Чи Ісус мав людського батька?

У ЦІЙ порі року багато людей звертають увагу на Ісуса Христа з Назарету. Без сумніву, що той чоловік мав більший вплив на добро людської раси від кого-будь іншого. Його чудове життя інтрігувало багато авторів писати про нього. Одначе, багато з цих писателів не погоджуються з тим, що Біблія каже про Ісусове народження від діви, і що Творець Бог Єгова був Батьком Його, і твердять, що Він мав людського батька.

По суті, сьогодні все більше і більше релігійних провідників, протестантських, як і римо-католицьких, є тієї самої думки. Наприклад, у журналі Теологія Сьогодні (анг. мові), липня 1971 р., професор релігії має намір доказати, що батько Ісуса був або коханець Марії або її чоловік Йосип. Професор із Кеймбрідж, Англії, пишучи в The Expository Times, лютого 1969 р., твердить, що “з точного історичного погляду, є дуже мало вірогідного доказу, які б доказували непорочне зачаття Ісуса”. Він відкидає історію в перших двох розділах Матвія і Луки, а тоді каже: “В Новому Заповіті немає жодного доказу, якого який-небудь історик . . . прийняв би за потвердження поняття, що Ісус народився від Діви без людського батька”. І автор статтів у Continuum, римо-католицькому журналі (зима-весна 1969 р.,), каже: “Народження від діви є міфічний або символічний спосіб, який помагає нам зрозуміти теологічну таємницю дарової природи спасіння. . . . Ті, що почали цю історію . . . вживали образову подобу . . . представити своє поняття месіянської події”.

Давайте зупинимося над цим питанням докладніше. Що Біблія дійсно показує в цій справі? Чи Ісус справді мав тілесного батька, або, чи Творець, Бог Єгова, був його Отцем?

Перше, треба пам’ятати, що це не є поза силою Бога, щоб Ісус народився без людського батька. Так як уже було добре сказано: “Якщо Бог створив першого чоловіка — Адама — без людської матері, то чи ж той самий Бог не міг би створити другого Адама — Христа — без людського батька”? Певно, що так! Але ті, які противляться Ісусовому народженню від діви, не приймають біблійної історії про створення. Так, як один із цих критиків каже: “Я є один із тих, що не може погодитися з тим, що Бог створив Адама без матері”.

Але тим, які приймають Біблію за Боже надхнене Слово, не тяжко вірити, що Той, Хто створив Адама з спермовими клітинами й Який дав жіноцтву силу мати зачаття і родити дітей, також може постачити спермову клітину без жодної участи людини чоловічої статті і вложити її в діву так, щоб вона зачала без людського мужа. Якщо ми віримо в Бога, то ми мусимо вірити, що Він може зробити це, чи не так? Справді тут буде на місці зауважити, що ангел говорив про це саме у відповідь діві Марії, коли вона запитала його, як це є можливо зачати якщо вона не мала статевих зносин із чоловіком. У відповідь ангел їй сказав: “Для Бога нема неможливої жодної речі”.— Луки 1:36, 37.

Свідчення в Євангеліях

Часто нарікають, що єдині записи, яких ми маємо про Ісусове народження є ті, що знаходяться в Матвія і Луки, але це є ті, які описують нам про Ісусове дитинство і раннє життя. Марко нічого не пише про Ісусове народження та дитинство, цікавлючись написати лише коротку євангелію, а апостол Іван головно цікавився додатковим матеріялом, якого не покривали інші писателі Євангелії.

Матвій каже нам, що Марія завагітніла через Божого духа перед тим ніж вона мала зносини з Йосипом, з яким вона була заручена. Він також розказує, яку реакцію Йосип мав коли довідався, що Марія завагітніла й як Божий ангел запевнив його, як це сталося. Крім цього, історія показує, що Йосип не мав зносин з нею, аж поки вона не породила Ісуса. (Мат. 1:18-25) Лука говорить про те саме, але з погляду Марії. Лука й Матвій говорять про ті самі події коло дюжену таких випадків. (Луки 1:26-35) Ясно є, так як показують Матвій й Лука, це Бог, а не якийсь чоловік був батьком Ісуса. Можна сказати, що навіть Марко непрямо свідчить про цей факт. А як це? У тім, що замість записувати, що люди питали: “Чи ж Він не син теслі?” він каже, що вони питали: “Хіба ж Він не тесля, Син Маріїн?” — Мат. 13:55; Марка 6:3.

