Початок Англо-Американської світової сили
ВІД закінчення Другої Світової Війни народи Західного світу і комуністичний Східний блок народів сильно змагаються, провадять конкуруючу боротьбу, яка часто вибухала в шаленість. Велика Британія і Сполучені Штати, як з’єднана світова або двоїста сила вела Західні народи проти поширення комунізму.
Після двадцять п’ятьох років холодних війн, провокаційних актів з обох сторін і гарячих війн, світовий стан дальше є напружений і небезпечний, як можна бачити з обставин на Середньому Сході, Південній Азії і в інших місцях. А що майбутність принесе? Чи прийде цілковите знищення в глобальній атомній війні? Чи є якась надія на постійний мир? Деякі факти про Англо-Американську світову силу кидають світло на цю справу.
Близьке споріднення
Між Великою Британією а Сполученими Штатами вже довгий час існувало близьке споріднення. У 1946 р. Вінстон Чорчил назвав його “спеціяльне споріднення”, “братерське товариство”.
Це споріднення можна було явно бачити в часі Першої і Другої світових війнах. Це через з’єднання військової потуги і економічних запасів, що дві нації могли побороти могутню силу Німеччини та її союзників у тих двох війнах. Атомна бомба, яка грала таку дуже важну й рішальну ролю в наслідках Другої Світової Війни була розвинута через з’єднане зусилля британських і американських науковців. Але це не є все.
Це союз цих двох націй і їхня ініціатива, що грали головні ролі в заснованню систем для світової торгівлі й економи. По суті, головні гроші, які вживалися в міжнародній торгівлі були британський фунт стерліньгів і американський долар. Ще інший доказ, що ці дві нації мали вплив на світ маємо факт, що вони були головною силою позаді Ліги Націй і організації Об’єднаних Націй.
Без сумніву, що Англо-Американська світова сила мала сильний вплив на світові справи в цьому двадцятому столітті. Хоч Велика Британія і Сполучені Штати мали різні опінії відносно деяких справ, то назагал вони таки мали близьке споріднення, яке зробило їх подвійною світовою силою, якої ще не було в історії. Відносно цього часопис Saturday Evening Post, 1-го липня 1967 р., спостеріг: “Вінстон Чорчил дуже любив говорити, що Сполучені Штати і Британія разом становили найсильнішии союз. І це далі є правда, без різниці чи імперія чи не імперія, виснаження золота, чи не виснаження золота”.
Зауважуючи це близьке споріднення між цими двома країнами, британський посол до Сполучених Штатів сказав у своїй промові 22-го травня 1963 р.: “Я вірю, що сьогодні наші два уряди дуже близько співпрацюють один із одним і такого союзу ще ніколи не було між двома суверенними силами в часі миру. . . . Жоден союз в історії не мав так багато сили, як союз між Англією а Америкою після 1914 р., коли ми стояли як товариші по зброї”. Цей союз є дуже важний, тому що він був передбачений в біблійному пророцтві.
Перші початки
В дійсності насіння Англо-Американської світової потуги посіяла Римська Імперія багато часу тому назад. Так як біблійна історія показує, Римська Імперія була шоста світова сила в серії сил, які почалися з стародавнім Єгиптом, або четвертою силою починаючи з Вавилону. Так як було передбачено, Англо-Американська світова сила, яка “говорила великі речі”, мала повстати з Римської Імперії. (Дан. 7:7, 8, 23, 24) А як це сталося?
Коли римські війська прибули до Британії в першому столітті перед нашою Загальною Добою, вони зробили Британію частиною Римської Імперії. Таким чином шоста світова сила твердо заснувала себе в Британії з місцевою столицею в Камулодунумі, що тепер є Колчестер. Перед тим як римляни прийшли до Британії, земля була поділена між тридцятьма племенами людей. Після того як ці племена були підкорені, то ця околиця становила західну частину римо-єврейських провінцій.
Під римською охороною Британія процвітала, і там побудували приблизно дев’ятдесят двоє міст. Признаючи, що римське панування над Британією було початком Історії Великої Британії, книжка The Historians’ History of the World (Історична Історія Світу), якої автор є Генрі Смит Вілямс, каже: “Можна сказати, що історія Великої Британії почалася коли Кесареві війська прибули до південних берегів Англії”. Таким способом можна бачити зв’язок між Римською Імперією, а Англо-Американською або сьомою світовою силою.
Чому дата 1763 р. є важна
Перша поява сьомої світової сили була в 1763 р., коли Велика Британія стала найбільшою комерційною силою в світі. То в тому році вона перебрала більшість французьких посідань в Північній Америці при кінці Семирічної Війни, в якій майже кожний народ в Європі брав участь і яку воювали по цілому світі — в Індії, Південній Америці, Німеччині і по векиких морях. Тепер насіння, яке посіяла Римська Імперія розрослося в могутню організацію, яка з часом мала стати двоїстою світовою силою, передбачена в Біблії в Об’явленні 13:11 під символом дикої звірини, яка “мала два роги, подібні ягнячим”, але, яка “говорила, як змій”.
