Що ваші діти зустрічають у школі

КОЛИСЬ школа брала дуже важну участь у моральному розвитку дитини. Але тодішні школи не були лише місцем інструкцій набивати голову фактами.

Ранній американський філософ Джонатан Едвардс пояснив, що в його дні (вісімнадцятому столітті) освіта становила “дисципліну для обов’язків життя, дисципліну для природних моральних законів життя, дисципліну у володінні Великого Приклада для життя”. Тоді моральне виховування було важніше від знання.

Сьогодні обставини дуже змінилися. Дуже мало дітей ходять до школи, щоб набути моральної дисципліни. У сьогоднішніх школах є цілком інша атмосфера від колишніх шкіл. А як це впливає на ваших дітей? Що вони зустрічають у школі сьогодні?

Байдужість до науки

Одна проблема, яку дитина правдоподібно зустрічає в школі сьогодні є байдужість до науки. В книжці Шкільна Дисципліна в Добі Бунтів (анг. мові), Нют Ларсон пояснює, що можливо найбільшою проблемою, яку вчителі тепер зустрічають є “проблема з ‘байдужою’ молодю”. Вчитель Бел Кауфман питає: “Як подолати байдужість? . . . Ці дівчата є переповнені байдужістю. Я питаю їх, що вони хотіли б робити. Я даю їм вибори. Вони лише сидять чекаючи коли час науки закінчиться”. Вона описала сьогоднішній стан у школах як “зловісний” і “страшний”.

Але чому так багато студентів сьогодні стали байдужі до шкільної роботи? Одна причина є, що деякі діти мають матеріалістичний погляд на їхню освіту. Вони віддаються лише предметам з яких вони думають матеріально користати. Нют Ларсон зауважує: “Крім наукових досвідів, що мають споріднення з роботою, багато студентів високої школи вірять, що решта курсів є марнота часу”.

Інші юнаки зовсім не хочуть вчитися. Вони мають таку думку, що ‘світ є задовжений постачати для них’, і вони не бачать жодної потреби набувати якийсь фах, щоб забезпечити себе пізніше в житті. Такі діти лише ходять до школи, бо мусять, або, щоб робити збитки.

Один поганий наслідок байдужости в школі є, що багато дітей не вчаться добре читати. Стаття в Далас Morning News з 24-го червня 1973 р., сказала: “Недавно на початкових церемоніях від 500 до 1.000 з 9.000 студентів у Далас переходили сценою діставати дипломи, яких вони не могли прочитати”.

Певна річ, що за погане читання не завжди можна виннити лише дитину. Деякі способи навчати читання доказалися дуже недостатні і багато вчителів противляться їм. Недавно один студент у Сан-Франціско заскаржив місто і штат в одному мільйоновому позові за те, що закінчивши вищу школу не міг добре читати.

А як ваша дитина читає? Як атмосфера школи впливає на неї? Чи ви вже відвідали школу, щоб поговорити з її вчителями? Ще важніше, чи ви говорили з дитиною про її досвіди в школі? Діти дуже користають коли їхні родичі цікавляться тим, що вони цікавляться.

Відношення до авторитетів

До недавна школи дуже старалися вкорінювати в молодь пошану до авторитетів. Але тепер багато дітей не розвивають такої пошани. Один вчитель із Сполучених Штатів зауважив:

“На початку сімдесятого десятиліття, страшний бунт молоді почав переходити від університетів до наших середніх шкіл”.

Колишній помічний директор Пеорії Високої Школи, Іллінойс ось як порівняв свої власні шкільні дні з тим, що тепер діється по школах:

“Я знаю, що коли я ходив до школи, то ми також трохи збиткували, але не в зорганізованому способі, щоб розбити або зневажати або принижати авторитет або пошану до вчителя, так як тепер. . . Можна бачити великий занепад у відношенні багатьох студентів. . . . Здається, що дисципліна і рівні вже перестали діяти. . . (Колись) як я ввійшов у класу, то якщо було трохи шуму то за кілька секунд студенти втихомирялися. Я був символом влади. Але тепер. . . вони не мають пошани до авторитетів”.

