Чи вони є винні у перешкоді розвитку в Малавії?
ПРИПУСТІМ, що це була правда, що Свідки Єгови є “фанатики”, які “перешкоджають політичному і економічному розвитку” в Малавії, так як каже резолюція М.К.П. Чи биття, гвалти, знищення домів і майна, вигнання з усіх праць, навіть, тортури і душогубство тепер можна оправдати?
Малавія є республіка, заснована на демократичних принципах. Вона має закони тримати мир, правосуддя і добрий порядок. Вона має повну систему законних судів з освіченими, здібними суддями. Вона має велику поліційну систему з добре тренованими робітниками.
Якщо Свідки Єгови справді нарушують закон, то чому всі ці урядові агентури не вживаються розв’язати проблему? Чому відповідні способи легальних обвинувачень, арештовань, суди або навіть в’язниці, не вживаються? Чому влада і обов’язки дозрілих та тренованих людей передається в руки зграям недолітків, нетренованим та недисциплінованим хлопцям? Так, чому якийсь уряд дозволяє анархістам виконувати їхню роботу? Чи цим уряд не стягає неповагу на себе й не показує свою неміч розв’язати проблеми конституційними та законними способами?
Поважні цілі Малавії
Сама Конґрес Партія в Малавії висловила свої наміри тримати високий рівень поводження в країні. Журнал Малаві Times з 14-го вересня каже, що одна з тих поважних цілей, яку представники пропонували на річній конвенції в 1972 р. була “важливість доброго і неогидного поводження”. Часопис додав, що делегати “нагадували, що бувши малавці, вони будуть вчитися в такий спосіб, щоб не ‘соромити і не стягати непошану на Малавію’ “.
Подібні сильні заяви висловив Президент д-р Г. Камузу Банда. Малаві News із 19-го вересня каже: “Коментуючи про резолюцію, яку ухвалили на 1972 річній конвенції Малаві Конґрес Партії Його Світлість Життя Президент нагадував про важливість добрих звичаїв та дотримування традицій”. Часопис зауважив, що Президент “зробив заклик до своїх людей відживити традиції, навчаючи своїх дітей шанувати старших і родичів. Він також заохочував вчителів навчати дітей добрих звичаїв і манери”.
Ці вислови похвалюючи правильне поводження є дуже добрі. Вони стосуються до початкової промови Президента Банди в якій він нагадував, щоб “будувати народ на моральних та духовних підставах, тому що це був наріжний камінь на якому можна заснувати дисциплінований народ”.
Питання є: Як можна порівняти брутальні напади на Свідків Єгови з цими публічними заявами? Чи вони не можуть погано впливати на “пошану до Малавії”? Як така буйність може ‘будувати народ на моральних та духовних підставах’?
Хто справді перешкоджає здійсненню цих цілей?
Свідки Єгови в Малавії працювали тяжко, щоб принести своїм сусідам моральне і духовне освітлення, провадили з ними домашні студії Божого Слова Біблії і то даром. Вони навчили тисячі читати і писати. Вони самі дуже ревно старалися жити прикладовим життям, бувши морально чистими з любов’ю до Бога і до ближнього. Справді, що це не є ‘перешкодою’ до добрих намірів уряду та людей.
Але дозволяти молодому елементі вести кампанію насилля по цілій країні — руйнувати доми, майно і тіла чоловіків, жінок та дітей — як це може помогти країні досягнути своєї цілі або діяти на її добро?
Тому що ці зграї вже скуштували напад, нищення, грабіжництво і гвалтовання, то яке запевнення є, що — лише тому, що вже не стало первісних жертв — ця молодь тепер покине своє діло і вернеться назад до підпорядкованого спокійного поводження? Що запевняє, що вони тепер не будуть вишукувати нових жертв, навіть можуть статися великою проблемою для цього самого уряду? Не виступаючи проти такої буйности, чи цим уряд не відкриває скриню ‘Пандори’ (джерела) всякого лукавства’?