Дальше свідчучи, що Ісус мав Бога, а не якогось чоловіка, за свого Отця були голоси з неба в часі Ісусового хрещення і в часі його перетворення, кажучи: “Це Син Мій улюблений, що його Я вподобав”. Якого більшого доказу ми повинні вимагати, що Ісус мав Бога, а не якогось чоловіка, за свого Отця? — Мат. 3:17; 17:5; Марка 1:10, 11; 9:7; Луки 3:21, 22; 9:35.

Апостол Іван свідчить про те саме у своїй Євангелії. А як це? Бо каже, що Ісус мав передлюдське існування, що Бог уживав Його творити і що Він був “однороджений Син” Божий. Отже, як якийсь чоловік міг бути його батьком? — Ів. 1:1-3, 14.

Ісусове і Павлове свідчення

Ісус Христос сам ще за свого дитинства, коли йому було дванадцять років, знав, що це Бог був його Отець. Бо коли Йосип і Марія, шукавши три дні, знайшли його в храмі, він сказав до них: “Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в домі Отця Мого? (Луки 2:41-50, НС) “Той храм не був Йосипів дім, але Божий!

Крім цього, через цілу його службу Ісус час від часу свідчив, що він мав Бога за свого Отця, а не якогось чоловіка. Він говорив, що мав передлюдське існування (“Перш, ніж був Авраам, Я є”), і він розказував, що зійшов із неба і що колись у майбутності мусів вернутися назад до неба. Як Ісус міг би мати, передлюдське існування і зійти на землю, коли б Йосип був почав його життя? — Ів. 3:13; 6:41, 62; 8:23, 56-58; 17:5.

Апостол Павло свідчить про ці самі правди. Повторно він відноситься до Ісусового передлюдського існування, розказує, як Ісус прийшов на землю і що після його воскресення вернувся назад у небо. Правда, саме цими словами Павло нічого не говорить про Ісусове народження від діви, але свідчить, що Бог, а не якийсь чоловік, був Отець Ісуса.— Рим. 8:3; 1 Кор. 15:47; Гал. 4:4; Фил. 2:7, 8; Кол. 1:15-17; до Євреїв, розділи 1-ий і 2-ий.

Чому не людський отець?

Якщо б Ісус мав якогось недосконалого чоловіка замість Бога за свого Отця, то він не міг би виповнити намірів ради яких він зійшов на землю. Це було дуже потрібно, щоб Бог, а не Йосип, або якийсь інший чоловік, був Отець Ісуса тому, що Ісус мав бути досконалий, щоб міг стати “Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере”. (Ів. 1:29) Все людство є грішниками через переступ Адама. (Рим. 5:12, 19) Це будучи так, то жоден не міг принести Богові викуп за свого брата, навіть так, як показує Псалма 49:8-10. Так як Йов зауважив: “Хто чистого вивести може з нечистого?” Це було правда про всіх, крім Ісуса, що ‘в гріху зачали їх матері і з помилкою вони родилися, із породільними болями’, так як цар Давид признався, коли просив милосердя.— Йова 14:4; Пс. 51:7.

Тому, що Ісус мав Бога, а не якогось чоловіка, за свого Отця, він був “незлобивий, невинний, відлучений від грішників”. Він міг поставити виклик своїм противникам, які старалися засудити його за гріх. (Євр. 7:26; Ів. 8:46) Бувши досконалим він міг “душу дати Свою на викуп за багатьох”. І давши своє життя на викуп він став “посередником між Богом та людьми”, і міг постачити “благання (жертву) за наші гріхи”, як і за гріхи “всього світу”.— Мат. 20:28; 1 Тим. 2:5, 6; 1 Ів. 2:2.

Дальше, Божий намір був, щоб Його Син Ісус постачив найвищий приклад досконалої людини, яка дотримає вірність всупереч усьому, що Диявол міг стягнути на нього, і Диявол старався, як міг зламати Ісусову вірність, спокусами, як і переслідуванням. (Мат. 4:1-10; Ів. 19:1-18) Що Диявол мав і має намір відвернути всіх людей від Бога можна бачити з того, що він відвернув Адама і Єву і з його хвальби та зусилля відвернути Йова від Бога.— 1 Мойс. 3:1-19; Йова, розділи 1-ий і 2-ий.

