Чи ваш лікар боїться вас?

ЯК ЧАСТО пацієнти бояться або журяться коли їм треба йти до лікаря! Але здається, що цей стан уже змінився.

Недавно Підкомісія Виконавчої Переорганізації в Сенаті закінчила дворічне дослідження поганих звичаїв між лікарями в Сполучених Штатах. Згідно з журналом Medical Tribune з 1-го грудня 1969 р., появився цей звіт: “Збільшаюче число засудження лікарів за погані практики примушує їх практикувати те, що вони називають “оборонна медицина”, вважаючи кожного пацієнта бути можливим обвинувачем за їхню погану практику”.

Через страх заскарження багато обережних лікарів проводять довгі діагностичні процедури, або обминають потрібні тести, тому що вони ставлять деякий риск. Це впливає на кошт і догляд пацієнтів.

Журнал Американські Лікарські Новини (анг. мові) пише, що “вищий суд і відшкодування збільшують кошт асекураційної лікарської премії, який передається пацієнтам компаніями, які займаються асекураціями здоров’я і федеральними лікарськими програмами у формі вищої оплати”. Отже, згідно з сенатською підкомісією, виглядає, що федеральний уряд мусить вмішатися в цю справу.

Збільшаюче число заскаржень

Перша записана судова заява лікаря за погану практику в Сполучених Штатах появилася в 1794 р. Отже таке заскарження не є нічого нового, але тепер воно швидко збільшується числом. Від 1930 до 1940 р. кажуть, що заскарження за погану практику збільшилося на тисячу процентів! Це збільшення далі дуже швидко росте.

В числі 10-го травня, 1958 р., Журнал Американського Медичного Товариства сказав, що з кожних сімох членів одного заскаржували протягом його практики. У тому самому часі згідно з звітом з Нью-Йорку і з Вашінґтону, одного з кожних п’ятьох лікарів заскаржували за погану практику, а в Каліфорнії одного на кожних чотирьох.

Чи виглядає, що такий напрям завернеться? Ні; бо минулого року зробили звіт, що в Сполучених Штатах один лікар із п’ятьох може сподіватися заскарження протягом своєї практики. І кажуть, що це число може бути один на кожних чотирьох.

Правда, багато з такого заскарження є на непевній підставі сподіваючись швидкого відшкодування. Кажуть, що лише один із кожних 100 позовів потрапляє до вищого суду. Тому що в Сполучених Штатах було 266 такого заскарження до вищого суду, від 1-го січня 1946 до червня 1956 р., то це значить, що разом у тому протязі часу було коло 26,000 позовів.

Судові вироки на фахівців медичних професій

Заскарження лікарів та інших медичних фахівців часто є дуже коштовне тому, що тут включається в основному двоє найцінніших посідань пацієнта — його здоров’я і життя. В одній справі спинна анестезія (заглушення, болю), яку запустили жінці в хребет спричинила тяжке дихання і спинення биття серця, наслідок чого повстало непоправне ушкодження мозку. За це суд Нью-Йорку виніс вирок на 317,000 доларів відшкодування.

У Нью Джерсі, суд дав родичам п’ятилітньої дитини 250,000 доларів відшкодування за те, що лікарі не доглянули дитини в часі народження. Було знайдено, що через недбалість було ушкоджено нервове чуття так, що вона не може ні сидіти, ані годувати сама себе.

В іншому випадку дружині лікаря дали загальний наркоз, незважаючи на те, що вона з’їла повний обід і мала перекуску шість годин перед початком породільних болів. Коли вона почала блювати й душитися, то лікарі не дали їй укол м’язового релаксанту, щоб вона могла дихати. Отже цим непоправно пошкодили її мозок. Суд виніс вирок на 416,000 доларів відшкодування за це.

Переливання крові також фігурує у великому числі заскаржень. В Нью-Йорку медична сестра і лікар дали пацієнтові переливання крові, яку замовили комусь іншому. Хоч пацієнтка і сказала їм, що ця кров не була для неї, то вони всеодно дали їй цю кров. І за це лікарню взяли на суд.

У подібному випадку позивач заскаржив анестезіолога, лікаря і лікарню за біль, терпіння і смерть пацієнтки, якій дали кров призначену іншому пацієнтові. Суд призначив 130,000 доларів відшкодування від усіх трьох.

