Які є ваші позичальні звичаї?
МАЙЖЕ три тисячі років тому назад група робітників зрубувала дерева попри річку, коли одному сокира злетіла з держака і впала у воду. Чоловік, якому ця пригода сталася дуже роздратувався і крикнув: “Ах, пане мій, таж вона позичена!” Так, це нещастя було важніше в цьому випадку ніж коли б сокира була його власна, тому, що тепер він не міг віддати те, що він позичив.a
Як це різниться від почуття багатьох позичальників сьогодні! Коли вживається щось позичене, то замість шанувати то більше від свого тому, що воно належить до когось іншого, вони не дуже дбають про нього. Чоловік може віддати якесь приладдя і не в такому доброму стані, в якому воно було, коли він позичив його. Студент або читач може позичити книжку і тоді забрудить її, або ще гірше, буде писати по ній. Час від часу в бібліотеці можна бачити книжки, по яких якийсь позичальник пописав, або навіть вирвав одну або кілька сторінок.
Багато інші виявляють свої погані позичальні звичаї, коли не віддають позиченого. Чи ви віддаєте все, що позичаєте? Хтось може позичити якесь знаряддя для города або інструменти ремонтувати авто від свого сусіда і тоді не віддати. Або господиня може позичити вазу, сковородку, або пилосос, а тоді забути віддати їх. Молодий чоловік може позичити жакет або парасолю і забути віддати їх.
Що лежить позаді таких поганих позичальних звичаїв? Чи позичальник мав намір присвоїти те, що позичив? Правдоподібно, що ні, хоч є деякі, що позичають лише тому, що не хочуть понести кошт або відповідальність, яких посідання якоїсь речі приносить. Ну то, хіба це є лише людська слабість? Чи необдуманність? Або, чи це є форма самолюбства? Справді, цим не чиниться іншим так, як ви хотіли, щоб вони вам чинили. (Луки 6:31) Чи ви знали, що не віддавати позиченого кладе вас у дуже погану категорію? Це правда, бо надхнений псалмоспівець, цар Давид, писав: “Позичає безбожний — і не віддає”.— Пс. 37:21.
Звичайно, краще стримуватися від позичок, хоч можуть виринути винятки у деяких крайніх випадках. Біблія дає нам добру пораду в цьому змісті: “Не будьте винні нікому нічого”. (Рим. 13:8) Якщо якась річ не є дуже потрібна і немає ніякого крайнього випадку, то можливо було б краще обійтися, замість зобов’язуватися позиченням. Але якщо ви мусите позичати, то покажіть себе особою добрих принципів.
Найперше, застановіться над тим, від кого ви позичаєте. Така особа не повинна бути лише ваш далекий знайомий; між вами повинен бути ближчий зв’язок ніж лише те, що та особа має те, що вам треба. У цьому відношенні було б добре дати християнським Свідкам слово розумної перестороги, щоб вони необдумано не зловживали своєї християнської дружби позичками від своїх братів. Головно вони повинні старатися, щоб не використовувати ново-зацікавлених осіб.
І також, добре доглядайте позичене. Не позичайте щось, чого неможливо заступити, як то якусь виняткову і дуже дорогоцінну річ, або щось до чого власник має сентиментальне почуття.
Дальше, будьте певні, що не відкладаючи скоро віддайте позичине. Коли позичаючий не призначить часу в якому ви повинні віддати якусь річ, то пам’ятайте, що ви призначили той час, і дотримайте його.
Коли хочете віддати якусь річ, але позичника нема вдома, то що тоді робити? Не лишайте її на його порозі або подвір’ю. Віддайте коли він є вдома, так, щоб могли особисто подякувати йому. Або, якщо ви постійно позичаєте якусь річ від сусіда і тепер знову хочете позичити її, але його немає вдома, то що тоді робити? Чи це було б добре для вас піти та взяти її? Ні, хіба він докладно дав вам дозвіл так робити.
Сумлінно віддавати те, що позичаєте розвиває добре споріднення. Те, що поможе вам у цьому, є почуття відповідальности коли позичаєте. Покажіть, що ви оціняєте цю ласку і не лише вчасно віддавайте, що позичете, але будьте певні, щоб воно було в доброму, коли не в кращому стані. Можливо ви позичили якийсь одяг, то чому не показати оцінення і не випрати його перед тим, як віддасте? Коли позичите якийсь прилад, то будьте певні, щоб він був чистий і гострий і в доброму або і в кращому стані ніж коли ви позичили його? Чи ви є господиня, яка часами позичає цукор, яйця, масло або щось подібне коли вам забракне через якісь обставини? Коли так, то покажіть оцінення не лише скорим віддаванням того, що позичили, але додайте трошки більше, або як подарунок дайте кілька коржиків, фруктів або солодощів в добру мірку. Ви можете дійсно підкріпити вашу дружбу коли будете віддавати зі зиском, бо це показує ваше оцінення, а люди люблять робити речі для тих, що оціняють.
Подумайте тепер: Чи ви позичили щось і ще не віддали його? Коли так, то негайно віддайте. Зробіть це ще сьогодні.
[Примітки]
a Біблія в 2 Царів 6:1-7.