Зусилля завести європейську єдність
Від “Пробудись!” кореспондента в Люксембурзі
ПІСЛЯ Другої Світової війни країни західної Європи зустрічали велике економічне відбудовання. Їхні індустрії були зруйновані, а люди були вбогі. Засновання більш вільної міжнародної торгівлі й ближчого співпрацювання було розумною відповідю на розв’язання цього стану. Протягом 1950 десятиріччя додаткова спонука до об’єднання цих країн, був страх багатьох європейців, що загроза Радянського Загарбання буде збільшатися.
Які кроки були зроблені для досягнення єдности західно-європейських країн? Чи організації створені для цієї цілі доказали себе бути успішними? Які надії тепер є на більшу єдність у майбутньому?
Ранні зусилля
Після довгого приготовлення, в травні 1949 р., заснували Європейську Раду. Намір цієї організації був завести ближчу єдність між приблизно вісімнадцятьма країнами, щоб зробити економічний і суспільний поступ. Але Рада не мала ніякої дійсної сили. Вона лише могла намагатися осягнути свою мету даючи поради іншим членам урядів.
Але в 1951 р., з початком засновання Європейського Вугільного і Сталевого Об’єднання зробили перший крок до європейської співпраці. Шість членних держав включали Бельгію, Італію, Францію, Люксембург, Недерланди і Західну Німеччину. Центр цієї організації є тут у Люксембурзі.
Європейське Вугільне і Сталеве Об’єднання було засноване, щоби витворити в західній Європі загальний збут для вугілля й сталі, як і їхніх додаткових продуктів. Намір був знести такі перепони для торгівлі в вугіллю й сталі, як розцінка (тариф), квоти і довізні заборони між іншими членами країнами.
Офіціяльно проголошуючи цей проект 9-го травня 1950 р., Роберт Шуман із Франції промовляв про остаточний намір створити З’єднані Штати Європи. Але він заявив, що це буде вимагати більше прогресивних кроків для осягнення більшого з’єднання.
Головна ціль цієї організації є постачити економічного доповнення, і таким способом поліпшити продукцію й розповсюдження товару. Успіх, якого ця організація зазнала довів до засновання двох інших подібних суспільств, кожне з них складалося з шістьох країн.
Дальше зусилля з’єднатися
Одно з цих є Європейське Економічне Об’єднання, якого називають Загальний Ринок Європи, або лише Загальний Ринок. Його членні країни є ті самі шість, які складають Європейське Вугільне Сталеве Об’єднання — Бельгія, Італія, Франція, Недерланди, Західна Німеччина і Люксембург. Загальний Ринок установили Римською Угодою, яка почала діяти 1-го січня 1958 р. Його головний центр є в Брюсселі, Бельгії.
Намір Загального Ринку є поступово відібрати обмеження вільного обігу товару, робітників, служб і капіталу між членними країнами. І ступінь успіху вже був осягнений у досягненню цих намірів. Одначе, дійсно з’єднаний ринок існує лише в’ обмеженій кількості таких виробах, як автомобілі, домашні прилади, і так дальше. Більший намір цієї організації є політичне з’єднання Європи. .
Друга організація, що в склад її входить шість країн, була заснована в той самий час, що Загальний Ринок, є Європейська Комісія1 Атомної Енергії, яка також називається Євроатом. Вона включає ті самі шість держав, що Загальний Ринок і Європейське Вугільне і Сталеве Об’єднання.
Євроатом був створений після крізи Суез в 1956 р., коли думали, що повстане поважний брак нафти і що всі європейські країни будуть потребувати атомної енергії. Хоч продаж нафти був скоро відновлений, то однак Євроатом був заснований, щоб розвивати атомну енергію для мирних цілей.
Ці три Об’єднання або організації, яких заснували, щоб створити з’єднану Європу є зв’язані в різні способи. Наприклад, вони спільно мають частку в Європейському Парламенті складаючись із 142 членів, як і в Суді складаючись із сімох членів. Ці три Об’єднання також мають урядове тіло, що називається Комісія. Це тіло створили з’єднанням Комісії Загального Ринку. Комісії Євроатом і з Високим Авторитетом Європейського Вугільного й Сталевого Об’єднання. Ця Комісія сходиться в Брюсселі, Бельгії.
Теперішній погляд
Справді є багато засобів для створення Об’єднаної Європи. Але, який є теперішній погляд? Чи європейські країни роблять поступ ближче до Об’єднання Держав Європи?
Обставини, які існували після Другої Світової Війни й протягом 1950-го десятиліття вже змінилися. І це дуже вплинуло на ці сподівання. Люди в Європі вже не є бідні, але стали звичайно матеріяльно заможні. Багато європейців уже не бояться російського нападу. Тому то, замість працювати разом на загальну користь для всіх, дух націоналізму дуже поширюється. Захоплення завести з’єднану Європу, яке існувало кілька років тому, вже майже цілком зникло.
Декотрі європейські столиці навіть стають проти Комісії Загального Ринку. Один німецький спостерегач зауважив: “Довір’я впало до найнижчого степня. Розчарування і покинення наміру поширюється. ‘Тих Шестеро’ вже майже перестали робити поступ”. По суті, сотки працівників Загального Ринку в Брюсселі виїжджають, щоб шукати більше запевняючої кар’єри.
Стюверт Алсоп, дописувач до журналу News Week, недавно зауважив: “Був час, що через слабість Європи, жахливі спогади війни, і страх перед Росією робило можливим поважно говорити про Об’єднані Держави Європи. Тепер говорити про те, є дурниця”.
І під заголовком ЗНИКАЮЧА МРІЯ “ОДНОЇ ЄВРОПИ”, журнал U.S. News & World Report сказав: “Напрям тепер є, щоб кожен народ дбав сам про себе. Колишні великі надії, що ринок станеться осередком Об’єднаних Держав Європи, вже майже зникли”.
Отже, всупереч колишнім великим надіям з’єднати сусідів в Європі, самолюбство й народні інтереси були головно відповідальні за розбиття таких надій. Ці зусилля завести європейську єдність лише постачили ще один приклад людської невдачі завести мир, якого людство так дуже прагне. За витривалим миром, людство мусить надіятися на Бога.