Який є погляд Біблії?
Чи це є гріх змінювати релігію?
ЩО ВИ кажете? Змінити мою релігію? Не я. Наша родина ходила до тієї церкви вже кілька генерацій. Якщо ця церква була добра для моїх батьків, то вона й для мене є добра. Я є цілком задоволений моєю релігією”.
Чи такі вислови є знайомі вам? Чи ви особисто вірите, що це є не добре комусь змінювати свою релігію? Багато є цієї думки. По суті, деякі відчувають, що це був би гріх перед Богом і осуд від родичів коли б вони змінили свою релігію.
Чи такий погляд є правильний? Певно, що ви б хотіли знати, бо служити Богові в правдивий спосіб вирішить чи ви дістанете Його ласку і благословенство.
Воно не повинно робити різниці чи хтось є задоволений своєю релігією чи ні. Особисте задоволення не є дійсно важна річ. Те, що є важне є Божий погляд про справу. А щоб знати Його погляд, нам треба піти до Святої Біблії.
Чи ви знали, що деякі славні особи в Біблії змінили свою релігію з Божою похвалою? Патріарх Авраам не продовжив йти у релігії свого батька. Про Авраама і його батька, Тераха, ми читаємо: “По тім боці річки сиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Авраамів та батько Нахорів, і служили іншим богам”. (Єг. [Іс. Нав.] 24:2) Але Авраам не погоджувався з поганською релігією Тераха його батька, і став поклонником правдивого Бога, Єгови. Рут є гарний приклад особи, що навернулася від фальшивого поклоніння свого рідного краю, щоб бути слугою Єгови.— Рут 1:16.
У першому столітті З.Д., багато змінили свою релігію з Божою похвалою. Колишнім жидам, апостол Петро писав: “Відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків”. (1 Пет. 1:18) Апостол Павло каже про свою колишню релігію: “І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань”. (Гал. 1:14) Але коли ці щирі жиди побачили, що традиції, яких вони отримали від своїх батьків не були правдиві, то вони змінилися і стали християнами.— Марка 7:13; 1 Пет. 1:18.
Сьогодні майже одна третя світового населення заявляє бути християнською. Чи це значить, що коли ви належите до якоїсь із соток церков так званого Християнства, то Бог приймає вашу релігію? Застановіться над пересторогою апостола Павла до християнів у першому столітті.
“Бо знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть. Із вас самих навіть мужі повстануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою”. (Дії 20:29, 30) Так, по смерті дванадцятьох апостолів Христа мали появитися фальшиві вчителі. Вони будуть навчати “перекручену науку” в ім’я християнської доктрини. Отже лише бути членом організації, що заявляє бути християнська не запевняє, що ваша релігія є правдива.
“Але чи воно дійсно є таке важне, як ви вірите?” хтось може буде питати. “Чи ж важним не є щирість і як ми поводимося з нашим ближнім?” А що ви думаєте? Чи ж сама щирість робить неправильне правильним? Що сказати про апостола Павла? Чи його ревність у жидівській традиції оправдала його шлях перед Богом? Він сам признав: “Давніше я був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві”.— 1 Тим. 1:13.
Про деяких, що щиро практикували свою релігію, Павло писав: “Я свідкую їм, що вони мають ревність до Бога; але не за докладним знанням”. А наслідок цього був, що “вони не корилися праведності Божій”. (Рим. 10:2, 3, НС) Хоч щирість та добрість є важні, то самі з себе вони не роблять поклоніння прийнятим у Бога. Хтось може щиро помилятися.
Отже, що ще треба? Ісус сказав: “Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись”. (Ів. 4:24) Правильне поклоніння перед Богом включає більше ніж лише щире та побожне відношення або “дух”. Поклоніння мусить годитися з “правдою”, яку Бог відкрив у Його Слові. Кожна особа є відповідальна перед Богом переглянути своє релігійне переконання в світлі біблійної правди. Якщо такий перегляд відкриває, що ваша релігія не годиться з Біблією, то, що ви маєте тоді робити? А що зробили Авраам, Рут, Петро, Павло та інші вірні слуги Бога Єгови відносно своїх колишніх релігій? Пам’ятайте Божий наказ в 1 Солунян 5:21: “Усе досліджуючи упевніться в усіх речах, тримайтеся доброго”.
Це значить, що фальшиве треба залишити. Відносно світової імперії фальшивої релігії, що називається “Вавилон Великий”, Об’явлення 18:4 наказує: “Вийдіть із нього, люди Мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його”.
“Але, що моя родина, друзі і сусіди подумають коли б я змінив свою релігію?” хтось буде питати? А що ви думаєте про це? Чи це розсудливо класти догодження таким особам на перше місце від покори до Бога? Біблія каже: “Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа [Єгову], буде безпечний”. (Прип. 29:25) Про власну родину Ісус сказав: “Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене любить сина чи дочку, той Мене недостойний”.— Мат. 10:37.
А що сказати про старших? Чи ви чули як дехто каже: “Я вже застарий змінитися”? Чи таке відношення є угодне Богові? Між тими, що мають “хвалити ім’я Єгови”, Псалма 148 враховує старших “старі і разом із дітьми”. (Вірші 12 і 13) Між тими, що перейшли на Християнство від Юдаїзму й які дістали похвалу від Бога в формі чудових дарів Його святого духа на свято П’ятдесятниці були “старі”. (Дії 2:17) Чи ж воно має бути інакше сьогодні?
Луіс Темпелмен із св. Джан, Ньюфаундленд, не годиться з цим. Коли їй стало вісімдесят вісім років, вона побачила, що церква до якої вона належала не навчала її Біблійної правди. Отже вона стала свідком Єгови. Пані Темпелмен була вірна до самої смерти доживши до сто і один років віку.
Чи це є гріхом змінити свою релігію? Ні, якщо ваше поклоніння не годиться з Словом Божим. По суті, у такому випадку, воно було б гріхом не змінити свою релігію.