Чи людині треба Бога?

20-го липня 1969 р., як десятки мільйонів осіб дивилися на телевізію, два чоловіки вийшли з ракети на поверхню місяця. Це було величезне технологічне досягнення.

Справді, що такий чудовий змаг подорожувати більше як 240.000 миль у просторі виявив людську інтелігентність і винахідливу здібність. Деякі можуть зауважити: ‘І все це було без Божої помочі’.

Але, чи це є дійсно правда? Як людина дісталася на місяць?

Потрібно знати закони

Тут треба було років приготовлення, так, кілька століть. А як це? World Book Encyclopedia зауважує:

“На початку 1600 року, Йоган Кеплер, німецький вчений, розвив закони планетного руху, показуючи як тіла кружляють у просторі. Сьогодні, ці закони вживаються установлювати орбіти (шлях) штучних сопутників і планувати їхні полети в просторі.

“У 1687 р., Ісаак Ньютон видав свій твір ‘Закони Руху’, вживаючи твори Кеплера за основу. Закони Ньютона, так як і Кеплера становлять наріжний камінь у плануванні міжпланетних полетів”.

Кеплер і Ньютон не зробили вищезгадані закони. Вони лише віднайшли їх, або пояснили як вони діють. Але, чому полети в простір залежать від цих законів?

Це тому, що тіла в просторі дуже докладно тримаються цих законів. Отже коли людина розуміє ці закони, вона може математично вирахувати в якому місці якесь тіло буде в даному часі. Такі вираховування є можливі через порядок і сталий рух небесних тіл.

Наприклад, місяць кружляє навколо землі завжди одним шляхом 2.300 миль на годину. Кожних 29 днів, 12 годин, 44 хвилин і 2.8 секунд він обходить раз навколо землі. Подібно земля кружляє навколо сонця 66.600 миль на годину. Кожних 365 днів, 6 годин, 9 хвилин, 9.54 секунд земля обходить раз навколо сонця.

Отже, коли людина летить в простір, то вона мусить на землі прицілити свою ракету в точку 165.000 миль наперед кружляючого місяця. Різними розрахунками людина знає, що місяць завжди буде в тому самому місці в передрішаючому часі. Якщо ракета вистрілиться в певному напрямку з відповідною силою, то вона також прилетить на те саме місце саме на час, і тоді буде можливо сісти на місяць.

Початок закона і порядка

А чому то небесні тіла ходять таким точним шляхом (орбітами) роблячи полети в простір можливими? Чи ви колись подумали про це? Перший американський астронавт, що облетів землю, Іван Ґлен, був спонуканий пояснити:

“Це “порядок” цілого всесвіту навколо нас . . . галактики через мільйони світлових років, усі подорожуючи точними шляхами у спорідненню одні з одними.

“Чи це могло статися випадково? Чи це за випадком, що купи уламків раптом почали кружляти точними шляхами зі своєї власної волі? Я не вірю цьому. . . . Якась Сила поставила все це в їхні орбіти і тримає їх там”.

Науковець в галузі дослідження простору д-р Вернер фон Браун також був вражений “присутністю вищої мудрости позаді існуючого всесвіту”. Він пояснив:

“Полети людини в простір є чудове досягнення. Але досі вони відчинили лише маленькі двері подивитися на чудові межі в просторі. Наше спостереження через цей малесенький отвір до чудових таємниць у просторі лише потверджує нашу віру в його творця”.

Так, у просторі віднайшли дуже багато небесних світил, які рухаються за великою математичною точністю. Професор математики з університету в Кеймбрідж, П. Дірак, писав у журналі Scientific American: “Можна сказати у поясненню цього стану, що Бог є математик дуже високого ступня, і що у творенні всесвіту Він уживав дуже високу математику”.

Чи не ясно, що закони відповідаючи за точні упорядковані рухи землі, місяця і зірок мусіли мати Законодавця? Без цих законів не було б можливо подорожувати в просторі, бо небесні світила були б у хаосі! Чи не ясно, що без Бога, Який створив і підтримує ці закони, не було б можливо сісти на місяць?

Але, чи людина підкоряється і покладається на Бога лише коли подорожує в просторі?

Постачаючи їжу

Недавно, появилися потішаючі звіти говорячи про так звану “Зелену Революцію” через розвиток людиною сортів “чудової” пшениці і “диковинного” рижу. Отже, деякі авторитети кажуть, що через людську винахідливість, тепер буде подостатком харчів для розростаючого земного населення.

Але, чи можна величати людину за те, що вона постачила цю їжу? Чи такі досягнення як ростіння залежить виключно від її зусилля і технології?

