Шлях, що веде до життя з правдивим щастям
У НЕДАЛЕКІЙ майбутності обставини по цілій землі цілком зміняться. Чудова зміна, яка незабаром станеться прийде з новим початком, якого Бог дасть людству.
Але ясно є, що людству треба допомоги, щоб дістати такий свіжий початок. Які правдиві є слова Єремії 10:23: “Не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком”.
А як Бог може помогти людству вийти з цього стану? Не через перетворення теперішнього світового устрою. Божий Син сказав: “Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться”. (Луки 5:36—38) Новий устрій передсказаний в Божому Слові не буде лише ‘нова латка на старій одежі’. Він цілком заступить цей старий устрій, тому, що його вже неможливо направити. Він ніколи не розв’язав найбільшої потреби людства.
А які є найбільші потреби людства? Як Божий царський уряд доповнить ці потреби?
Успішно зустрічаючи потреби
Понад усе інше людству потрібно свободи від людської недосконалости і її поневолення.
Чи ж ця недосконалість не є явна нам усім? Ми бачимо її в наших власних тілах, ми відчуваємо їх у нашому власному розумі та серцях. Ми все боримося, стараємося триматися правильного і доброго, але знаходимо, що все хилимося до зла і лукавого.— Рим. 7:22, 23.
І хоч можливо триматися правильного розумом і серцем, то наші тіла таки хворіють, слабнуть, старіються і відповідають, коли смерть застукає в двері. Короткість життя тисне людей спішитися ‘загарбувати скільки можливо коли ще є нагода’. Воно гонить їх до нетерпимости, самолюбства, незацікавленням своїм ближнім. Ця свідомість короткости життя впливає на всіх — від найбіднішого до найсильнішого владаря. Клопотний стан світу, по суті, лише відбиває цю людську недосконалість і слабості, які знаходяться в мільйонах людей світу.
Отже, що уряд, якого Бог Єгова призначив володіти землею зробить? Той уряд є особливо приспособлений добитися до джерела людських клопотів. А як він зробить це? Щоб зрозуміти як, перше треба зрозуміти як людська недосконалість почалася. Біблія, єдина вірогідна історія людства від її самого початку, пояснює як.
Вона показує, що Творець людини не є джерелом людської недосконалости. Про Бога Єгову, Біблія каже: “Досконале є все Його діло”. (5 Мойс. 32:4, НС) На початку людство було досконале. І також досконале було середовище першої людини. Правда, чи ми не можемо сподіватися, щоб Творець поставив людину в якусь порожню пустиню або в смітник? І Він не зробив цього, бо Біблія показує, що Бог дав людству початок у гарному саду, в околиці Єденській і наказав першій людській парі перемінити цілу планету в чудовий сад, кажучи: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею”.— 1 Мойс. 1:28.
Але досконалість, якою Адам і Єва втішалися з її благословенством була залежна — залежачи від того чи вони будуть вірні Тому, Хто дав їм життя. Їхня досконалість показала, що вони були вільні вибирати. А що це значить?
Це значить що вони були вільні вибирати свій власний шлях. Але вони також мусіли прийняти і наслідки свого вибору. Вони моги коритися волі Творця або виступати проти неї. Своїм послухом вони могли затримати свою досконалість; через непослух втратити її.— 1 Мойс. 2:15—17; порівняйте 5 Мойсея 30:15, 19, 20.
Історія показує, що Адам, наш перший батько, добровільно нарушив той легкий і ясний закон. Він втратив свою досконалість не лише для себе самого, але для всіх своїх ще ненароджених нащадків. Тому ми читаємо: “Як через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла смерть до всіх людей через те, що всі згрішили”.— Рим. 5:12.
Так як копії форми або литви, ми всі, нащадки того першого чоловіка вспадкували гріх від нього, напрям чинити зло і самолюбство. Все людство, впало в неміч із якої жодна особа не може визволитися своїм власним зусиллям. Ця неміч є поневолення і схильність до гріха і всіх його наслідків, включаючи слабість, біль і смерть.
