Який є погляд Біблії?
Чи ви повинні обороняти себе?
ПО РІЗНИХ частинах світу злочин, буйність і насилля дуже поширюються. Особливо по великих містах, люди не почувають себе безпечними, навіть у своїх власних домах. А що коли б ви стали загрожені буйністю? Чи ви повинні ‘підставляти другу щоку’?
Ісус Христос згадував про ‘підставлення другої щоки’. Але треба подумати чи тут Він мав на увазі дійсні серйозні загрози життю особи. Він сказав: “Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто в праву щоку твою,— підстав йому й другу”. (Мат. 5:39) Удар це образа, часто намір якої є викликати бійку. Коли християнин не буде віддячуватися за образливу мову або вчинок, то може відвернути багато клопоту. “Лагідна відповідь”, Біблія пише, “гнів відвертає”.— Прип. 15:1.
Проте, стан є інший коли є загроза мати серйозне тілесне поранення. В Його законі, якого Бог Єгова дав був Ізраїлеві, Він показав, що особа має право обороняти себе. Наприклад, про злодія що підкрадається до хати, закон каже: “Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив”. (2 Мойс. 22:1) Вночі було б дуже трудно розпізнати наміри особи, яка вдирається в дім. І для своєї самооборони господар мав право вдарити його. І коли удар був смертельний, то він не був винний у вбивстві.
В дійсності, це є натурально для людини обороняти своє тіло. Коли щось кидається в людину, то вона зараз утікає, або якщо це є неможливо, то вона закриває свою голову. Подібно, коли хтось нападає на любого родича — дружину або дитину, то чоловік інстинктивно буде робити те, що може, а навіть коли треба, загубити своє життя. Така реакція є в згоді з тим, що Ісус Христос Сам пожертвував Своє життя за збір.— Ефес. 5:25.
Отже, коли б хтось озброєний нападав на ваших любих, то що ви будете робити? Залежить скільки часу ви маєте і від вашої здібності, то зараз треба розсудити справу і рішити чи злодій хоче грошей, і якогось іншого майна, або чи він має намір серйозно поранити вас. Певно, що це було б нерозумно жертвувати ваше власне життя лише, щоб обороняти якісь матеріальні речі. Дати гроші або щось іншого без опору може відібрати загрозу для життя. І закон Мойсея робить особу винною, коли вона вдень відбирає життя злодієві. (2 Мойс. 22:3) А чому? Правдоподібно, тому що вдень можна виявити хто злодій є. Тому що закон Мойсея виставляє Божий погляд, то ми можемо оціняти, що християнин не може говорити, що обороняв сам себе, коли в дійсності злодій, якого можливо було виявити лише мав намір вкрасти майно.
З другої сторони, озброєна особа може має намір убити. Що ж тоді робити? Коли можливо, то краще є втікати. У кількох випадках Біблія розказує як Ісус утікав. Одного разу деякі жиди ‘схопили каміння, щоб кинути на Нього. Та сховався Ісус, і з храму пішов’. (Ів. 8:59) Про інший випадок ми читаємо: “Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він”.— Ів. 10:39.
Якщо втікати є неможливо, то особа може врозуміти нападаючого. Але, іншим разом можна загубити багато дорогого часу уговарюючи когось, що має намір поранити. Стан може бути такий, що єдину річ, яку особа може робити є вживати що-небудь, що є під руками і обороняти себе або інших. І наслідком цього часом удариться нападаючого смертельно. Згідно Біблійним поглядом, особа, яка обороняє себе не буде винна у вбивстві.
Тому що злочин і буйність так дуже поширюються, то деякі християни можливо задумуються над тим, чи вони не повинні приготовлятися до можливого нападу. Між Ісусовими апостолами було принаймні два мечі. (Луки 22:38) Це не було нічого надзвичайного, тому що жиди в той час були під Мойсейовим законом, який дозволяв їм носити зброю. Також мечі уживалися відганяти диких звірей. І меч можна було вживати в корисний спосіб так, як сокиру або великий ніж.
Проте, так як події 14-го нісана 33 р. З.Д. показують, Ісус не хотів, щоб Його жидівські послідовники вживали мечі під обставинами, які можуть збудити озброєний опір проти державних властей. Коли Петро, наприклад, ужив меч проти товпи, яка прийшла забирати його Господа, то Ісус наказав: “Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть”. (Мат. 26:52) Тут Петро не обороняв життя, але виступав проти влади, навіть проти Божої волі. Товпа мала намір заарештувати Ісуса і взяти Його на суд.
Треба пам’ятати, що ми не можемо приготовити себе до кожного випадку. Отже християнин не повинен занадто журитися про його матеріальні потреби і безпеку. Ісус перестерігав: “Не журіться про життя своє, що будете їсти та що будете пити ні про тіло своє, у що зодягнетеся”. (Мат. 6:25) Тут Ісус не сказав, що не треба працювати, щоб постачати потреби для життя, але лише показував, щоб не журитися занадто. Подібно це правильно бути обережним відносно особистої безпеки, але справа є цілком інша, коли така безпека обернеться у велику журбу.
Отже християнин повинен серйозно застановитися над можливими небезпеками, яких можна зустріти коли купиться якусь зброю, як-от револьвер, для самооборони. Дуже часто коли є револьвер під руками і коли прийде страх, то можна непотрібно вбити когось. В Аркансас один чоловік сорок років віку наповнив свою рушницю раз за чотири років. Тому, що у сусідстві було багато грабіжництва, то він постановив обороняти своє майно. Вранці наступного дня він почув щось, що здавалося бути злодієм біля його дому. Він узяв рушницю і вистрілив у передні двері. Тоді, засвітив світло. Там на порозі лежала його донька тринадцять років віку — забита.
Згідно з цим, то перед тим ніж ви будете купувати смертоносну зброю, то перше уважно застановіться над обома можливостями — розважте одну можливу небезпеку проти іншої можливої безпеки. Треба рішити, який буде більший риск.
З вищезгаданого є ясно що Писання дають особі право обороняти себе або інших від тілесного поранення. Проте, вони не дають нікому влади на озброєні сутички або відбирати комусь життя вдень у зусиллю обороняти майно.