Змінюючі відношення до праці
ЧИ ВИ зауважили, що відношення робітників змінилося. Можливо ви зауважуєте, що продавці, а головно по крамницях у великих містах, не виконують свою службу так, як вона повинна бути. Можливо вони продали вам зіпсутий або пошкоджений товар, або може ви погодилися купити товар поганого виробу лише тому, що ви знали, що то забрало б багато часу для компанії зробити заміну.
У багатьох ділянках комерції, є люди, які хочуть платні, але не хочуть працювати або добре виконувати її. На праці є чим раз більше байдужости і відношення, щоб “не поспішати”.
Особливо після Другої Світової Війни робітники вимагали більшої платні та інших користей, але за поглядом багатьох осіб, якість їхньої праці чимраз гіршає.
Роботодавці кажуть, що багато робітників не хочуть дати їм повного дня праці. Наприклад, коли Товариство Вартової Башти часом купує деякий товар, то часто їм кажуть, що вони не є певні коли він буде готовий, ‘тому що це залежить від того чи робітники схочуть працювати’.
Відношення багатьох робітників часто є байдуже. Сказав один роботодавець: “Коли я розпочав своє підприємство, то часами мусів просити допомоги від робітничого союзу (юнії). Ви знаєте, що я діставав одного доброго робітника з кожних десятьох. Робітники в дійсності не хотіли працювати. Я був щасливий, коли дістав п’ятнадцять хвилин праці з кожної години. Вони не дбали чи ви звільните їх з роботи чи ні. Вони будуть брати безробітню допомогу або будуть казати, ‘До пекла з тобою. Наша юнія допоможе нам’ ”.
Подібно, один будівельник із Кентакі говорить про відношення сьогоднішніх робітників: “Багато робітників сьогодні переважно цікавляться двома речами: часом, коли робота кінчається й днем платні. Вони не цікавляться ні компанією, ні тим, що компанія старається робити”.
Цей роботодавець також говорив про напрям між молодю, які бажають визначної посади, але, які не хочуть приложити старання, щоб стати добрими майстрами. “Ми мусимо працювати разом із цими молодими і показувати їм все, бо іначе робота не буде зроблена. Колись хлопець працював разом із своїм батьком. Чотири або п’ять років такої науки і він знав як уживати голову і руки. Але тепер не є так. Тепер молодий мужчина переважно шукає легшого способу. Але, щоб осягнути якийсь фах або привчати тіло і розум для різної роботи то легших способів немає”.
Подумавши про то, що він щойно сказав, він далі продовжував: “Сьогодні я краще найняв би чоловіка сорок років віку або й старшого. Тих старших трудно заступити”.
Інші також зауважують, що багато молодих робітників вірять, що ‘робота є потрібна, але не бажана’. Це може бути тому, що дуже багато молодих люблять приємності. Вони не лише мають приємності й розваги на думці; тобто мають напрям, байдикувати, але також інші скоро відвертають їхню увагу від праці; тому то треба когось, щоб усе пильнував їх. Багато мають добрі наміри, але вони не розвили добрих звичаїв до роботи, отже не можуть працювати постійно цілий день.
Змінюючі відношення до чесности
Відношення змінюється, не лише до працьовитости і майстерности, але також до чесности. Багато робітників крадуть, коли записують собі час, який вони навіть не працювали. Наприклад, коли система сполучення псується, то робітники мусять переглянути її лінії, щоб знайти клопіт і полагодити його. Цю роботу виконується переважно без наглядача. Отже коли клопіт є полагоджений, робітники повинні записувати час коли вони дійсно скінчили працю. Але зауважується, що багато робітників мають звичай записувати собі більше годин праці ніж вони дійсно працювали.
Багато робітників навіть не вагаються красти час й інші речі від свого роботодавця. “Крадіж стала така звичайна”, сказав один роботодавець, “що на неї вже навіть не звертають уваги”. Фабрикант шкіряного товару приймає крадіж як факт життя: “Що робітники можуть сховати в кишеню, вони крадуть”, він сказав дещо байдужо. “Вони думають, що компанія задовжилася їм. Вони в дійсності не думають, що це є крадіж, або що це є неправильно красти”.