Часто коли Ліга Молоді нападала на Свідків Єгови, вони хвалилися: “Ми є поліція”. Вони не слухали інструкцій від поліційного відділу зголошуватися до них. Це вже показує їхню зневагу до законної влади.
Тут не нападаючі, але жертви, Свідки Єгови, показували пошану і признавали конституційну владу. А як це? Тому, що так як самі часописи в Малавії показують, вони завжди вдавалися до поліції коли на них нападали; за обов’язком вони виповняли належні папери і просили охорони, якої закон у Малавії постачає. Вони ніколи не старалися брати закон у свої власні руки.
Звертаючись до законних властей на підставі законних прав, Свідки Єгови лише наслідували приклад ранішніх християнів. Коли ті самі вояки, які врятували Павла від нападаючої товпи, мали бити його, він звернув їхню увагу на своє римське горожанство, і цим відвернув биття. (Дії 21:30-34; 22:24-29) Пізніше, він знову вжив своє законне право і вдався до кесаря.— Дії 25:9-12.
Відплачуючи кесареве кесареві
Ісус Христос наказав своїм учням віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже”. (Марка 12:17) Нападаючі на Свідків Єгови часами наводять ці слова, заявляючи, що Свідки не дотримують їх, отже мусять справедливо страждати. Але протилежне є правда.
Прочитайте зміст цих слів у Біблії. Побачте самі, що тут Ісус говорив про сплачування податків в той час. Свідки Єгови заслужили міжнародну репутацію будучи з найбільш сумлінних податковців у кожній країні.
Автор статтей до часописів Ґай Райт, говорячи в Сан Франціско Examiner про події в Малавії, сказав про Свідків Єгови: “Їх можна вважати за прикладових горожан. Вони платять податки старанно, доглядають хворих, воюють проти безписьменности”. Подібно, часопис, Нью-Йорк Times 22-го жовтня сказав у редакторській статті, що Свідки Єгови вірять, що “світським законам треба коритися, наприклад, у плаченні податків”. Записи якого-небудь уряду, включаючи й Малавію, показують, що це є правда. У Малавії, від 1953 до 1972 р. Свідки Єгови навіть офіціально виключили з своїх зборів вісімнадцять осіб, які не хотіли охочо платити податки. Свідки не терплять такому непослухові світського закону.
Тут є справа в тому, що коли Свідки Єгови віддають “кесареве — кесареві”, то вони також стараються віддати “Богові Боже”,— а не кесареві.
‘Фанатична релігійна секта’?
Але, чи це не становить когось ‘фанатиком’ коли він відмовляється прилучитися до якоїсь політичної партії купуванням картки, щоб показати своє членство? Або, принаймні, чи хтось не стається ‘фанатиком’ коли дотримує своєї постанови під загрозою смерті?
Якщо це є ‘фанатицизм’, то чи ми не повинні ставити під цю категорію і християнів за першого століття називаючи і їх ‘фанатиками’? У стародавній Римській Імперії, імператор, як голова держави, вимагав, щоб усі жертвували йому на знак своєї вірности. Їм лише треба було спалити пучку ладану на вівтарі. А який стан брали ці перші християни? Історія каже нам:
“Християни відмовлялися . . . жертвувати імператореві — і це рівняється з сьогоднішнім салютуванням до прапору або деклямуванням присяги. . . . Дуже мало християнів зрікалися своєї віри, хоч на вівтарі на арені горів вогонь для їхньої вигідности. В’язень мав лише посипати пучку ладану на вогонь і йому давали Посвідку Жертвування і випускали на волю. Йому також дуже докладно пояснювали, що він не поклонявся імператореві; а лише признавав божественний характер імператора, як голови римської держави. Однак, майже жодні християни не користали з цієї нагоди вийти на волю”.— “Ті, Що Мають Вмерти”, Даниїл П. Манікс, ст. 135, 137.
