто має тривогу» і «засмучений» (Іс 35:4; 54:6). Дехто з християн у Фессалоніках, можливо, був пригнічений через переслідування або через смерть одновірців (1Фс 2:14; 4:13—18). Павло радить не наставляти чи застерігати таких християн, а, навпаки, втішати і підбадьорювати їх. (Див. коментар до слова втішати у цьому вірші.)
Бути терпеливими до всіх. Грецькі слова, які в Біблії стосуються терпеливості, передають думку про спокій та витримку, а також здатність стримувати свій гнів; саме такі риси Єгова та Ісус постійно виявляють у стосунках з людьми (Рм 2:4; 9:22; 1Тм 1:16; 1Пт 3:20; 2Пт 3:9, 15; див. коментар до Гл 5:22). Оскільки християни мають наслідувати Єгову та Ісуса, їм також потрібно бути терпеливими (1Кр 11:1; Еф 5:1). Грецьке дієслово, перекладене як «терпіти», вживається двічі у прикладі Ісуса про двох рабів, котрі благали пана: «Потерпи мені» (Мт 18:26, 29). На відміну від пана, який у прикладі Ісуса представляє небесного Батька, Єгову, «лихий раб» не простив свого товариша і не захотів виявити терпеливість та милосердя (Мт 18:30—35). З прикладу Ісуса, а також з 2Пт 3:9, де вживається те саме грецьке дієслово, видно, що терпеливість пов’язана з милосердям і готовністю прощати.
Безперестанку моліться. Павло не мав на увазі, що християни у Фессалоніках повинні кожної миті молитися. Він заохочував їх мати молитовний склад розуму, тобто постійно звертатися до Бога за керівництвом, усвідомлюючи свою залежність від нього в усіх сферах життя (Пр 3:6). Павло давав подібну пораду також в інших листах (Рм 12:12; Еф 6:18; Флп 4:6; Кл 4:2).
Полум’я духу не гасіть. Вислів «гасити полум’я» — це переклад грецького дієслова, яке буквально означає «тушити; стримувати». В Мр 9:48 та Єв 11:34 воно вживається щодо символічного і буквального вогню. Тут Павло використовує його в переносному значенні і пов’язує з Божим «духом», тобто діючою силою. Цей дух може бути наче полум’я, яке «палає» в серці християнина, спонукуючи його говорити і діяти у згоді з волею Єгови. (Див. Рм 12:11 і коментар; див. коментар до Дії 18:25.) Християнин, який мислить і діє у згоді з плоттю, зневажає Божий святий дух і, образно кажучи, гасить його полум’я у своєму серці (Гл 5:17; 1Фс 4:8).
Пророцтв. Тобто звісток від Бога. (Див. глосарій, «Пророцтво».) Ставитись зі зневагою до натхнених Богом звісток означає не цінувати їх, не звертати на них уваги і зневажливо їх відкидати.
Усе перевіряйте. Цей вислів показує, що християни повинні перевіряти, чи «усе» — тобто всі вчення, в які вони повірили, узгоджується з Божою волею. (Пор. Дії 17:11.) У попередньому, 20-му, вірші Павло конкретно каже: «Не ставтесь зі зневагою до пророцтв». З цього застереження видно, що християни у Фессалоніках мали «перевіряти», чи всі пророцтва, в які вони повірили, справді походили від Бога. У першому столітті н. е. деякі послідовники Христа мали дар пророкувати (Рм 12:6; 1Кр 14:1—3). Однак Ісус передрікав, що з’являться також лжепророки (Мт 24:11, 24; Мр 13:22). Християни повинні брати до уваги, хто виголошує пророцтво (Мт 7:16—20) і чи воно узгоджується з натхненими Писаннями. На той час, коли Павло писав цього листа до фессалонікіців (бл. 50 р. н. е.), з усіх книг Грецьких Писань було лише Євангеліє від Матвія. Отже, щоб визначити, чи пророцтво або вчення справді походило від Бога, вони мали ретельно досліджувати Єврейські Писання.
Перевіряйте. Вжите тут Павлом грецьке слово також можна перекласти як «випробовуйте». Воно означає «ретельно досліджувати» або «уважно розглядати» якусь річ, аби побачити, чи вона справжня. Це слово використовували, коли йшлося про перевірку цінних металів. Павло вживає те саме грецьке слово в Рм 12:2 (див. коментар) у вислові «особисто переконатися».
Брати, нехай ваш дух, душа й тіло. Павло щиро турбувався про духовний добробут цілого християнського збору першого століття. Це підтверджують його сердечні слова (вірші 23, 24), які, по суті, є благанням до Бога за братів у Фессалоніках. У цьому уривку слова «дух», «душа» і «тіло», очевидно, вживаються в такому значенні: дух — це атмосфера, яка панувала у зборі (див. коментарі до 1Кр 5:5; Гл 6:18; і глосарій, «Дух»); душа — це життя, або існування, збору (див. глосарій, «Душа»); тіло — це група помазаних християн, з яких складався збір. (Пор. 1Кр 12:12, 13.) Павлову щиру турботу про збір добре видно з його прохання про те, щоб Бог «повністю» їх освятив і щоб вони були «здоровими з усякого погляду».
Під час присутності нашого Господа Ісуса Христа. Див. коментар до 1Фс 2:19.
Святим поцілунком. Див. коментар до Рм 16:16.
Господом. У цьому та подібних контекстах грецьке слово «Господь» може стосуватися як Єгови, так і Ісуса Христа. Коли уривки з Єврейських Писань, де містяться подібні вислови, а також контекст в Грецьких Писаннях, не дають чітких підстав вживати Боже ім’я, Комітет перекладу Біблії нового світу залишає слово «Господь», щоб не перевищити своїх повноважень і не перейти межі між перекладом і тлумаченням. (Див. додаток В1.) Хоча деякі переклади Грецьких Писань єврейською та іншими мовами вживають тут Боже ім’я, є підстави вважати, що слово «Господь» у цьому контексті стосується Господа Ісуса Христа (1Фс 5:28).
Господа Ісуса Христа. У деяких рукописах в кінці цього листа стоїть слово «Амінь». Хоча деякі листи Павла закінчуються словом «Амінь» (Рм 16:27; Гл 6:18), аналіз різних рукописів свідчить, що немає підстав додавати його в цьому вірші.