Один зварювач металів сказав, що коли б він не замикав ланцюгом своїх приладів то правдоподібно до ранку хтось обікрав би його. Один роботодавець сказав, що на протязі двадцять років він не міг узяти вакацій або відлучитися на якийсь час від його фабрики, тому що не було нікого, кому він міг довіряти. Лише після того як прийняв до роботи Свідка Єгови, що живе за біблійними принципами, він міг узяти свої перші вакації.
Відповідальність роботодавця
Чому ж така зміна у відношенню до роботи? Це є легко покласти всю вину на робітників, але факти показують, що часто урядники додавали до цього відношення. Наприклад, часами наглядачі над працівниками натискають робітників, щоб вони працювали повільніше. Одна дівчина, яка працювала в книгарні, знайшла, що вона порушувала зарядження, коли працювала нормально. Її наглядач примусив її зменшити запис її продукції, щоб він сходився з іншими в його відділі. А те, що лишалося записували наступного дня, отже цим змушували її працювати повільніше.
З другого боку, часами компанія цікавиться забагато високою продукцією, і це псує добрі робітничі звичаї. “Багато компаній сьогодні не дбають про якість продукту, а лише, щоб його випродукувати якнайбільше”, признався один фабрикант. “Те, що вони хочуть є продукцію”. Цим способом виробляється багато поганого товару, якого часто треба переробляти.
Часами самі урядники розвивають “недбале” відношення, і це доводить до поганих звичок між робітниками. “Візьміть мою роботу”, сказав один електрик. “Ми починаємо працювати о восьмій годині, але робітники приходять аж пів до дев’ятої або в дев’ятій годині, однак, компанія нічого не каже їм. Якщо компанія не дбає, то чому повинні робітники дбати?”
Часто відбивається подібно байдуже відношення до крадіжі. Один контрактор сказав, що ‘деякі компанії не дбають чи робітники крадуть чи ні. Вони обчислюють, що коли наймають робітника за нижчу платню, то коли він і краде, його низька платня покриває втрату’.
Але в змінах відношення до праці є щось більшого від невдачі деяких роботодавців заохочувати до правильного відношення.
Тиснення від погіршуючої системи
Тому що так багато робітників не хочуть дати роботодавцям повний день праці, то це тисне на інших пристосовуватися до їхнього відношення. Наприклад, одного молодого студента з університету п’ять тижнів привчали до його першої роботи в кооперативі. Одного дня він розказав свій досвід директорові шкільного робітничого відділу. Він почав, кажучи: “Чи від студентів не вимагається давати роботодавцеві найкращий день праці?”
“Чому ти питаєш?” запитав директор.
“Бо, при моїй роботі я працював як міг найкраще. Незабаром один робітник приступив до мене і сказав, щоб я не працював так швидко. Я не звертав уваги на нього; тоді інші почали нарікати, і нарешті сам наглядач сказав мені те саме”.
“Чи ти почав тоді працювати повільніше?” запитав директор.
“Так, я бачив, що я ставав непопулярний серед інших робітників, але мене турбувало те, що я не міг працювати якнайліпше”.
Певно, що це не є якийсь відокремлений випадок. Це буває дуже часто. Один ревний робітник пішов працювати у відділі автоматичних гвинтомашин у великій фабриці. Робота була легка, отже він любив працювати досить швидко. Лише за кілька днів один із старших робітників приступив до нього і сказав: “Не працюй так швидко, приятелю, чому тобі спішити. Послухай моєї поради; це буде здоровіше для тебе”.
Робітники по різних ділянках праці зазнають подібні натиски. Тому багато робітників видають менше роботи. Робітники, які люблять працювати і які не можуть стримуватися від праці ховають докінчені вироби під свої робочі столи боячись, щоб хтось не виявив їх. Деякі робітники байдикують тому, що вже виконали “призначену” норму праці на той день. Але дослідники знаходять, що дуже багато робітників ненавидять такі обманні напрями, щоб “не поспішати”.
Інша причина на зміну у відношенню до праці є напрям корпорацій дуже “розростатися”, де робітники почувають себе заловлені велетнями. Багато молодих нарікають, що праця у них не має ніякої нагороди для них і лише є розстроюючим досвідом. Часто вони не відчувають потрібного особистого почуття досягнення.