Тому то Римлян 8:20, 21 каже: “Бо створіння покорилось марноті. . . в надії, що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих”. Так, Божий намір не був, щоб людство назавжди старалося визволити себе від поневолення. Він постачив гарну надію. А як Він зробив це?
Визволити людство від цього поневолення, і в тому самому разі зустріти вимоги божественного правосуддя, Божий Син, коли був на землі, віддав Своє власне життя в жертву. Предок людства, Адам позбувся свого права до досконалого життя, як і для нащадків його. Жодні з Адамових нащадків не могли визволити людство досконалою жертвою, тому що жоден з них не був досконалий. Так як показує Псалма 49:8: “Жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові”. Але Ісус Христос міг і дійсно відкупив людство. Він добровільно “Свою душу дав на викуп за багатьох”.— Мат. 20:28.
Отже, тут маємо важний чинник, який закінчить людські слабості та смерть і поставить покірних назад на дорогу до досконалого життя. Тому то Ісус Христос, коли говорив своїм учням про Його майбутнє царювання над землею, відносився до часу “відновлення”, або ‘відродження’. (Мат. 19:28) Його життя-відновляючий уряд освітить усіх своїх підданців і буде провадити їх праведністю, включаючи всіх воскреслих із гробів. Цей уряд буде пристосовувати користі Його викупної жертви привернути людей до цілковитої свободи від гріха й недосконалости.— Об. 20:12, 13.
Про це дуже гарно говориться в останній книзі Біблії через пророче видіння. Там Божий уряд представляється, не такими сильними столицями, як Вашінґтон, Москва, Пекінґ, Лондон або Париж, але символічним містом називаючись Новий Єрусалим, небесна столиця. Показуючи наслідки, коли ця царська сила пошириться по цілій землі, Об’явлення показує: “І [Бог] кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”.— Об. 21:2—4.
Як гарно буде жити коли процес старіння припинеться і при допомозі Божого Сина, як Первосвященика, вони звернуть з дороги, що веде до смерти та могили назад на дорогу до енергії юнацтва! Ми можемо бути певні, що голова Божого уряду не буде жорстоко провадити мешканців землі, як вони будуть старатися приводити своє життя ближче в гармонію з Божим наміром. Бо відносячись до священицької служби Ісуса Христа тут на землі, Євреїв 4:15 каже: “Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробованого в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать”.
Надходячий уряд відчиняє дорогу для всесвітніх благословенств
Постачаючи найбільшу потребу всього людства, а це, щоб вони були вільні від гріха й смерти, той уряд також постачить відповідь на всі інші клопоти людства. Він дасть людству те чого воно завжди потребувало, але ніколи не могло дістати — один уряд, який буде володіти всією землею.
Проблеми мешканців землі є тісно сплетені. Ми всі маємо цю одну планету за наш дім, і тільки тоді коли всі з’єднано будемо вживати її в правильний спосіб, то лише тоді будемо мати радість. Розділення землі в теперішню мішанину народів (націй) та царство з їхніми політичними кордонами, тарифними бар’єрами та іншими перепонами дуже перешкоджає встановленню правдивої всесвітньої співпраці.
Боже царство через Його Сина покрутить усі ці перепони і усуне всяке політичне розділення з географічної карти. Тоді вироби землі будуть свобідно текти і під Божим благословенством, їх буде подостатком. Молитва царя Давида давно тому, знайде своє найбільше сповнення під час володіння Христового Месіянського уряду, а саме: “Він судитиме вбогих народу, помагатиме бідним, і тиснути буде гнобителя. . . . Праведний буде цвісти в його дні, а спокій великий — аж поки світитиме місяць, і він запанує від моря до моря, і від ріки аж до кінців землі! . . . На землі буде збіжжя багато, на гірському верху”.— Пс. 72:4—16.
