Павло незламний попри ув’язнення

Павло відбуває в Римі своє друге ув’язнення і усвідомлює, що неминуче помре (2Тм 4:6). Окрім цього, він стурбований ще й тим, що декотрі з його товаришів, у тому числі Димас, покинули його (2Тм 1:15; 4:10). Але в Павла є всі підстави радіти. Кілька сміливих братів не соромилися підтримувати його (2Тм 4:21). Наприклад, Онисифор обійшов весь Рим, щоб знайти Павла (2Тм 1:16, 17). Незважаючи на в’язничні ланцюги, Павло залишається незламним. Він зосереджується на нагороді, яка чекає на нього в «небесному Царстві» Христа (2Тм 4:8, 18). Навіть у цей важкий час Павло думає не про себе, а про інших. Будучи у в’язниці, він пише свій другий натхнений лист до Тимофія, в якому заохочує його зберігати вірність (2Тм 1:7, 8; 2:3).