У Книзі Культури (анг. мові), яку написала Етел Роуз Пейзер, ми читаємо (ст. 549):
“Поступово Рим став переповнений людьми різних чужих сект, які за вимогою присягали вірність божественному духові імператора. Але, християни, сильні своєю вірою, не брали такої присяги вірности. І вони не присягали вірности до того, що ми сьогодні віримо рівняється з прапорам, за це їх уважали політично небезпечними”.
У сучасних часах може нема вимог кидати ладан або діставати Посвідки Жертви, але, може бути салютування прапорові або купування карток. Одначе, для Свідків Єгови це є справа, що включає їхнє сумління і певно, що вони не стають ‘політично небезпечні’ через таке сумління. Їхній християнський нейтралітет у всіх політичних справах стоїть заснований на Божому Слові, Біблії.
Відокремлення від світу
Божий Син сказав, що його послідовники не будуть “частиною світу”, так як Він не був частиною світу, і що через це “світ вас ненавидить”. (Ів. 15:19) Ісус Христос не мішався в політичні справи. Він не підтримував ні царя Ірода, ні його противника.
Свідки Єгови так само є нейтральні, вони ніколи не мішаються в політичні справи. Вони не беруть участи в повстаннях, бунтах, або революціях. Вони не ставлять ніякої загрози жодним владам. Але в тому самому часі вони кладуть свої власні надії на Божий праведний царський уряд через Його Сина і вірно підтримують його. Цим вони є задовжені Богові. Цього вони не можуть дати жодному людському провідникові або урядові. Якщо їм наказують виступати проти Божого Слова, вони мусять відповідати так як апостоли: “Бога повиннно слухатися більш, як людей”.— Дії 5:29.
Не перешкоджають ‘економічному розвитку’
Чи Свідки Єгови перешкоджають економічному розвитку Малавії? Навпаки, вони додають до нього. Ті, що наймають чи затруднюють їх свідчать про їхню працьовитість і чесність. Так як записи показують, роботодавці навіть рискували стягнути на себе гнів начальників, коли прохали на користь Свідків, яким вони довіряли і давали головні позиції відповідальності.
Так далеко назад як 11-го лютого 1964 р., директор відділу Товариства Вартової Башти, Джеркер А. Джогансон, мав переговори з д-ром Г. Камузою Бандою і пояснив йому як голова села хвалив Свідків за те, що вони були між першими, які підтримували місцеві проєкти “само-допомоги”. Кілька з цих проєктів у яких Свідки Єгови роками брали участь включали: виробляти цеглу і косити траву навколо шкільних будинків, будувати школи, доми для вчителів, дороги і мости. У цьому вони працювали без платні. Дійсно, Свідки часто дарували свої власні гроші і матеріяли.
Купування політичних карток
Ціла справа зосереджується над одною точкою: що Свідки Єгови відмовляються купувати картки, щоб показати своє членство в Малавській Конґрес Партії. Це, а не інше обвинувачування, є накинене на них. Купування цих карток не є плачення податків. Ними купується членство політичної партії.
Однак, напади на Свідків Єгови тому, що вони не купують картки противляться минулим заявам, яких робив найвищий начальник Малавської Конґрес Партії. Застановіться над цим:
У 1967 р. на Свідків Єгови в Малавії страшно нападали і заборонили їм виконувати їхню роботу. 30-го листопада 1967 р., часопис The Times із Блантаєр під заголовком “ЗЛОБНИЙ НАКЛЕП КАЖЕ ПРЕЗИДЕНТ”, наводив президента Г. Камузу Банду, кажучи: “Ми не наложили заборону на Свідків Єгови за те, що вони не належали до Малавської Конґрес Партії. Це є злобна пропаганда проти мене особисто, а особливо проти уряду”.
Два роки пізніше, коли президент вернувся з поїздки до Центральної Околиці, Свідки Єгови знов дістали широке оголошення. На передній сторінці стаття в Times із Блантаєр сказала: “Президент сказав, наприклад, що це не молитви забороненої секти, що ‘спонукали мене сказати, що я хочу, щоб люди були вільними відновляти картки, від їхнього серця, а не були примушені’ ”.— 6-го жовтня 1969 р.