Застановлення над так званим запереченням

Незважаючи на вищеподане свідоцтво, є таки багато осіб, які завжди будуть заперечувати його. Наприклад, раз-у-раз вони зауважують, що Ісуса часто називається сином Йосипа. Правда, але тому що Йосип, узявши Марію собі за дружину, коли вона завагітніла, в дійсності прийняв Ісуса за свого сина, то Ісуса можна називати його сином. Взагалі, усиновлених синів називається синами батьків, які усиновлюють їх, чи не так? Крім цього, ми знаходимо, що це ті, які є несвідомі фактів переважно називали Ісуса сином Йосипа. Факт, що Ісусові вороги глузували, що вони не родилися незаконно не значить, що вони мали інформацію відносно того чи Ісус був сином Йосипа. А чому ні? Тому що з тим самим наміром вони обвинувачували Ісуса, що він був самарянином і що він мав демона в собі, добре знаючи, що це не була правда.— Ів. 8:41, 48.

І знову багато нападають на Ісусове народження від діви кажучи, що перших два розділи Матвія і Луки були пізніше додані якимось іншим писателем. Але на таке припущення немає жодного доказу. Одна річ, склад писання цих двох розділів є точно такий самий, як наступних. Наприклад, зауважте як Матвій відноситься до Єврейського Писання, який був його звичай і як Лука вживає медичну мову в цих двох розділах, що був його звичай. І немає жодного рукопису, щоб підтвердити таке припущення. Наприклад, немає ніякого доказу, щоб показати, що Марка 16:9-20 і Івана 7:53 до 8:11 були пізніше додані іншим писателем; немає жодного доказу заперечувати правдивість перших двох розділів Матвія і Луки. Ні старші грецькі рукописи, ні їхні переклади не мають жодного натяку на такі речі. Це дальше можна підтримати фактом, що такі перші після-апостольські писателі, як Іренеус, Тертуліян, Ігнатіус, Арістид, Юстін Мартир, Оріґен та інші, всі погоджувалися з історією в Євангеліях, що Ісус народився від діви. Так, як каже один автор: “Свідоцтво Отців про непорочне зачаття є однодушне і безсумнівне.”a

Факт, що найславніші рукописи Християнського Грецького Писання vellum сягають назад лише до початку четвертого століття, вживаються на доказ, що деякі розділи не знаходилися в оригінальних писаннях. Але через збереження навіть старших рукописів, пан Фредрік Кенйон, в своїй книжці Біблія і Архіологія, сказав: “Протяг часу між оригінальним писанням та першим збереженим доказом є дуже короткий, дійсно незначний. . . . Вірогідність, як і загальну вірність книг Нового Заповіту можна вважати, як установлений факт”.

Ще інше заперечення підносять, а саме, що історія в Матвія і Луки не сходиться одна з одною. Правда, вони не є однакові, але між ними немає ніякої розбіжности. Дійсно, у важних точках вони підтверджують одна одну, наприклад, що Ісус родився в часі царювання Ірода (Великого) в Палестині; що Ісус був зачатий Божим святим духом і народився від діви; що Марія була заручена з Йосипом, який був з Давидової родини; що під божественним проводом цей син мав називатися Ісус; що він мав бути спасителем і визволителем, і так далі.

Також, деякі заперечують, що народження від діви є протилежне науці. Але так, як зауважив один науковець, сьогодні ніхто не може казати, що щось є неможливе. Можна лише сказати, що щось не є правдоподібне на підставі теперішнього знання. І факт лишається, що в творенні є так багато прикладів партеногенезу, себто, де жінки родять без мужеського запліднення.

Інші заперечують на підставі, що поганські міфи говорять про народження від діви. Але це не правда. Вони лише оповідають, як демони або тварини вели зносини з “дівами”, так, що ті вже не були дівами; далеко відчужене від того, що в Біблії є записано про Ісусове народження. Факт є, що замість уживати слово діва лише до жінок, які ніколи не мали зносин, то у стародавніх часах те слово пристосовувалося до розпусниць, як і неодружених жінок, які родили дітей. І не можна обвинувачувати Матвія і Луку, що вони записували міфи і легенди в своїх Євангеліях. Коли мається справу з наочними свідками, то говорити про байки немає жодного значення.

Писателі Матвій і Лука не були прості, неписьменні люди. Один був митник, а другий лікар. Їхні писання мають ту саму чесність, щирість та вірність так, як усі інші книги Біблії. Тому що свідчення решта Писань сходиться з їхніми Євангеліями, і коли ми бачимо причини чому Ісус мусів мати Творця замість чоловіка за свого Отця, то ті, що люблять правду відповідають “Ні”, на питання “Чи Ісус мав людського Отця?”

[Примітки]