Це не є тому, що вчителі не навчають дітей шанувати владу. Але, як дитині улагодити те, що вчитель каже їй з тим, що вона бачить дорослі роблять? Наприклад, коли дитина можливо бачить як її власний вчитель, поліцай, пожежники або інші цивільні робітники страйкують домагаючись збільшення заробітної платні з одвертою зневагою до закона, то чи вона не буде робити заключення, що лише бунтом можна поступати вперед?

Сьогодні навіть в нижчих школах не має пошани до влади. Через це одна вчителька передчасно залишила свою посаду. Вона пояснює: “Мова, яку (маленькі діти) вживають є одна річ. У деяких випадках це є просто неймовірно”. Вчитель високої школи, який також передчасно залишив свою посаду сказав: “Вони скімлять багато про речі такі, як одяг, і ходять по залях, як тварини, . . . босоногі, . . . це є просто пригнічуючим”.

Бунт проти влади поширюється і поза шкільні класи. Підлітки часто зневажають владу поліції й уряда. Один хлопець високої школи в Нью-Йорку сказав: “Діти вірять, що поліція марнує свій час. Якщо молодь хоче битися, то вони відчувають, що поліція не має права мішатися до них”. Відносно уряду: “Багато молоді відчувають, що вони повинні бути своїми власними провідниками”, він сказав.

Буйність і варварство

У цьому поколінні молодь прийшла під найгірший вплив за всіх попередніх часів. Кожного дня новини оголошують про війни й як народи досягають своїх намірів нападами та іншими таємними способами. Діти марнують тисячі годин дивлячись на телевізію де прославляють буйність, злочин, та садизм. Наслідки такого впливу відбиваються у поводженні дітей у школі.

Часопис The Register з Орендж Каунті, Каліфорнія, оголосив: “Коли газети говорять сьогодні про шахрайство, варварство, грабіжництво, напади і гвалтовання, то вони не говорять про кримінальників, але про наші школи, про наших дітей”.

Газети рапортують про прострілення і різання у школах, про гвалтовання, навіть “виндету” (кривава помста) напади на вчителів. Комітет наради Здоров’я й Освіти у місті Нью-Йорку рапортує 5.700 випадків великого злочину включаючи наркотики, гвалтовання і напади на вчителів та студентів у 1971 р. Спеціальний звіт під заголовком “Варварство і Буйність” сказав: “Вчити в школі є два рази небезпечніше ніж працювати в сталевій фабриці. . . . (завжди треба дисциплінувати агресивних студентів, а то в деяких школах забирає від 50 до 75 процентів часу вчителя”.

Багато шкільних роздягалень перемінюються в арсенали смертоносної зброї. Один школяр у Нью-Йорку говорить про своїх шкільних друзів: “Майже всі у школі носять револьвери або ножі”. Вчитель вищої школи каже:

“По шафах у школі ми знаходимо від водяних пістолетів та жувальної ґуми до трави (марівана), мотиків та револьверів. Ми дуже швидко розвиваємо середовище де є страх для студентів, що ходять до школи вчитися’. . . Кілька студентів терорезують багатьох”.

І буйне поводження в школі не обмежується лише до вищих шкіл та університетів. Навіть дуже молоді школярі зустрічають те саме.

Руїнницьке варварство регулярно зустрічає дітей сьогодні. Звіт Варварство і Буйність сказав: “У кількох минулих роках, шкільне варварство й буйність, які колись п’ятнували лише кілька ‘поганих хлопців’, (що люблять руйнувати) та ‘психічно хворих’, тепер розвиваються до розміру народної проблеми”.

По деяких околицях студентів змушують прилучатися до зграй. Один студент вищої школи сказав: “Якщо хтось виглядає сильний, то зграя ‘завербує’ його. Перше вони будуть запрошувати його прилучитися. А тоді вони накажуть йому. Не робить різниці чи він погодиться прилучитися чи ні, то вони наб’ють його”. Страх і бажання, щоб інші співстуденти прийняли їх змушують багатьох коритися таким вимогам.

