“Слово Твоє правда” (Івана 17:17) “Це є”, або чи “це значить Моє тіло... Моя кров” — котре?
‘АЛЕ ж ви змінили Боже Слово. Моя Біблія каже, що Ісус сказав відносно хліба і вина: “Це—(є) тіло Моє”, і “це — (є) кров Моя”. Він не сказав: “Це значить тіло Моє”, і “це значить ‘кров’ Моя”, так як ваша Біблія каже’. Це можуть бути слова щирого римо-католика промовлені християнському свідкові Єгови на тему релігійного причастя.— Мат. 26:26, 28, Дуя Переклад.
Багато перекладів уживають слово “є”, коли переводять Ісусові слова. Але є інші переклади, які переводять їх так, як Переклад Нового Світу. Наприклад, переклад Мофата вживає слово “значить” замість “є”, а переклад Ц. Б. Вілямса вживає “представляє” замість “є”.
Але, яка є причина на таку різницю у цих перекладах? Перекладач Річард Веймут у примітці свого Третього Видання каже наступне про дієслово “є” у цьому вірші: “Або ‘значить’ ‘представляє’, ‘символізує тіло моє’. У багатьох місцях у Старому і в Новому Заповіті дієслово ‘є’ висказане або (так як тут) розуміється його, можна переводити цим способом”.
Між прикладами, яких Веймут наводить є Ісусова притча про сівача і чотири різні притчи. У цій притчі Ісус повторно каже (за перекладом Католицької Єрусалимської Біблії), що одна річ “є” інша: “Той, хто приймає його на кам’янистому грунті є той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його”. “Той, хто стримує насіння (між терен посіяне), є той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово”. “Той, хто приймає слово посіяне на добрій землі, є той, хто слухає слово й його розуміє”. (Мат. 13:20, 22, 23) У цих віршах “є” означає “представляє” і таким способом переводить його Ріджіна Католицький іспанський переклад Біблії. Католицький переклад священиком Ноксом, у цьому вірші вживає слова “стоїть за” замість “є”. (Луки 8:15) Отже, хоч деякі перекладачі воліють переводити це дієслово буквально словом “є”, то інші вживають вислови, які передають особливе розуміння того дієслова.
Також треба пам’ятати, що Ісус часто вживав метафори і порівняння. Наприклад, він сказав: “Я — (є) двері вівцям”. “Я—(є) Виноградина, а ви (є)— галуззя”. (Ів. 10:7; 15:5) Буквально ці слова не мають значення. Їх треба розуміти в гармонії з враженням, яке воно робить на слухачів.
Подібно, щоб ми могли зрозуміти значення Ісусових слів про хліб і вино, то ми мусимо дивитися на цю справу за поглядом присутніх на Господній Вечері. Чи б вони заключили, що хліб був чудово перемінений в Ісусове мертве тіло? Чи Ісусові слова доводили їх вірити, що вино дійсно було перемінене в Його кров? Чи вони могли уявити, що коли Ісус був із ними, то вони буквально жували і перетравлювали Його тіло? Чи вони могли робити висновок, що дійсно пили Ісусову кров, хоч Ісус ще мав усю свою кров у собі? Як вони могли думати це, коли пити людську кров було нарушенням Божого закону? (1 Мойс. 9:4; 3 Мойс. 17:10) Коли б Ісусові учні думали, що вони дійсно їли Його тіло і пили Його кров, то це значить, що вони свідомо робили б себе людоїдами.
Ясно є, Ісусові слова показують, що хліб представляв Його тіло, а вино Його кров. Це підтверджується тим, що Ісус сказав про чашу: “Оця чаша— (є) Новий Заповіт у Моїй крові, яка буде вилита за вас”. (Луки 22:20, ЄБ) Ясно є, що та чаша не була новий заповіт. Та чаша лише символізувала той новий заповіт. А який був цей символ? Відповідь на це питання стає ясна з споріднення крови з новим заповітом.
Коли через Свого пророка Єремію, Бог Єгова передсказав новий заповіт, Він сказав: “Я прощу їм їхню провину, і їхніх гріхів не буду більше пам’ятати”. (Єрем. 31:31-34, НС) Основа такого прощення виявляється з принципу в посланні до Євреїв 9:22: “Без пролиття крови не має прощення”.
Про старий заповіт, лист до Євреїв 9:18-20 каже нам: “Тому й перший заповіт освячений був не без крови: Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, проказуючи: ‘Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог’ “. Кров також була потрібна, щоб заснувати новий заповіт.
Подібно, чаша повна вина представляла пролиту кров Ісуса, яка заснувала новий заповіт у силу і постачила дійсну основу для Бога прощати гріхи. Каже послання до Євреїв 9:11, 12: “Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, і не кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення”.
Тоді, коли Ісус Христос заснував Господню Вечерю, то Він ще не пролив Своєї крові. Він не сказав, ‘моя кров, яку я зараз проливаю’, але “Моя кров, яка буде пролита”. Коли б Ісус був чудотворно перемінив вино в Свою кров, то цим Він був би саме тоді пролив якусь частину своєї крови на користь Його учнів.
Також треба пам’ятати, що не так, як тваринні жертви під Мойсейовим законом, Ісусової жертви вже не треба повторяти. До Євреїв 9: 27, 28, сучасний католицький переклад каже: “Так як людям призначено вмерти один раз, і після смерті суд, так і Христос один раз, був у жертву принесений, щоб відібрати гріхи багатьох”.— Нова Американська Біблія.
Коли б хліб і вино перемінювалися в буквальне тіло і кров Ісуса, то це значить, що Ісуса повторно приноситься в жертву. Це цілком не є згідно з Писанням. Ісус сам сказав своїм учням: “Це чиніть на спомин [не на жертву] про мене”. (Луки 22:19, ЄБ) Ясно є, що Ісус мав на думці, щоб обходити Його жертву на спомин, а не повторяти її.
Отже можна бачити, що переклади “Це значить Моє тіло” і “це значить Моя кров” є в повній гармонії з рештою Біблії. Вони передають дійсне розуміння Ісусових слів так, як Його учні розуміли їх у часі заснування Господньої Вечері.