Що Семирічна Війна, яка почалася в 1756 р. і закінчилася в 1763, зазначила початок Великої Британії, як світова сила, зауважує Енциклопедія Британіка (анг. мові) в одинадцятому виданні. Там вона каже: “Ця війна заложила основи Британської імперії. . . . Договори в Парижі (10-го лютого 1763 р.) і Гюбертсбурзі (15-го лютого) зазначили важний крок в історії Європи. Першим [договором] Велика Британія вийшла з війни як імперіалістична сила маючи майно і колонії по цілому світі”.
Хоч Велика Британія загубила свої американські колонії в революційній війні, що почалася в 1775 р., то вона таки продовжала поширювати свою силу по цілому світі. Від 1798 до 1805 р. вона в чотири рази побільшила свою контролю в Індії, а в 1818 р. стала суверенною силою в Індії. В часі царювання Цариці Вікторії (1837 до 1901 р.) більше частин Індії, Бурми та великі частини Африки прийшли під Британську контролю.
В часі смерти цієї королеви, Британська Імперія вже посідала одну з кожних чотирьох квадратових миль землі в світі, і тому появилася поговірка, що ‘сонце ніколи не заходить над Британською Імперією’. Кажуть, що одна з кожних п’ятьох осіб у світі була підданцем Британії. Через її морську силу, то говорили, що ‘Британія панує над хвилями’. Але, як же це сталося, що Велика Британія, як сьома світова сила, стала двоїстою силою, яка грає таку важну ролю у світових подіях сьогодні?
Появлення двоїстої Англо-Американської сили
Початок зміни був тоді, коли американські колонії, які колись належали до Британії, відірвалися і створили окрему державу, Сполучені Штати Америки. Не тривало довго для Британської Імперії й цій новій державі розвинути союз. Це сталося в часі Монроу Доктрини в 1823 р.
Десь у цей час Велика Британія настрашилася коли кілька європейських урядів заохочували Францію послати війська до Латинської Америки, щоб помогти відновити там Іспанські та португальські уряди. Вона піддала думку Сполученим Штатам, щоб видати спільну пересторогу тим європейським урядам не втручатися в справи Америки.
Сполучені Штати вирішили не приставати до такого союзу і видали Монроу Доктрину, в якій було сказано, що вони будуть відпирати всяке зусилля тих народів, які думали колонізувати або панувати над державами на американському континенті. Говорячи про це, World Book Encyclopedia, в своїм виданню з 1966 р., каже: “Але користь цієї доктрини більше залежала від британської морської сили ніж від американської політики”. В той час Сполучені Штати ще не були дуже сильною державою.
У часі Іспансько-Американської Війни в 1898 р., Британія і Сполучені Штати створили ще ближчий союз. Це показує New Cambridge Modern History (Нова Кеймбрідж Сучасна Історія), яку написав Г. Н. Кларк, на сторінці 580: “Війна, яку Сполучені Штати провадили з Іспанією зміцнила це почуття. Уряд і люди Сполучених Штатів побачили користі, яких вони діставали з доброї волі Великої Британії в годині їхньої потреби, і ці дві нації створили такий близький союз, якого ще не було між жодними двома народами”. Це близьке споріднення продовжалося аж до двадцятого століття, як ми вже бачили, і створило двоїсту світову силу.
Показуючи, що ця світова сила далі має дуже велику силу в світових справах, часопис Вашингтонський Поуст, у свойому числі від 28-го вересня 1969 р., говорив про військову присутність Сполучених Штатів у інших країнах. Він зауважив, що ця присутність існує в шістдесят вісьмох чужих країнах і тоді сказав: “Справді, що сонце ніколи не заходить над плутаниною американського військового втручання”. Таким способом вплив Англо-Американської світової били далі відчувається по цілому світі навіть хоч Велика Британія вже не має такої величезної імперії, яку вона колись мала. Але тепер комуністичні народи кладуть цей вплив на виклик.
Що це все значить для вас?
На вас сьогодні впливає “напруження”, яке відбувається між англо-американською світовою силою а комуністичним блоком народів. Якщо б це напруження вибухнуло в глобальну атомну війну, то всі народи дуже потерпіли б.
Якщо б це змагання розвинулося б в занепад економії англо-американського світу, то це буде мати економічний вплив на вас. А чому? Тому що економії багатьох народів сьогодні залежать в один спосіб або другий від економічного добробуту англо-американської світової сили. Але куди вам звернутися за вірогідною інформацією про майбутність?
Біблія має потрібну інформацію. Вона передбачила, не лише початок англо-американської світової сили, але також, що вона буде в напруженні з комуністичним блоком народів. Передсказуючи цей стан Біблія називає ці політичні сили “південний цар” і “північний цар”.— Дан. 11:40.
Те, що Біблія говорить про майбутність англо-американської світової сили і комуністичного “північного царя” може дати вам правдиву надію на кращі світові обставини. Вона не передбачує перемоги для жодної з тих сил, але показує, що вони обидві мають закінчитися. На їхнє місце прийде Боже царство в руках Ісуса Христа, і то цей уряд справді встановить постійний світовий мир.— Дан. 2:44; Іс. 9:6; Пс. 37:11.