Наркотики і статева неморальність

Ще інша трудність, яку ваші діти правдоподібно зустрічають у школі є зловживання наркотиками. У 1972 р. урядовий звіт із Сідней, Австралії, відкрив, що “так багато як 50.000 школярів у НПВ (Новому Південному Вейлс) мали досвіди з сильними наркотиками.” Звіт показує, що 85 процентів студентам вищої школи в Новому Південному Вейлс давали марівану або інші “легкі” наркотики по вищих школах. Таємна поліцейка, яка три роки працювала по школах у місті Нью-Йорку сказала: “Переважно, школа є ніби сховок для наркотиків. Там ведуть велику торгівлю наркотиками”. Вона каже, що по деяких школах 90 процентів студентів уживають якусь форму наркотиків. Навіть арештували деяких вчителів за те, що вони “продавали” студентам наркотики.

Деякі школи вживають заходи, щоб побороти зловживання наркотиками. Але проблема вже так дуже поширилася, що ваші діти правдоподібно зустрінуть її. Чи вони є приготовлені відперти цю спокусу?

Моральність між сьогоднішньою молодю представляє ще одну проблему, яку ваші діти зустрічають у школі. Багато вчителів та студентів прийняли так звану “нову моральність”. Сьогодні не є нічого великого коли неодружені недолітки ведуть статеві зносини між собою. Вони кажуть, що лише ‘тримаються кроком із часами’.

Коли дуже докладно вияснюють статеві справи в класі, то цим звертають молоді думки у неправильну сторону. Часто дискусії про стать є засновані на особистому погляді вчителя. Деякі вчителі похвалюють, навіть заохочують статеві зносини між неодруженими, мужоложство, мастурбацію та інші статеві перекручення. Одна дівчина вісім років віку прийшла до дому після такої дискусії і запитала матір: “Коли я зможу робити все те?”

Безперечно, що деякі вчителі ненавидять неморальність, яка так відкрито практикується сьогодні. Не всі школи мають такі самі натиски. Але, що ви знаєте про школу до якої посилаєте своїх дітей? Чи ви знаєте докладно, що вони там зустрічають у цьому відношенні. Бувши родичами ви повинні знати. Найкращий спосіб довідатися є поговорити з дітьми на ці теми.

Шкільний курс

Діти можуть зустрічати багато інших клопотів у школі. Сам курс може представляти проблеми. Наприклад, діти, яких релігія є відмінна від більшости своїх співшколярів в школі можуть зустрічати звичаї та практики, які не годяться з тим, що їх навчають вдома. Діти виховані за принципами Біблії можуть зустрічати проблеми в часі свят, які вони знають походять із поганства. Часами вчителі сподіваються, щоб ціла класа приймала участь у деяких справах споріднених з такими святами. Але деякі діти не можуть робити цього з чистим сумлінням. З цього решта студентів можуть насміхатися, навіть ображати їх.

Поширення науки про еволюцію представляє ще одну проблему. Часто біологічні або історичні курси представляють, що еволюція є факт. Оцінки даються часами в іспитах залежно від того чи студент погоджується з наукою про еволюцію. Це може представляти труднощі для тих, що не можуть прийняти цієї недоказаної теорії.

Шкільні програми можуть навіть включати чарівництво та інші містичні теми. Prince George’s Sentinel із Гаятсвил, Меріленд, рапортував слідуюче:

“(Горожани для Громадських Шкіл) члени планують протестувати проти серії підручників та вчительських довідників, які представляють перед студентами основні принципи астрології, передсказування щастя по долонях та кісточках, середньовічні чари та співи . . . (Вони) планують доводити, що їхні діти в початкових і вищих школах уже брали курс ‘чарівницта’ та ‘чаклунства’ по англійських класах, і здавали іспити про гороскопи та знаки зодіака. . . . від студентів вимагається, щоб вони писали твори про вправи одного підручника, що називається ‘Підручник для Пересдсказування Щастя’, який містить розділи про графологію, астрологію та інші чарівництва”.

Дійсно, ваші діти можуть зустрічати серйозні проблеми в школі. Дуже широка байдужість до шкільної роботи і непошана до авторитетів можуть дуже погано впливати на їхнє мислення. Злочин, буйність та загальна зневага до інших людей так, як вони процвітають серед молоді сьогодні, можуть дуже пошкодити їм. Навіть шкільні програми можуть містити шкідливі теми. Чи можна щось зробити, щоб подолати ці впливи? Як родичі можуть допомогти своїм дітям у труднощах, яких вони зустрічають у школі?