Перепони, які впливають на єврейський погляд про Ісуса
БАГАТО євреїв сьогодні признають, що чоловік на ім’я Ісус жив у першому столітті З.Д. Навіть Єврейська Енциклопедія з 1904 р. каже, що Ісус був “Засновником Християнства”, і каже, що він народився приблизно в 2 р. перед З.Д. Одначе, дуже мало євреїв вірять, що Ісус був обіцяний Месія або Христос. Для деяких сама думка стати членом церкви так званого Християнства є гидотою. Чи може бути, що церкви несуть трохи або багато вини за це?
Відношення церков так званого Християнства
Ми мусимо пам’ятати, що продовж багато століть євреї страждали з рук осіб, які визнавали себе послідовниками Ісуса. Пишучи в своєму творі We Jews and You Christians, Самуїл Сандмел зауважує: “Тому що в минувшині ви переслідували нас в його ім’я, то ви не можете сподіватися, щоб ми шанували та любили те ім’я. . . . По деяких частинах Європи, багато з нас зовсім стримувалися від згадування ім’я Ісус”.
Приймаючи це до уваги, Яків Жож зауважує в своїй книжці The Jewish People and Jesus Christ: “Церква була першою й найбільшою перепоною для оцінення Ісуса євреями. . . . Між Ісусом, та євреями стоїть християнська Церква”, а саме, так зване Християнство.
І двадцяте століття не змінило справ. В дійсності, це століття бачило брутальне вигублення шість мільйонів єврейських мужчин, жінок і дітей по концентраційних таборах, яких націсти заснували в Німеччині. Про відношення священиків так званого Християнства до такого масового душогубства, Даґоберт Д. Рунс зауважує:
“Для тих, що поважно цікавляться є численні фотографії християнських мужчин і жінок під проводом католицьких священиків і протестантських духовників, які дають незаперечний доказ з яким запалом вони віддавали честь Гітлереві та його зграї. Ці фотографії показують поблажливі та веселі обличчя християнських прихильників церкви, як вони не лише благословляють війська душогубця Гітлера, але як вони вітають їх на націстських святах, націстських церковних виставах, націстських публічних зібраннях, по націстських забавах, націстських музикальних виставах та націстському святкуванню перемог. Дійсно, ані одної публічної події не було протягом Гітлерового десятиліття в Німеччині та Австрії, щоб християнські церкви весело не брали участи. Кардинал Відня, Іннітцер, у часі тієї доби підписував усі свої листи ‘Гайл Гітлер’! А єпископ Риму, папа Пій 12-ий колишній папський посол у Берліні, ані слова не сказав на користь страждаючим мільйонам єврейських дітей, яких убивали в безповітряних потягах та в газових кімнатах.
“. . . Австрійські та італійські священики, які ніби не бачили окровавлених дітей на своїх порогах далі жили прославляти Ісуса. Справді, коли ви підносите цю справу тепер, так як я й інші до мене робили, то ці священики дещо сердяться нашим небажанням забувати ті жахи”.— The Jews and the Cross, ст. 50 до 52.
Але чи члени цих різних організацій з своїми священиками наслідували Ісуса? Зовсім ні. Ісус заохочував своїх послідовників показувати правдиву любов до своїх ближніх, наводячи цю як другу найбільшу заповідь у Законі. (Мат. 22:39) Він наказував їм навіть показувати любов своїм ворогам, кажучи: “Любіть ворогів своїх . . . щоб вам бути синами Отця вашого що на небі” Мат 5:44, 45.
Фальшиві науки, друга перепона
Окрім вини в таких підлих вчинках проти євреїв та інших, церкви так званого Християнства навчали науки, які ставлять євреям труд прийняти Ісуса за Месію. Вірячи лише в одного Бога, євреї не можуть бачити як це Ісус може бути рівний Богові, як друга особа Трійці. Але, чи Ісус навчав те, що взагалі тепер приймають про нього в більшости церков так званого Християнства?
Перегляд Ісусових слів ясно показує, що Він ніколи навіть не заявляв бути Богом, але називав себе “Син Божий”. (Ів. 10:36) Ісус називав свого Отця “своїм Богом” (Ів. 20:17) і віддавав Йому вищу владу, знання і величність.— Мат. 20:23; Марка 13:32; Ів 14:28.
“Є багато непомилкового доказу, що вчинки й науки церков так званого Християнства стоять у протилежності до Ісусових. Це показує, що особа не повинна засновувати свій погляд про Ісуса по тому, що церкви так званого Християнства робили і навчали.
Перегляньте доказ
Якщо ви є єврейського походження, то чи не було б розумно з вашої сторони особисто переглянути доказ про Ісуса? Певно, що ви б не хотіли, щоб упередження шкодило вам зробити такий уважний перегляд і тому, що пізнати Месію є головне питання цієї справи.
З того, що євреї перетерпіли з переходом століть із рук інших, ви можете оцінити, що упередження може дуже легко засліпити здоровий розсудок. Через нього інтелігентні люди можуть поводитися проти здорового розсудку. Знаючи про цю небезпеку, ви можете охоронити себе від неправильного заключення про Ісуса.
Для вас є досяжні єврейські свідчення про Ісуса. Євангелії написані єврейськими євангелистами. Матвій, Марко, Лука й Іван розповідають про події Ісусової земної служби, а решта Християнських Грецьких Писань (яких часто називають Новий Заповіт) також написані євреями, виставляють християнську науку. Чи ви колись прочитали й студіювали цю інформацію?
