Проповідування від дому до дому

Після П’ятидесятниці 33 року н. е. Ісусові учні й далі несли добру новину в доми людей. Хоча учням наказали не проповідувати, в Біблії сказано, що «кожен день у храмі та від дому до дому вони безупинно навчали й звіщали добру новину про Христа Ісуса» (Дії 5:40-42). Приблизно 56 року н. е. апостол Павло сказав ефеським старійшинам: «Я не стримувався від того, щоб... навчати вас привселюдно та від дому до дому» (Дії 20:20). Павло згадує про те, як проповідував цим чоловікам, коли вони ще були невіруючими, і як «показував їм, що необхідно покаятися перед Богом і вірити в нашого Господа Ісуса» (Дії 20:21). Коли Павло знаходив людей з духовними потребами, він, безсумнівно, неодноразово приходив у їхні доми, щоб їх навчати, а після того як вони ставали віруючими — щоб зміцнювати їхню віру. (Див. коментарі до Дії 5:42; 20:20.)