“Слово Твоє правда”
Чи ви даєте перше місце молитві
ПЕРШІСТЬ значить “приходити перше за порядком важливости; давати перевагу чомусь, що претендує бути найпотрібнішим засобом”. У Другій Світовій Війні слово “першість” вживалося дуже часто; усім індустріям, які були важні для війни давали перше місце.
Давати першість молитві значить признавати її важливість. Це значить, що для молитви треба відкладати час, якого відбирається від менш важних речей.
Християнські вісники сьогодні часто чують як люди нарікають, що вони є такі зайняті, що навіть не мають часу вислухати вістки про Боже царство. Але, чи це є правда, що всі ці люди є такі зайняті, що не можуть вислухати короткої біблійної проповіді? Цілком ні, якщо б вони лише хотіли послухати! Це залежить від того, що вони думають є найважніше для них. Багато дають першість розривкам ставши ‘любителями розкошів, аніж любителями Бога’.— 2 Тим. 3:4.
Тут маємо науку для посвяченого християнина відносно молитви. Якщо ви є посвячений християнин, то певна річ, що ви повинні відкладати час для молитви; ви повинні молитися перед кожним обідом; ви повинні починати і кінчати кожний день молитвою до вашого Творця, як і молитися в інший час. Але, чи ви завжди робите так? Або, чи ви ідете до роботи рано і не подумаєте відложити час, щоб поговорити з Богом, подякувати Йому за нічний відпочинок, за світання нового дня, і за благословенства, які лежать перед вами, духовні, як і матеріяльні, нічого не згадуючи про прохання в Бога мудрости й сили на той день і Його благословенство на справи Його всесвітньої праці?
Правда, що коли приготовляється іти до роботи, то є багато речей, яких треба припильнувати: купатися або вмиватися, зачісувати волосся або голитися; треба поснідати і на час зловити автобуса, — бо ви знаєте, що він не буде чекати на вас. Ці речі є потрібні якщо ми будемо “дбати про добре перед усіма людьми”. (Рим. 12:17) Щоденно виконуючи всі ці потрібні речі, то ви вже знаєте скільки часу вони забирають. Чи то неможливо встати трошки раніше, щоб мати час кожного ранку поговорити з Богом і щоб застновитися над біблійним віршом на той день і його пристосованням так, як він знаходиться в Річній Книжці Свідків Єгови (анг мові, або на останній сторінці українського журнала “Вартової Башти”.) Роблячи це, ви будете коритися пораді апостола “Використовувати належний час, —дні бо є лукаві”.— Ефес. 5:16, НС.
Коли Ісус Христос, досконалий Син Божий, був на землі то він оціняв потребу молитися. Євангелії кажуть нам, що він молився в часі його хрещення, що він перебував цілі ночі в молитві, що він повторно молився останнього дня його земної служби. І він навчив своїх послідовників молитися й заохочував їх: “Пильнуйте і моліться безперестанку”.— Мат. 26:41, НС.
Давати першенство молитві значить відчувати наші духовні потреби. (Мат. 5:3) Нам треба щоденно говорити до Бога. ‘У всіх дорогах наших нам треба признавати Його, щоб Він провадив наші стежки’. (Прип. 3:5, 6) Нам завжди треба пам’ятати принцип Псалми 127:1, НС. “Коли дому Єгова не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Єгова не пильнує, то даремно сторожа стереже його”. Так, ми постійно мусимо пам’ятати, що ‘наші часи є в руці Бога’.— Пс. 31:16.
Молитва є найкращий спосіб для нас приближатися до Бога Єгови, нашого Творця, нашого Життєдавця, Кріпость сил наших і нашого Судді. Молитва поможе нам ходити скромно перед нашим Богом. (Мих. 6:8) До якої міри ми будемо “продовжувати молитись”, то до такої міри Бог Єгова буде близько нас. (Рим. 12:12; 1 Сол. 5:17) І до такої міри ми будемо підкріплені в двох найважніших поглядах нашого християнського життя. А які погляди це є?
З одного боку, чим ближче ми будемо жити з Богом Єговою через молитву, то тим більше ми будемо боятися, щоб не стягнути на себе Його незадоволення. А страх є початок мудрости, бо Він поможе нам відступати від лукавого, так, Він буде підкріпляти нас відпирати спокуси. А з другого боку, чим ближче ми будемо жити з Богом Єговою, то тим більше ми будемо пізнавати і любити Його, і тим більше будемо ревні у дотримуванню Його заповідей, бо таким чином показуємо любов до Бога, так як каже апостол Іван.— Прип. 8:13; 9:10; 1 Ів. 5:2, 3.
Якщо наші молитви до Бога Єгови дійсно будуть на першому місці, як інші справи, то ми будемо мати час включити в них похвалу і подяку, а не лише все просити речі в Бога. Псалми постачають нам добрі приклади в цьому відношенні, бо хоч вони є пісні, то зміст багатьох псалмів є також молитви похвали і подяки, як і прохання.
Наприклад, 136-ий Псалом наказує нам: “Дякуйте Господу — добрий бо Він: бо навіки Його милосердя; Дякуйте Богу богів, . . . Дякуйте Владиці владик. . . . Дякуйте Богу небесному”.— Пс. 136:1-3, 26.
І коли приступаємо до Бога Єгови з нашими проханнями, то ніколи не будьмо такі відважні, щоб аж вимагати або наказувати щось Богові. Ми ніколи не хочемо наказувати або вичитувати Богові. Ні, ми є жебраки, і наше відношення повинно бути подібне до Ісусового, який сказав: “Не як я хочу, а як Ти хочеш”.— Мат. 26:39, НС.
Якщо будемо віддавати першість нашим молитвам, то разом із проханням будемо подавати підстави на задоволення нашого прохання Богом. Це може бути тому, що Його ім’я є втягнене, або тому, що Він є Бог, який радіє милосердям, правосуддям і щедрістю. (2 Мойс. 34:6, 7; Дан. 9:16-19) Або ми можемо просити прощення тому, що вспадкували гріх від наших родичів, так як робив це цар Давид.— Пс. 51:3-7.
І коли молимося, то все підбираймо найкращі слова і мову, пам’ятаючи, до кого ми говоримо — до Всевишнього, до Суверена всесвіту. Оціняючи цей факт спричинить нас приступати до Нього в дійсній покорі й з найбільшою пошаною. А коли просимо, то ніколи “не повторяйте все те саме”, так як роблять люди, які не вірять у Біблію.— Мат. 6:7, НС.
І ми не повинні молитися так, як наприклад, один старенький чоловік, який ось як молився: “Боже, благослови мене і дружину мою, мого сина Івана та його дружину; лише нас чотирьох, і більш нікого”. Ні, нам треба розширити наш погляд. Ми будемо молитися за прославленням Божого ім’я, за прихід Його царства, і щоб Його воля виконувалася на землі. І ми також повинні пам’ятати добробут ‘цілої громади братів наших’ по цілому світі.— 1 Пет. 5:9; Мат. 6:9, 10.
Якщо ми признаємо, що Боже Слово містить правду, то ми будемо давати першість молитві, і ніколи не будемо занедбувати її. Ми будемо робити наші молитви такі змістовні, як вони повинні бути і будемо висловлювати їх гарними словами, так як належиться то робити.