Дійсно, людина не створила так звані “чудові” збіжжя. Вона лише розвила нові види, коли почала виводити різні сорти існуючої пшениці й рижу. Правда, людина мусіла трудитися садити і підливати насіння і тоді збирати його. Але людина не спричинила його рости, чи не так? Ні, це рослина робить їжу.

Вона робить ці харчі через чудовий процес, що називається фотосинтез. Кілька років тому професор біології, Фріц В. Вент, писав про нього:

“Нічого не можна порівняти з ним щодо енергії: Фотосинтез дає ріст зеленій рослині — всім зеленим рослинам на землі . . . І щодо кількости він ставить людські індустрії в дрібницю. Кожного року світові сталеві заводи видають коло 350 мільйонів тонн сталі, а фабрики цементу цілого світу 325 мільйонів тонн цементу. Але зелені рослини цілої землі видають 150 “більйонів” цукру кожного року”.

Отже, чи ви тепер бачите чому фотосинтез назвали “найважніший хімічний процес у світі”? Все життя на землі залежить від цього процесу! Але, що є відповідальне за нього? Чи він відбувається сам по собі?

Ми всі знаємо, що зелена рослина вживає, щоб робити їжу — вуглекислоту з повітря, воду зі землі і світло від сонця. Всі ці проникають внутро рослинних клітин, де знаходимо чудовий клорофил. Тепер рослина вже є готова для чудового процесу фотосинтезу. Science News Letter пояснює:

“Це тут “божества” виконують своє чудо. Світло від сонця постачає енергію для великої хімічної зміни і хлорофил діє мов ‘комутаторна дошка’, яка контролює реакцію. Під впливом цих двох, вуглекислота і вода тепер єднаються, щоб витворити основу всіх харчів, звичайний цукор”. Вживаючи цей цукор, зелена рослина також робить більш складні вуглеводи, жир, протеїни і вітаміни.

Чому то вищезгаданий науковий журнал каже, що то “божества” виконують це чудове перемінення? Це тому, що лише всевишня інтелігетність могла придумати і створити такий чудовий процес. Це є “процес, якого досі ще не було можливо витворити лабораторним способом в трубці”, пояснює професор Вент. Людина не лише не може повторити процес фотосинтезу, але вона навіть не розуміє як він діє! Автор наукових творів Іван Пфайфер сказав: “Дослідники часто натякають, що процес фотосинтеза є мов ‘чорна скринька’ — показуючи, що вони знають, що в неї входить і виходить, але не є певні, що там діється”.

Це є неймовірно, щоб такий складний процес, якого людина навіть не може зрозуміти, появився через випадок. Справді, що сильне ‘Божество’ є відповідальне! Чи не ясно, що ми всі є залежні від нього відносно нашої їжі?

Взаємнозалежне сплетення життя

Чи ви знали, що фотосинтез також постачає нам кисень, який підтримує життя? Коли рослинні клітини розбивають молекули води, яка має водень і кисень, то вони вживають водень виробляти для себе поживу, а видають кисень у повітря як відпадок. Але людина вживає цей кисень. Вона потребує кисень для життя.

З другого боку, рослина до деякої міри є залежна від процесу, що виробляє енергію в нашому тілі. А як це? Бо в цьому процесі людина і тварини видають вуглекислоту. А зелені рослини потребують вуглекислоту для процесу фотосинтезу, що є джерелом всієї земної їжі!

Справді, що життя залежить від чудової вуглекислоти-кисня заміни між живими речами! Коли б ця рівновага була розбита, то людина вимерла б із землі.

Але людина також залежна від багатьох інших чудових процесів, які цілий час відбуваються навколо неї. Наприклад, малий земляний хробак або дощовий хробак робить землю родючою. Кажуть, що до одного року, земляні хробаки на акрові землі можуть перепустити через свої тіла десять тонн землі, підбудовуючи чорну землю, щоб рослина краще росла.

Також, без бджіл, які допомогають запліднювати квіти, “багато овочів і рослини вимерли б”, пояснює одна енциклопедія. Де не подивимось на землю, маємо склад сплетення споріднень, які чудово співпрацюють. Чи не ясно, що наше життя є залежне від Бога? — Дії 14:16, 17.

Джерело життя

Однак деякі особи можуть сумніватися чи нам дійсно треба Бога для життя. Вони можуть казати: “Я бачив заголовки в газеті, які проголошують: ‘ЖИТТЯ ШТУЧНО СТВОРЕНЕ В ТРУБЦІ’ ”. Чи це правда, що людина створила життя?