Без сумніву, ви добре знаєте, що Християнські Грецькі Писання навчають, що Ісус був Месія. “Навіть у Талмуді є признано, що Ісус із Назарету був із Давидової родини”, каже автор Давид Барон. Він продовжає: “У ‘Синедріоні’, фоліо 43, говориться про Ісуса, що він був Той, ‘що є споріднений з царством’ ”. Талмуд навіть признає, що головні події Ісусового життя були правдиві, хоч виставляє їх у несприятливому світлі. Єврейський вчений Йосип Клаузнер зауважує:
“Здається, що ці Талмудські писання навмисно стараються заперечувати події записані в Євангеліях: ті самі факти перекручується в погані та винуваті вчинки. Наприклад, Євангелії показують, що Ісус народився від Святого Духа, а не від людського батька; Талмудські повісті твердять, що Ісус справді родився без батька, однак не від Святого Духа, але через незаконне з’єднання. Євангелії кажуть, що він виконував знаки та чуда через Святого Духа і силу Божу; Талмудські повісті твердять, що справді він чинив дива та чудеса, але з допомогою чарівництва”.
Отже питання про тотожність Ісуса звужується до того, котре свідчення про Ісуса є правдиве, чи писання його єврейських учнів так як воно міститься в Християнському Грецькому Писанні, або чи те, що євреї, які не прийняли Його за Месію казали. Якщо твердження в Християнському Грецькому Писанні є правдиве, то щирий шукач повинен знайти переконливий доказ на сторінках цієї історії. Певно, що дослідники з деякими упередженими думками або які лише стараються оправдувати свої особисті погляди через читання біблійного доказу, можуть прийти до неправильного та нерозсудливого заключення.
З другого боку, якщо Ісус не є Месія, то євреї, які прийняли Його мусіли бути обманені. Але чи це так? Чому вони вірили, що Ісус справді був Месія?
Ісусова роля, як пророка
Говорячи своїм учням, один із доказів, якого Ісус представляв їм доказати, що він був Месією була його роля пророка. В Івана 13:19 ми читаємо: “Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я”.
Згідно з цим, якщо Ісус справді був правдивим пророком, то повинен бути якийсь доказ на це. Також, коритися Його пророчим словам повинно приносити користі віруючим євреям. Чи було так?
Застановіться лише над одним прикладом, а це, що Ісус сказав про знищення Єрусалиму і можливість втікти від такого нещастя:
“А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього! Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане. Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом! І поляжуть під гострим мечем і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган”.— Луки 21:20-24.
Так як Ісус був передсказав, нагода втікати з Єрусалиму прийшла, навіть після того коли римські війська під Сестіусом Ґалусом, оточили місто в 66 р. З.Д. Флавіюс Джосіфус, єврейський історик з першого століття репортує:
“Сестіус . . . раптово забрав свої війська, загубив надію хоч і не потерпів, і проти всякого розсудку відійшов із Міста”.
Чи єврейські християни схопили цю нагоду залишити Єрусалим або чи вони вмішувалися у війну з Римом? Єврейський вчений Фосип Клаузнер пише:
“Хоч навіть ессеяни, всупереч своєї здержливости, прилучалися до борців за свободу . . . , християни покидали Єрусалим зараз по вибуху бунту і втікали в Пелу, Трансйорданію, місто, що в більшій частині було чуже. . . . Християни, а навіть єврейські назарянини [християни] не прийняли політичного погляду про єврейський місіянізм. І релігійні та духовні точки для них уже були здійснені в Ісусі — отже, яке зацікавлення вони могли мати у війні між євреями та римлянами?”—From Jesus to Paul, ст. 598, 599.
Певна річ, що такі єврейські вчені, як Клаузнер не признають, що це Ісусове пророцтво спонукало християнських євреїв виходити з Єрусалиму. Але такі науковці признають, що між євреями, які брали участь у війні проти Риму не було послідовників Ісуса. Отже стає ясно, що прийняття Ісуса за Месію спасло християнських євреїв від страшного страждання, яке прийшло на євреїв коли римляни знищили Єрусалим у 70 р. З.Д. Коритися Ісусовим пророчим словам спасло їхнє життя.
Отже є добра причина зробити докладний перегляд відносно того чи Ісус є Месією, щоб не стягнути непотрібної шкоди на себе. (5 Мойс. 18:18, 19) Також щирий дослідник схоче знайти осіб, які справді живуть у гармонії з науками Ісуса, щоб встановити чи Християнство мало корисний вплив на їхнє життя. Це не вимагає докладного перегляду всіх різних релігійних організацій, які заявляють бути християнські. Пролиття крови за яке церкви так званого Християнства є винні є вистачальним доказом, що вони неправильно представляють Ісуса і Його науки.
Одначе, є одна група християн, яких по цілому світі пізнається по їхній свободі від націоналістичної гордости та ненавости. По суті, через цей стан, ці християни, що називаються Свідки Єгови, переносили гірке переслідування в двадцятому столітті. Але вони не дозволили цьому переслідуванню заглушити їхнє викриття нарушення Божих праведних законів або змінити їхній моральний стан. Вони не брали участи в пролиттю крови з жодним народом. Чому не дозволити Свідкам Єгови помогти вам у вашому перегляді про Ісуса і Його науку?
[Ілюстрація на сторінці 3]
Священицька співпраця з душогубцем Гітлером, яку доказують багато фотографій, стоїть як перепона для багатьох євреїв прийняти Ісуса
[Ілюстрація на сторінці 4]
Символ Трійці, наука, якої євреї не можуть прийняти, тому, що вони вірять лише в одного Бога