Один роботодавець, що має підприємство з електричними приладами, зауважив ці зміни у відношенню між робітниками і сказав: “Може це така система”. Правда, вся система має знаки погіршення, і тепер відбувається великий занепад моралів. По суті, Свята Біблія, говорячи про “останні дні”, передсказала, що між так званими християнами прийде час, коли ‘люди будуть самолюбні, грошолюбні, горді, невдячні, непобожні, жорстокі, зрадники, нахабні, бундючні’. (2 Тим. 3:1-5) Такі характерні риси не додають до кращого відношення в роботі.
Ціла система є втягнена, отже такі різні відношення як байдужість, безчесність, недбалість, невірність, брак співпраці, і так далі, виявляє “дух цього світу” і риси “провідника цього світу”, який, Біблія показує, є ніхто інший, як Сатана Диявол.— 1 Кор. 2:12; Ів. 12:31; 14:30; 16:11; Об. 12:9.
Користі від правильного відношення
Хоч відношення до праці змінюється, то ви не мусите йти разом з “духом світу” і дозволяти йому впливати на вас. Ви можете розвивати добре відношення і бути працьовитим, веселим, приязним, співробітничим і товариським; з такими рисами ваша праця буде приємніша і дасть вам більше задоволення.
Так, коли будете мати правильне відношення до вашої праці, то ви знайдете правдиве задоволення з досягнення. Боже Слово, Свята Біблія, каже, що людина повинна ‘радіти своєю працею’. (Еккл. 3:13, 22) Щоб радіти роботою, то ви мусите добре виконувати свою працю. Без різниці, яка ваша робота може бути, ви таки можете майстерно працювати. Добрий майстер є робітник, який виконує добру роботу без різниці, що він робить. Він знаходить задоволення з праці, коли добре виконує її.
Наприклад, тесляр, який добре будує може показати свою роботу з гордістю. В його досягненню він відчуває почуття вартости. І його родина також може радіти разом з ним. Дружина, також, коли приложить старання, має задоволення, коли показує іншим твори своїх рук; вона розвиває здорові відношення до своєї домашньої роботи. (Прип. 31:27, 28, 31) Навіть маленькі діти дуже тішуться доброго роботою, яку вони роблять. Дійсно, кожний добрий робітник радіє своєю роботою. Бо хто може хвалитися недбалими творами? — Еккл. 2:24.
Ще одна користь від добрих звичаїв є, що інші будуть вимагати ваших здібностей і служб, навіть у часі безробіття, так як є в кількох країнах сьогодні. Ось, що сказав один роботодавець, якого підприємство є знане за високу якість його робітників:
“Ми цікавимось багато більше відношенням робітника ніж його досвідом. Якщо особа має правильне відношення, то ви можете бути певні, що вона буде вчитися, дозрівати й розвивати свої здібності. Крім того, вона завжди буде особою з якою ми любимо працювати. Якщо особа не має доброго відношення, то ми не хочемо її — без різниці, який досвід або здібність вона може мати. Тепер чи пізніше сердите і похмуре відношення все значить клопіт”.
Добре відношення до праці може допомогти особі знайти роботу, а особа з поганим відношенням не буде працювати. Тому що багато компаній мають дуже мало доходу, то погане відношення між робітниками часто доводить до банкрутства. Отже на підставі кількох причин особа з поганим відношенням до праці, може бути без роботи. Який докладний є принцип у Біблії: “Що тільки людина сама посіє, те й пожне”.— Гал. 6:7.
Які є ваші відношення до праці? Якщо ви хочете поліпшити їх, то візьміть до серця добру пораду християнського апостола Павла, який сказав: “І все, що тільки чините, робіть від душі, немов Господеві, а не людям! Знайте, що від Господа приймете в нагороду спадщину”. (Кол. 3:23, 24) Ця біблійна порада допомагає християнам розвивати найвищий погляд на працю. З таким відношенням робітник не буде красти від роботодавця, і він не буде красти його час поганими звичаями.— Ефес. 4:28.
Зміни у відношеннях до праці повинні насторожити нас усіх відпирати “дух світу”. Бо ми знаходимося в світовому ладі, який вже розпадається, і якого Бог незабаром цілком замінить Своїм новим порядком. (2 Пет. 3:13) Тимчасом, добре відношення до праці принесе вам радість і глибоке особисте задоволення.