Ні, цілком ні. Людина лише виробила кілька речовин, які є складовими елементами, що складають основну одиницю життя, живу клітину. В своїх лабораторіях науковці лише витворили молекули такі, як аміно кислоти, складаючись із кількох атомів. Але в одній протеїні, що складається з мільйонів атомів може бути тисячі такої аміно кислоти! А жива клітина має сотки протеїни, як й інших складних елементів!

Справді, що жива клітина є таємниця складности. Й. А. Батлер пояснив у своїй недавній книжці Процес Життя (анг. мові): “Навіть найменше знані організми, яких ми знаємо сьогодні є майже неймовірно складні. Трудно уявити кроки, якими вони почалися”. Тому Енциклопедія Американа (анг.) на 1971 р., зауважує: “Науковці не є далеко від того, щоб розвити життя в лабораторії”. Ясно є, що жива клітина є така складна, що науковці ніяк не можуть зробити її, однак, людина та інші створіння є багато складніші від одноклітинного організму.

Народження людини

За акуратним планом одна запліднена клітина в жінці розвивається в живу дитину. “Це є чудо”, сказав журнал Newsweek, з 25-го жовтня 1965 р., додаючи: “Жодна техніка не може сказати, коли точно запліднення відбувається. Жоден науковець не може пояснити, які чудові сили перебирають розвиток органів та численність нервових сіток у людському зародку”.

У тій маленькій заплідненій клітині знаходяться всі інструкції і знання створити дорослу особу! Щоб помістити ці інструкції, коли б надрукувати їх англійською мовою, то потрібно було б кілька двадцять чотирьох томів Енциклопедія Британіки! Однак, кожний більйон клітин, яких тіло виробляє містить усі ці інструкції!

Проте, якимось способом всі інші інструкції в тій одній клітині придушуються крім тих потрібних для розвитку якоїсь спеціальної цілі. Таким чином деякі стаються мускульні м’язові клітини, інші клітини нервів, ще інші кісткові, і так далі. Тоді якоюсь чудодійною силою всі ці сотки різних родів клітин організуються в немовлятко, так чудово створене, що навіть не можна уявити собі.

Складність людини можна краще оцінити коли звернемо увагу, які складні є нижчі тварини. Звертаючи нам увагу, наприклад, на дивовижність мурашки, науковець д-р Ворен С. МеКулок сказав: “Дійсно, лічильники (комп’ютори) є незграбні, дурні звіри . . . Вони не мають розуму сповільненої мурашки”. Також журнал Природна Історія (анг.) зауважує: “Нервова система одної рибки, морської зірки, зі всіма її сітками нервів, є складніша від телефонної комутаторної дошки в Лондоні”.

Чи чудова складність маленької мурашки та морської зірки не підвищує Боже чудове створіння багато вище, а саме, людський організм? Таж, людська нервова система записує коло 100 мільйонів почуття або сенсацій кожної секунди, її очі роблять досконалі знимки з тримірного кольору, її печінка виконує сотні життя-підтримуючих хімічних перетворень, а її багато інших органів виконують подібні чудові функції! Чи ви не погоджуєтесь з писателем Біблії, який сказав: “Прославляю Тебе, що я дивно утворений”.— Пс. 139:14.

Отже ми не можемо обминути заключення, що ми є залежні від Бога за життя і процеси, які підкріпляють людське життя від часу її творення. Божі чудові творіння захоплюють наш подив через їхній порядок і досконалість.

По другій стороні, людські справи знаходяться у такому великому розладі і недосконалості! Людство страждає від нужди, горя і лукавства майже по цілому світі. ‘А чому?’ ви можливо будете питати. ‘Чому ж Бог не зробить щось відносно цього? Чи тому, що Він дозволяє лукавству існувати показує, що Він не дбає, або що Він забув про людину?’

[Ілюстрація на сторінці 4]

Подорожування людини в просторі залежить від законів, що керують небесними світилами. Хто є початковець цих законів?

[Ілюстрація на сторінці 5]

Люди і тварини вдихають кисень і видихають вуглекислоту; рослина бере в себе вуглекислоту і видає кисень. Людина не вигадала цей цикл

[Ілюстрація на сторінці 5]

Світло від сонця, вуглекислота з повітря і вода з землі єднаються в чудовий спосіб і постачають їжу для людини

[Ілюстрація на сторінці 6]

‘Розвиток дитини попросту сказати є велике чудо. Жоден науковець не може зрозуміти ці чудові сили, які витворюють її’