Захована вода для спраглої землі

Від “Пробудись!” кореспондента в Австралії.

ЧИ МОЖЕТЕ уявити собі осад води більший від зібраних разом, Верхнього озера в Північній Америці, озера Вікторія в Африці і Каспійського моря в Росії, дійсно, більший від тридцяти п’яти головних озер? В Австралії є такий резервуар води.

“В Австралії?” ви можливо запитуєте. “Чи ж Австралія не є найсухіший континент у світі?”

Так, це правда, однак є в Австралії, заховано під землею, таке велике скупчення води. Ця вода є у Великому Артезіянському басейні, який покриває 670,000 квадратових миль. В Австралії є шість таких артезіянських басейнів під площою близько один мільйон квадратових миль землі.

“Але, що це є артезїянський басейн?” ви може будете питати.

Це є підземна вода, яка під тисненням лежить на пористім дні осадного каменя. Слово “артезіян” походить від латинського Artesium, римська назва на французьку провінцію Артоіз, недалеко Калаіс. Це тут у 1126 р. З.Д., що перший артезіянський колодязь був виритий, отже від того походить назва артезіян.

Коли артезіянський колодязь починають вертіти, то вода під тиском зараз підноситься вгору. Коли тиснення є таке сильне, що може витиснути воду на верх так, щоб вона розливалася, то тоді це називається артезіянський колодязь. Часами підземна вода є під таким великим тисненням, що вона фонтаном б’є багато футів угору. Якщо тиснення є низьке й не може витиснути воду до поверхні землі, тоді колодязь називається підземний артезіян.

Важливість відкриття

Великий Артезіянський басейн тягнеться сто миль від побережжя Тихого океану до центру австралійського континенту і від Затоки Карпентарія на північ до Нового Південного Уельсу. Його максимальна довжина і ширина є приблизно 1,100 миль. Більша частина басейну лежить у штаті Квінсленд.

У цій гарячій, сухій, рідко залюдненій країні життя подорожнього часто залежить від води. Недавно один недосвідчений подорожній помер від спеки й спраги в цій околиці. Він записав свої останні слова на стрічці Tape Recorder. Не знав він те, що артезіянський колодязь був лише кілька футів від нього. Як інакше все було б якщо б він знав про нього!

У 1880 році новину, що знайшли воду в західній Квінсленді привітали з великим захопленням. Ці степи були дуже придатні для пасовиська, лише бракувало води. Таке відкриття підземної води спричинило швидке поширення тими, що були готові зносити спеку, мухи, порох та інші труднощі.

Вертіли колодязь за колодязем, аж поки тепер там у Великім Артезіянськім басейні тече близько 3,500 колодязів, а коло 5,000 є підземні. Деякі з цих помп дають два мільйони гальонів води на день.

Напуваючи худобу

Артезіянські колодязі не є здатні для підливання великого масштабу. Це тому, що у цій воді є багато натрію. Одначе, ця вода є добра для напування худоби. Приблизно 20 процентів овець в Австралії майже цілком або частково п’ють воду з цих артезіянських колодязів.

У кожному гальоні води Великого Артезіянського басейна є від 20 до 120 грамів натрію. Але тому, що худоба буйно росте на воді в якій є 1,000 грамів, а вівці в якій є 1,350 грамів на гальон, то натрій не представляє ніякої проблеми.

Воду від колодязів проводять дренажними відкритими канавами туда де її потрібно. Деякі колодязі постачають воду багатьом тваринникам. Найдовша канава від одного колодязя є 117 миль, а це від Wild Horse колодязя недалеко Болону, Квінсленду. Цей колодязь дає 891,000 гальонів води на день. Не так як у попередніх роках, тепер воду можна припинити або й цілком зачинити коли її не вживається. Цим способом надіються зберігати воду і підтримувати ступень тиснення.

Як довго вистачить води?

Цікаво зауважити, що ці артезіянські колодязі давали чимраз більше води аж до 1914 р., коли це досягло найвищої точки, більше як 350 мільйонів гальонів води кожного дня для підливання землі. Від того часу потік почав поступово зменшатися. Хоч відтоді свердлили багато нових колодязів, то однак потік води таки зменшався до теперішнього, який обчисляють є коло 200 мільйон гальонів щоденно у Великому Артезіянському Басейні.

А чому таке зменшення? Тому, що свердлили багато колодязів, а цим випустилося дуже багато води і знизилося тиснення. Вода, яка стікає в цей збірник через пористий камінь стікає повільніше від води, яка випливає через колодязі. Тому потік постійно зменшався.

Те, що ставалося на протязі минулих шістдесят років із Великим Артезіянським Басейном можна порівняти до того, що стається з гумовою шлангою для поливання коли підливаєте траву. Якщо б ви заткали кінець шланги пальцем, то тиснення і кількість води зросла б на стільки, що коли б ви відібрали б палець, то вода зачала бити струмом, а потім зменшилася б до нормального струму. Хоч зменшення нормального струму із шланги триває лише кілька секунд після відібрання пальця, то зменшення в артезіянськім басейні вже відбувається на протязі багатьох років. Прилив води далі зменшується.

Деякі власники тварин журяться, що вода з часом цілком перестане текти. Але є вигляди, що цього не станеться. Приблизно 130 мільйонів гальонів води щоденно прибуває в цей підземний басейн, отже сподіваються, що таке зменшення буде відбуватися, аж поки вода не прийде до рівноваги.

Так виглядає, що води не забракне тим, які плекають худобу і вівці. О, яке чудове явище є цей великий артезіянський басейн! Тут в Австралії він справді є захованою водою для спраглої землі!