Що сталося з дружбою?
У ЦЬОМУ світі, так як Біблія предсказала, ‘беззаконність збільшується, а любов в більшости людства охолоджується’, уже трудно знайти колишньої дружби. (Мат. 24:12) Хоч ще є привітні й добросусідські люди, то однак, навіть багато з них мають нахил обмежувати їхню дружбу.
Одначе, якщо б ви запитали пересічну особу чи вона має багато друзів, то правдоподібно відповідь буде “так”, або вона може вагатися дати вам відповідь. А чому? Тому, що слово “друг” має різні значення.
Наприклад, знайомих часто називають друзями. Хтось може сказати: “Я маю багато приятелів майже на кожному кроці життя! Ось хлопець, що чистить черевики — як він називається? І м’ясник у сусідній крамниці, де ми купуємо наше м’ясо; і банкір із яким я роблю свої інтереси. Бачите, я маю багато друзів”. Може бути, що він навіть не пам’ятає їхні імена, але однак деякі люди вважають таких знайомих своїми друзями.
По суті, привітливість деколи вважається як знак дружби. Наприклад, декотрі не тратять багато часу, щоб представити себе і майже зараз вимагають, щоб ви кликали їх за першим ім’ям. Вони можуть запитати: “Де ви живете? Де ви працюєте? Де ви ходите до школи? Чи ви одружені? Чи маєте діти?” і все це майже за одним віддихом. Вони мають нахил швидко панібратися. Але чи такі приязні звичаї завжди є знаком правдивої дружби? Скільки з цих людей будуть готові дати вам допомогу коли б виринула потреба, скільки з них поможуть вам фінансово або потішать вас?
Для багатьох західних мешканців слово “друг” пристосовується до різного споріднення. Воно може відноситися до приятеля з яким ви долагоджуєте ваші комерційні справи, знайомого від дитинства, або з яким ви працюєте або до якоїсь довіреної особи. Це слово також пристосовується до різних торгівельних полагоджень, як “приятельської крамниці з харчовими продуктами у вашому сусідстві”, “приязних агентур подорожування”, “приязних банків”‘, “приязне небо” якоїсь повітряної лінії. Навіть перстні і ланцюшки стали символами приязности. Тому в Сполучених Штатах, Канаді або в якій-небудь західній країні, слово “друг” не значить обов’язково близьке споріднення. Дружба може бути поверхова, випадкова, місцева або глибока й тривала. Так як американці кажуть: “Все залежить, що ви маєте на думці”.
По багатьох європейських країнах, де було багато воєн і буйности, то і в дружбі повстала велика зміна. Старше покоління тепер признає, що дружба сьогодні не є така як вона була колись. Деякі особи уважають друзями таких осіб, які настирливо цікавляться мудрістю, натурою й інтересами інших і які можуть виявити у них найкращі прикмети. Між іншим, дружба стосується більше до почуття. Друг є спеціальна особа, яка любить те, що ви любите. Він любить прогулянки, лазити по горах, плавати, і цікаві розривки. Така дружба не все є пов’язана з вірністю, довір’ям, але лише ділиться досвідами.
Колишнє поняття, коли дружбу вважали сильним зв’язком, який зв’язував людей докупи мов рідню, коли друзі були охороною проти беззаконства і неморальних осіб, уже майже цілком зникло.
Ця зміна прийшла тому, що так як біблійне пророцтво показує, ‘люди стали самолюбні, не маючи природної любови’. (2 Тим. 3:1-3) Без природної любови правдивої дружби не може бути.
Сьогодні у світі діє багато розкольних сил, через які неможливо розвити близьких зв’язків. Побудувати правдиву дружбу вимагає часу, але сьогодні люди дуже часто міняють місця свойого замешкання, мандруючи з одного місця на друге. Дуже мало стало живуть на одному місці, щоб підбудувати тривалу дружбу. Одна із кожних п’ятьох осіб у Сполучених Штатах змінює свою адресу кожного року. По інших частинах світу подібна зміна в населенню також бере місце.
Постійна дружба також вимагає довір’я і вірности, але ці прикмети тяжко розвивати в сучасному дусі неспокою, злочинстві, недовірстві й буйності, які метуть світ у цій генерації.
Дружба також значить приймати відповідальності, охочо носити тягарі інших. Але багато сьогодні не цікавляться іншими, щоб обминути їхні тягарі й страждання. Один молодий чоловік сказав: “Кожного разу, до кількох тижнів моя дружина й я знаходимо нових друзів. Але ми ніколи не дозволяємо їхній дружбі так укорінюватися, щоб нам було тяжко їх залишити”. О як це не сходиться з словами Ісуса Христа, який сказав: “Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”.— Ів. 15:13.
Правдива дружба вимагає жертви, а багато не хочуть жертвувати собою. Тому колишньої дружби, яка приносить із собою теплі благословенства, вже тепер тяжко знайти.
Одначе, правдива дружба ще існує, дружба, якою втішалися Давид і Йонатан, Рут і Ноомі, так як Біблія показує. (2 Сам. 1:26; Рут 1:16, 17) Але така дружба знаходиться лише між правдивими біблійними християнами, які покладають свою віру в Бога і Його Слово Біблію. Свідки Єгови, наприклад, знаходять, що їхня родина друзів дуже швидко росте. (Марка 10:29, 30) Але поза правдивими біблійними християнами, тяжко знайти правдивої дружби. Це є втрата людства.
Але для чого бути дружнім? Як може бути хтось дружній у цьому лукавому світі? Яку дружбу ми повинні розвивати і як? На ці й інші важні питання дамо відповідь у слідуючій статті.