Також було кілька судових справ за переливання несумісної крові пацієнтам. Одному морському офіцеру призначили 150,000 доларів відшкодування за смерть його дружини. В іншому випадку позивачеві й її чоловіку дали 50,000 доларів відшкодування. Вона потерпіла гемолитичну протидію через переливання крові.

Найбільше відшкодування на 1,500,000 доларів виніс вирок суд у Флоріді! Лікаря заскаржили за те, що через нього тридцять п’ятирічна мати, в якої було троє маленьких дітей, потерпіла від ушкодження мозку. Це заскарження було основане на обвинувачуванні, що він дав їй забагато і засильну дозу ліків “супротивно властивій й прийнятій медичній практиці”.

Але це не є єдине мільйон доларове судове відшкодування. На протязі минулих двох років було принаймні чотири випадки такого відшкодування.

Ви думали б, що пацієнт або його родина дістає велику частину з цих великих пресуджених кар. Але це не так. Одна асекураційна компанія сказала сенатській підкомісії, що пацієнт дістає лише коло 30 процентів відшкодування. З другого боку, 15 процентів забирає адвокат пацієнта, а 55 процентів беруть оборонці адвокати, щоб покрити кошт слідства.

Інша компанія сказала, що 38 процентів кожного відшкодування йде пацієнтові, 35 процентів забирає адвокат, а 27 процентів іде оборонцеві адвокатові на покриття коштів слідства. Отже звіт відкриває, що більша частина відшкодовання іде до адвокатів та їхніх помічників.

Наслідки судових рішень

Наслідки від такого великого заскарження медичних професіоналістів були різні. З одної сторони здається, що вони послужили на добру ціль. Так як зауважив д-р Серил Вехт, президент Американської Колегії Законної Медицини: “В мене нема ніякого сумніву, що деяке відшкодування довело до корисних змін у лікарській техніці або засобах”.

Наводячи декотрі приклади, д-р Вехт пояснив: “Через судове відшкодування в кімнатах для операцій на пляшках газу і медикаментів тепер наліплюють виразніші наліпки і подвійно й потрійно перевіряються інструменти і інші прилади. Коли я вчився на лікаря, то не дуже шанували анестезіолога. Всесильний хірург командував усім. Тепер у лікарні було б добре дозволити анестезіологові виконувати своє власне діло. Це є благословенна подія. Такий розпорядок є кращий для медичного персоналу, як і для пацієнта”.

Але з другої сторони, вироки спричинили й погані наслідки. Через них багато лікарів тепер бояться заскарження від своїх пацієнтів. І декотрі відчувають, що це погано впливає на їхню здібність добре обслуговувати пацієнтів.

Д-р Іван Б. Діліон, голова анестеології в UCLA Лікарській Школі, каже: “Страх перед заскарженням не лише загрозливо впливає на здібність лікаря встановлювати діагноз і лікувати, але і контролює її”. Отже він вірить: “Що є важно для публічного добра, щоб професія шукала полегшення”.

Збільшення оплат в асекурації

Один поганий наслідок із такого позиву лікарської професії було велике збільшення в оплатах лікарської асекурації. П’ятнадцять або двадцять років тому, асекурація проти поганої практики була дуже маленькою частиною професійного бюджету. Але тепер не так, тому що чимраз більше пацієнтів вдаються до суду, а суди дають вищі відшкодування.

У південній Каліфорнії 11,000 лікарів, пересічно, зазнають 100 процент збільшення у їхніх асекураційних оплат через невідповідне лікування пацієнтів. Щорічна премія для більше як 7,000 лікарів у Лос-Анджелесі є коло 5,000 доларів. Але для тих, яких недавно брали до суду, то норма є багато більша, деколи аж 16,000 доларів щорічно для одного лікаря. Згідно з сенатською підкомісією, 350 лікарів у Каліфорнії вже покинули лікарську практику через стало зростаючі кошти асекурації.