Під небесним проводом цю планету переміниться в всесвітній сад так, як це було Божий намір. (1 Мойс. 1:28) Тоді навіки не будемо більше бачити голоду та дітей з усохлими ніжками і руками з тонкими шиями або з спухлими животами. Що за благословенство побачити кінець націоналістичної гордости, расове упередження і племінну ненависть, коли всі люди, які переживуть з’єднаються в одну велику людську родину, вільні подорожувати по всій землі без перешкод!
Що за благословенство не бути під політичними урядами, що в перегонах стараються утримувати величезні війська й зброю, за яку людство мусить платити високі податки, яких обчисляють на коло 200 більйонів доларів річно! Скільки можна було б зробити на землі, коли б уживалося всі її багатства для корисної цілі, замість принижувати і шкодити людству! Всі, що схочуть жити під одним Божим урядом будуть мусіли особисто сповнити пророцтво в Михея 4:3, 4:
“І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи своєї — на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни! І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа [Єгови] Саваота оце прорекли”.
Уже не буде більше величезних комерційних систем, вести комерційну війну та розвивати дух захланности та запеклу честолюбність, які часто доводять до дійсних війн. Уже не будуть більше забрудняти землю ради самолюбного прибутка. На місце самолюбної конкуренції, всі живі під Божим праведним урядом будуть любо співпрацювати. Так, правдива любов до Бога і до ближнього поможе підданцям Божого царства придбати, на поліпшення цієї землі і життя на ній, речі тисячу разів гарніші від тих, що теперішні індустріальні, технологічні чи наукові системи можуть дати.
Тоді робота буде задовольняюча, знаючи, що вона приносить честь Всевишньому Богові і вічне добро нашому ближньому. Так, а найкраще за все, люди тоді зможуть утішатися близьким та значним спорідненням з їхнім Творцем, маючи запевнення, що все їхнє діло буде правильне і найкраще.
Під Божим праведним володінням пророцтво Ісаї 32:17, 18 сповниться: “І буде роботою істини — мир, а працею правда — спокійність й безпека навіки. І осяде народ мій у мешканні спокійнім, і в безпечних місцях, і в спокійних місцях відпочинку”. Що за благословенство мати таку безпечність, знаючи, що — коли хтось застукає в двері, будь то вночі чи вдень — ви зможете відчиняти без страху знаючи, що без різниці, хто там стукає, він або вона є ваш друг!
Цей світ — не планета земля, але маси людства — вперто і сліпо прямують дорогою, яка може довести лише до знищення. Її шлях може довести лише до нещасної сутички з Божим небесним урядом. Одначе більшість людства вибирають не звертати уваги на передсказані знаки, применшують небезпеку і не хочуть слухати перестороги, яку тепер проголошується по цілому світі через тих, що покладають повну надію на Божі обітниці. Але, що ви будете робити?
Чи ви бачите марноту людського вікодавнього зусилля завести мир й безпечність людськими способами? Чи ви можете бачити невдачі людських урядів та систем розв’язати найсерйозніші проблеми, що зустрічають усе людство? Чи ви бачите мудрість Божих способів і чому лише Його спосіб може довести до дійсного життя в правдивому щасті? Якщо так, то вам треба брати рішальні кроки тепер.
Вам треба більше навчитися про шлях, який Бог виявив у Його Слові для тих, що хочуть набути гарної нагороди, яку Він поставив перед нами. Якщо ви ще не зробили цього, то чому не запросити, щоб свідки Єгови студіювали Біблію з вами разом у вашому власному домі, щоб відповісти на ваші дальші питання? Коли ще є час, знайдіть дорогу, що веде до життя — на ваш власний добробут і ваших любих.
[Ілюстрація на сторінці 15]
Після кінця цієї лукавої системи речей, земля стане всесвітнім садом таким, яким Бог хотів, щоб вона була ще на початку