Цим способом найвищий урядовець Малавії сказав, що він був проти змушування у справі купування політичних карток для членства.
Знов тут заходить питання чи слова сходяться з подіями і вчинками. Якщо справді президент не хоче нікого змушувати купувати політичні картки, то чи він не має силу і владу присилувати своє бажання по цілій країні? Або, чи справа є в тому, що він уже стратив контролю над деякими елементами в Малавській Конґрес Партії, якої він є голова? Нема сумніву, що Президент мусів зауважити великі кампанії насилля проти Свідків Єгови, які так шаліли по цілій Малавії.
Він був присутній на річній конвенції Партії коли останнього дня ухвалили резолюцію проти Свідків Єгови, збуджуючи хвилю великої буйности проти них. Після конвенції преса в Малавії сказала, що Президент Банда назвав Свідків Єгови “Диявольські свідки”, і “дурною” сектою, яка не “шанує уряду”, і “не хоче платити податків”. (The Times, з 18-го вересня 1972 р.) Тому що Свідки Єгови дійсно шанують уряд і платять податки, то чи часописи не винні у тому, що беруть участь у ‘злобній пропаганді’, коли друкують такі запальні статті і приписують їх найвищому начальникові держави?
Подібно, чи члени Ліги Молоді і Молоді Піонери також беруть участь у ‘злобній пропаганді’, коли вони вживають політичні картки оправдувати недавні напади на Свідків Єгови? Чи вони виступають проти бажання найвищого урядника Малавії?
Більш серйозніше, що сказати про те, що такі урядові урядники як Ґванда Чакуамба Фірі, член парламенту, і й. Кумбвеза Банда, член парламенту, були присутні коли Свідків били і насильно відбирали їхні доми та майно? Чи такі урядники також виступають проти бажання Президента, коли похвалюють такі вчинки?
Застановіться також над звільненням М. Р. Калітеру з праці на пошті після двадцять трьох років служби. Чиї інструкції збудили такий вчинок? Він дістав листа від А. Н. Ц. Чадзала, міністра пошти, кажучи:
“Після нашої дискусії цього ранку в якій ви виявили себе бути членом Свідків Єгови і тому що ви не є готові купити або відновити картку до Малавської Конґрес Партії, то я мушу відібрати ваші обов’язки без платні цього дня, 4-го жовтня 1972 р.
“2. Цим наслідуємо інструкції від Його Світлості Життя Президента, щоб звільняти з праці всіх цивільних слуг, коли знайдеться, що вони є членами колишніх Свідків Єгови”.
Пан Калітера почав досліджувати цю справу і дістав листа від бюра Найвищого Особового Складу. У другому параграфі було сказано:
“2. Я хочу потвердити те, що міністр пошти вже сказав, а саме, що його Світлість Життя Президент дав розпорядження, що коли якийсь урядовий робітник не хоче купити картки М.К.П., то це значить, що він не має нічого до діла з урядовою службою і тому його треба звільнити з посади. Тому, що ви не хотіли купити картки, то я мушу звільнити вас з публічної служби цього дня 4-го жовтня 1972 року”.
Всі інші Свідки Єгови, яких звільняли з урядової праці, дістали подібні листи. Чи ці урядові урядники виступають проти бажання Президента і свідомо перекручують його позицію коли роблять такі заяви на урядовому папері?
Втеча з країни
Свідки Єгови мали надію, що уряд Малавії, а особливо його державна голова, Президент д-р Г. Камузу Банда, дасть їм законну охорону. Коли він не дав їм такої охорони, то вони мусіли втікати рятуючи своє життя. У цьому вони наслідували пораду Божого Сина, який сказав: “Коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. (Мат. 10:23) Тому, що в Малавії не було міста або села в яке вони могли втікати, то вони мусіли втікати до інших країн.
Але, чому Бог дозволяє таке велике переслідування тих, що стараються служити Йому? Яку ціль таке переслідування може послужити?
[Ілюстрація на сторінці 12]
Газети в Малавії розказують як державний Президент робив запальні заяви проти Свідків Єгови