Але цю проблему не обмежується лише до Каліфорнії. По цілій країні кажуть, що близько 90,000 побачать від 10 до 100 процентів збільшення коштів асекурації цього року. Приблизно 5,000 остеопатів (лікар суглобових хворіб) зазнають 150 процентів збільшення в своїх преміях. І декотрі лікарі у Нью-Йорку погодилися платити від трьох до п’ятьох разів вище нормальної премії лише, щоб могли далі продовжувати лікарську практику.

Деякі лікарі знаходять трудність дістати асекурацію. Декотрі компанії таки цілком не хочуть давати асекурації для лікарів з поганою репутацією, лишаючи їх у скрутному становищі. Не лише старші лікарі, але і молоді мають клопіт дістати асекурацію. Дійсно, сенатор Авраам Рібікоф сказав: “Збільшуючий кошт асекурації дуже утруднить для молодих лікарів почати практику або продовжувати її”.

А чому так багато заскаржень?

А чому це сталася така велика проблема? Чому відшкодування за погане лікування так дуже збільшилося в сучасних роках?

На це є кілька причин. Основна причина є, що американське суспільство сьогодні має тенденцію заскаржувати за кривду зроблену своїм членам. Самолюбство і зажерливість збільшилися. І люди мають нахил шукати матеріяльної нагороди незважаючи на спосіб і на те, де вона може знаходитися.

Ми не кажемо, що лікарська професія не робить помилки. Лікарі також є винні. Д-р Ральф Ґампел, лікар і адвокат, сказав перед сенатською підкомісією в Каліфорнії, що більшість заскаржень за погане лікування є оправдане. Одначе, він зауважив, що це можна було б дуже зменшити якщо б “нездатних лікарів дисциплінувалося або цілком виключалося з лікарської професії”.

Отже важний фактор є, це брак кваліфікованих лікарів. Д-р Павло Р. Голі, який служив за директора Американської колегії Лікарів, сказав: “Вірогідно обчислюється, що половину операцій в Сполучених Штатах виконують лікарі, які не є добрі фахівці через брак тренування в хірургії”.

Але правдоподібно ще важніший фактор є, а це занепад споріднення між лікарем а пацієнтом. Догляд від родинного лікаря взагалі зменшився. Тепер спеціалісти й хірурги доглядають пацієнтів, яких пацієнт дуже рідко коли бачить. Є мало нагоди, і деколи мале заохочення, підбудувати тепле знайомство.

Також, лікарі часто набирають горде відношення до своїх пацієнтів і часто це утворює почуття образи. Зауважуючи це, Говард Л. Олек, професор права, в Клівленд стейтовому Університеті, писав у Medical World News, 5-го грудня 1969 року:

“Я радив би моїх приятелів у лікарській професії, що було б багато менше заскаржень за погане лікування якщо б лікарі взагалі перестали поводитися немов вони є помазані самим Богом і якщо б вони признавали, що вони є лише люди, які стараються помогти іншим як можуть. Таке святобожне відношення багатьох лікарів, є впливати на більшість заскаржень за погане лікування, коли пацієнт зазнає якісь погані наслідки”.

Поліпшаючи споріднення між лікарем і пацієнтом

Більшість людей далі оцінюють мати привітного лікаря, який буде відкладати кілька хвилин, щоб поговорити з ними про їхній клопіт і що вони можуть сподіватися від якогось лікарського лікування або операції. Вони вважають, що консультація лікаря з іншим лікарем в справі їхньої хвороби не є принижаюче. По суті, це буде більшим доказом здібности лікаря. Також можна поговорити про кошт і було б краще зробити це перед операцією, щоб було якесь взаємне порозуміння.

Публіка також має відповідальність. Вона повинна бути обережна коли слухає звіти про нові медицини або якісь нові чудодійні операційні процедури. Один приклад цього є пересадження серця. Але, щоб бути справедливими, треба зауважити, що багато поінформованих лікарів перестерігали проти великих надій на ці операції.

Це обов’язок лікарів робити, що можливо, щоб зробити правильний діагноз і помагати як їхня здібність їм дозволяє. Коли лікар буде чесний, сумлінний, привітливий і вірний, то в більшости випадків він заслужить високу похвалу від своїх пацієнтів. З другої сторони, це буде на користь пацієнтам помогти лікареві в його змаганню помогти їм.

Наостанку, всі повинні показувати вірність, чесність, справедливість, моральність та любов до своїх ближніх.