Що стається в церквах?

ЧИ ВИ зауважили швидкі зміни, які відбуваються по церквах? Правдоподібно, що так. Подув зміни повіває всюди.

Це вплинуло безпосередньо на багатьох людей і вони тепер журяться. Можливо і ви є одна з цих осіб. Але коли і ви навіть не цікавитеся ними, то всеж таки ці зміни впливають на вас і вашу родину. І в близькій майбутності, вони будуть ще більше впливати на вас і на кожну особу, яка живе на поверхні землі. Це є правда, незалежно чи ви ходите до церкви чи ні. А як це може бути? ви може будете цікаві знати. Щоби помогти нам зрозуміти це, треба перше подивитися на те, що стається в церквах. В який спосіб вони змінюються?

Одна річ є, що більшість людей вже бачать, що церкви й їхні провідники стають чимраз більш ‘світські’. Священики часто марширують в демонстраціях цивільних прав. Декотрі тепер уже похвалюють буйність і революції; інші кажуть, що мужоложство, розпуста, навіть перелюб є добрі. Багато священиків також кажуть, що еволюція є правдива, а Біблія собі байка.

Ще одна велика зміна в церквах є бунтівничий дух, який росте між священиками, як і мирянами. Вони публічно критикують церковну науку і відкрито викликають провідників своїх релігійних організацій на виклик.

Вітри зміни головно метуть Католицьку Церкву. Музика, мова і церемонії в їхній Службі Божій вже змінилися, вживання ідолів зменшилося до мінімум і зміни відбуваються у поклонінню святих і їдженню м’яса в п’ятницю.

Одначе, католицький журнал Америка (анг.) робить помітку на два протилежні погляди: “Для деяких католиків ці зміни є завеликі й зашвидкі й виглядає, що вони будуть іти дальше і швидше розвиватися. Для інших ці зміни є замалі, приходять запізно, і немає надії прискорити їх”.

Особи, які бачать ці зміни, що йдуть “зашвидко й є завеликі” часто є щирі католики, які без сумніву приймають церковну науку і її звичаї. Тому такі зміни турбують їх.

З другої сторони, католики, які кажуть, що зміни є “замалі й приходять запізно” вимагають ще більших змін. Наприклад, вони явно відкидають папську заборону вживати штучних приладів контролювати народження. Також, тисячі священиків і парафіян виступають проти церковного закону, який забороняє священикам одружитися.

Наслідки таких подій є, що вони потрясають основи церкви. Багато бояться того, що ці зміни принесуть. Журнал Християнська Доба (анг.) з 2-го квітня 1969 р. (ст. 445) пише: “В цьому році християнські церкви опинилися в заколоті. . . . Воно є тяжко пізнати чи цей заколот є новий стрибок чи “остання агонія” перед смертю.

А що ви думаєте? Чи те, що відбувається в церквах є доказом “нового стрибка?” Або чи воно може бути “остання агонія” перед смертю? Дійсно, який є стан церков?