ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • g70 8.7 с. 15–16
  • Дружба з ворогами Божими?

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Дружба з ворогами Божими?
  • Пробудись! — 1970
  • Подібний матеріал
  • Йосафат довіряє Єгові
    Моя книга біблійних оповідань
  • Єгова захищає Йосафата
    Повчальні історії з Біблії
  • Переймайте погляд Єгови на інших
    Наше християнське життя і служіння. Посібник для зібрання (2023)
  • Чи ти всім серцем приймеш те, що написано?
    Вартова башта оголошує Царство Єгови (для вивчення) — 2017
Показати більше
Пробудись! — 1970
g70 8.7 с. 15–16

“Слово Твоє правда”

Дружба з ворогами Божими?

Між доказами, які підтверджують вірогідність Біблії як Слово Всемогутнього Бога, Єгови, є щирість, чесність і відвертість тих, що писали її. Історія стародавніх поганських провідників вихвалює їхні чесноти та перемоги, але дуже рідко коли згадує про їхні слабі сторони і поразки. Але Божі письменники з великою щирістю розказують про помилки слуг Бога Єгови.

Гарним прикладом цього маємо те, що було записано про богобоязного царя Йосафата, який царював в Юдеї двадцять п’ять років до кінця десятого століття перед З.Д. Про нього ми читаємо: “Єгова був із Йосафатом . . . Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за Його заповідями . . . його серце було відважне в способах Єгови”. Він сам ходив поміж люди й заохочував їх служити Єгові. Він розсилав князів, священиків і левитів навчати людей закону Єгови, і по цілій землі настановляв суддів, яких він заохочував судити в побожному страху.— 2 Хрон. 17:1-19; 19:4-11.

Але все це не стримувало Божих письменників записувати помилки Йосафата і як Єгова докоряв йому. Тому-то при одній оказії лукавий цар Ахав принадив царя Йосафата прилучитися до нього і воювати проти царя Сирії в Рамот-Гілеад. Йосафат не був певний про це і хотів порадитися перше з пророком Єгови. Після того як деякі фальшиві пророки дали йому сприятливий звіт, він вислухав правдивого пророка Божого, який виразно сказав йому, що наслідки будуть катастрофічні.

Усе це повинно було стримати Йосафата, але сталося не так. Він прилучився до царя Ахава в битві й якщо б Єгова не вмішався, то Йосафата були б забили. Історія каже: “Йосафат почав просити помочі, і Єгова сам поміг йому, і Бог зараз відігнав їх від нього”. У цій битві лукавий цар Ахав був забитий, а “Йосафат, цар юдейський вернувся із миром”.— 2 Хрон. 18:1-19:1,НС; 1 Цар. 22:1-38.

Історія показує, який безумний Йосафат дійсно був коли добровільно помагав лукавому Ахавові, бо Ахав не був приятелем Йосафата. Ахав забезпечив себе коли сам замаскував себе, а Йосафата запросив вступити в бій в його царському вбрані, і цей так зробив. Хитро Ахав думав, що ворог буде думати, що Йосафат був Ахавом, отже нападуть на нього, а Ахава не пізнають через його маскування. І так сталося. Цар Сирії дав наказ, щоб забити Ахава. Голова сирійських колесниць, бачучи Йосафатове царське жезло думали, що він був Ахав і почали нападати на нього. Але коли Єгова визволив Йосафата і керівники колесниць пізнали, що він не був Ахав вони перестали гнатися за ним.

Йосафат мусів бути вдячним за своє визволення. Але Єгова не зігнорував його неправильний і безумний напрямок. Він послав Свого пророка Єгу з сильним докором: “Чи будеш допомогати несправедливому, а тих, хто ненавидить Господа [Єгову] будеш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця. Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо . . . ти нахилив своє серце, щоб шукати Господа”. Між іншим, пізніше під час його царювання він зробив подібну помилку і заслужив подібний докір.— 2 Хрон. 19:2, 3; 20:35-37, НС.

Нема сумніву про це, бо хоч Єгова був дуже задоволений Йосафатовим правильним шляхом і завзяттям до чистого поклоніння, то Він не любив того, що він помагав ворогам Божим. В одному випадку він майже загубив своє життя, а в іншому він втратив цілу свою флоту.

Тому що Боже Слово є “корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності”, то що ми можемо навчитися з Йосафатового досвіду? —2 Тим. 3:16.

Одна річ, тут маємо потіху від милосердя і люблячої доброти Єгови.Хоч Йосафат поступав неправильно і поводився нерозумно, коли помагав лукавому Ахавові, то Бог таки не покинув його, але визволив його через його добру історію, яку він раніше зробив для себе. Отже ми можемо бути певні, що Бог і нам поможе, коли ми попадемо в труднощі через якусь помилку, якщо будемо мати історію вірности.

Багато важніше є наука, яку Єгова дав через пророка Єгу, щоб пригадати Йосафатові: “Чи будеш допомогати несправедливому, а тих, хто ненавидить Господа [Єгову] будеш любити?” У цьому Йосафат зробив серйозну помилку відносно його вірности до Єгови, бо вірність вимагала, щоб він не допомагав ворогам Бога Єгови.

А хто є Божі вороги сьогодні, яким Його слуги не повинні допомагати? Перше, треба пам’ятати, що тут є справа про організації, народи, ідеологи і тому подібне. Йосафата умовили допомагати відступницькому ізраїльському народові в його війні проти Сирії. Це не була справа в якій показується ввічливість або добросердечність якійсь потребуючій особі, яку то річ є правильно робити завжди. Отже, християни сьогодні “чинять усім добро”, показуючи доброту тим, які потребують. (Гал. 6:10; Марка 12:31) Але це є інша справа, коли світські організації хочуть, щоб люди Єгови допомагали їм увінчувати цей лукавий лад.— Гал. 1:4.

Отже можна запитати релігійні організації так званого християнства, які шукають допомоги від слуг Бога Єгови в часі війни, або в суспільних клопотах, так як Ахав шукав допомоги в Йосафата: Чи вони є окремо від світу,так як Ісус сказав його послідовники повинні бути? Чи вони проголошують Боже ім’я і спрямовують людей до Божого царства, що є єдиною надією для людства? Чи вони живуть згідно з біблійними принципами? Чи вони показують любов, яка Ісус сказав, буде ознакою його послідовників? Ні! — Мат. 24:14; Ів. 13:34, 35; 15:19; 17:16, 17.

Отже, до якого висновку ми можемо прийти? Що ці релігійні організації є приятелі, не Бога Єгови, але Його ворогів. Воно не може бути іначе. Вони є частиною світу, а християнам не можна ставати ‘приятелями світу, бо це зробить їх ворогами Бога’. Бо не може бути ‘спільність у світла з темрявою, між Христом а белійяаром’. Ісус сам висловив принцип згідно з яким його послідовники мусять управляти собою: “Хто не зо мною, той супроти мене; і хто не збирає зо мною, той розкидає”.— Як. 4:4; 2 Кор. 6:14, 15; Мат. 12:30.

Вірність до Бога вимагає, щоб ми не лише не єдналися з такими релігійними організаціями, але також, щоб ми залишалися нейтральними відносно інших пекучих справ, які тримають світ у заколоті, будь то вони ідеологічні, політичні, громадські, расові або національні. Лише цим способом можна показати, що ми зрозуміли ціль докору, якого Бог Єгова спричинив записати: “Чи будеш допомогати несправедливому, а тих, хто ненавидять Господа [Єгову] ти будеш любити?”

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись