Заклик поза тутешнє і теперішнє

‘ЯКУ користь я тепер маю?’ Люди часто відносяться в такий спосіб, коли їм представиться щось нового. І то є цілком натурально бажати добра тепер. Одначе, ми не можемо іґнорувати майбутність. Справді, що провідник життя мав би великий брак якби не дав якусь надію або ціль на майбутність. Бо, без різниці, що люди тепер мають, їхній погляд на майбутність має великий вплив на теперішній шлях життя.

Біблія постачає здорову надію на майбутність, мета, якої ми повинні старатися добитися. Апостол Павло, після майже тридцяти років життя згідно християнськими принципами, сказав: “Благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього”.— 1 Тим. 4:8.

У попередній статті ви читали про досвіди людей, які вже користають тому, що змінили спосіб свого життя. Чи ж вони зробили це коли лише вирішили змінитися? Ні. Вони бачили, що шлях їхнього життя не приносив їм добра і не задовольняв їх. Вони прагнули якоїсь зміни. Але не знали, що робити або як поправитися. У деяких випадках вони дивилися на свідків Єгови і бачили, що Свідки були дуже щасливі і змінили своє життя на корисний шлях. Але з своєї власної сили і волі вони не могли зробити такої зміни. Вони мусіли студіювати Біблію і зрозуміти Божий намір для людства. Їм було треба допомоги від Бога і від інших християнів, щоб у їхніх серцях зрозуміти чому вони повинні робити зміни і що Бог поможе їм зробити це. Вони також бачили дійсні користі для себе, як і для своїх родин. Їм було треба мети або цілі в житті, й вони навчилися, що їхня ціль мусить сходитися з Божим наміром.

Так, ці щирі особи навчилися, що вони мусіли робити для кращого життя, а це, жити так як Творець мав намір, щоб людина жила — в мирі з своєю родиною і ближнім, боячись і служачи Богові, Який може провадити нас правильним шляхом. Біблія каже: “Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь [Єгова], нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з Твоїм Богом ходити смирно”. (Мих. 6:8) Вони також зрозуміли, що посвята Богові обіцяє “майбутнє” життя.

Здоров’я потрібне для цілковитого щастя

А що ми потребуємо, щоб бути щасливим у майбутньому житті? Правдоподібно ви перше подумаєте про добре здоров’я. Без нього неможливо втішатися життям. А як добре здоров’я буде досягнене в ‘майбутньому’ житті?

Біблія запевняє нас, що всі люди будуть утішатися добрим здоров’ям, коли Боже царство почне керувати землею. Навіть тепер, коритися Божим принципам і наказам помагає відвертати багато напруги і хвороби, що розбивають здоров’я. Те, що Біблія каже є: “Життя вони тим, хто їх знайде, і для тіла усього його лікування”. (Прип. 4:22) Наука з Біблії є ‘здорові слова’, не лише в духовному розумінні, але також у фізичному, тому що духовний добробут є дуже потрібний для фізичного здоров’я.— 2 Тим. 1:13; 4:3.

Але людям також треба дійсного фізичного зцілення перед тим ніж вони зможуть прийти до досконалого здоров’я і енергії життя. Правильне життя само собою не принесе зцілення тілу. Щось іншого є потрібно. А як це зцілення прийде?

Людина не може зцілити сама себе, тому що вона вспадкувала недосконалість. (Пс. 50 [51]:5) Вона робить неправильні речі, а особливо під натиском. Це тому, що ми всі є грішники, навіть ті, що не хочуть чинити зла. Біблійне слово, яке вживається на гріх дійсно значить “не добиватися мети”. Людина не може визволити сама себе. І сама людина не може врятувати іншої, тому що всі є в однаковому недосконалому стані від якого нарешті приходить смерть. Псалмоспівець писав, що без різниці на стан життя — багатий, розумний чи сильний — “жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові . . . щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу”.— Пс. 48 [49]:6—9.

Отже, допомога мусить походити від Бога. У Біблії слабість рівняється з гріхом, а зцілення є споріднене з прощенням. Цар Давид зрозумів стан людства, отже писав до Ізраїля: “Благослови, душе моя, Господа [Єгову], і не забувай за всі добродійства Його. Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє”. (Пс. 102 [103]:2, 3; порівняйте Луки 5:18—25.) Якщо хочемо досконалого здоров’я, то ще треба трошки почекати на цю допомогу від Бога. А коли вона прийде? Під час тисячолітнього царювання Божого Сина, Ісуса Христа. Усі докази показують, що початок того володіння вже є дуже близько.— Мат. 24:32—34.

Тут маємо на щось надіятися — дійсний намір і ціль життя — дійсну спонуку, щоб навчитися, яка є Божа воля для нас і наслідувати її. Але, ви можете питати, як ми можемо бути певними, що Бог дійсно вчинить усе це для нас? Зверніть увагу, як докладно Біблія пояснює, щоб дати здорової основи нашій вірі, як уважно Бог зробив розпорядки зцілити і відновити людство.

Які розпорядки Бог зробив для зцілення людства

Бог Єгова любить те, що створив, так як батько любить своїх синів. Коли Ісус був на землі, Він сказав: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”.” (Ів. 3:16) Спочатку цей Син був із Своїм Отцем на небі ще до творення землі. (Ів. 1:1; Об. 3:14) На землі Він відносився до Свого передлюдського існування, коли просив Бога в молитві: “І тепер прослав, Отче, Мене, Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав”.— Ів. 17:5.

Подумайте, що це коштувало Бога послати Свого Сина на землю, передаючи Його життя в утробу єврейської дівиці, щоб Він міг народитися, як людина і жити на землі між недосконалими, грішними людьми! І подумайте про покірність цього Божого Сина й як Він любив Бога, коли віддав небесні багатства, щоб на землі над ним знущалися гірше, як над невільником і нарешті вмерти ганебною смертю. (1 Пет. 2:21—25) Апостол Павло писав про те, що Ісус зробив: “Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним, але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина. Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти на мученицькому дереві”.— Фил. 2:6—8, НС.

А чому Він мусів умерти, щоб визволити людство від смерти? Тому, що не бувши отцем людської раси, Він не був голова людської родини. І Він не був власником людства. Людство належало до Бога Єгови. Бог, дотримуючи Свій праведний суверенітет над усесвітом, не міг терпіти гріхові або не добачувати його. Він не міг робити так, як багато урядів і суддів сьогодні, дозволяти кримінальникам далі чинити їхній злочин і цим ослаблювати моральність народу. Треба було жертви, викупу. Той викуп мусів бути досконале людське життя, подібне до життя предка людства, Адама, перед тим, як він згрішив. Він продав свої нащадки, без їхнього дозволу в неволю гріха і смерти. (Рим. 7:14; 8:20) Ісус Христос, ставши людиною, мав у Собі той потрібний викуп, якого Він представив перед Богом. Отже Ісус мусів стати другим, або “останнім Адамом”, щоб міг правильно і законно стати їхнім життядавцем. (1 Кор. 15:45) Таким способом правосуддя було задоволено. Бог затримував досконале правосуддя і праведність в уряді і разом з тим постачив милосердя і нагоду безпомічному людству.— Рим. 3:23—26.

Ісус Христос тепер став Відкупителем людства. Всі з людської раси належать до Нього, і Він буде мати справу з ними за волею Бога. Для Христа, Який відкупив усіх осіб Своєю Власною кров’ю, то всі з людства є дуже дорогоцінні. Хоч особа може почуватися незначною, то її життя таки є дуже важне в очах Христа. Він не допустить до того, щоб навіть одна гідна особа загубила своє життя. Тому ми можемо бути певні, що Він буде по-батьківському й в милий спосіб поводитися з нами під володінням Свого царства. (1 Пет. 1:18, 19; порівняйте Луки 15:4—10.) Також, ви можете бути цілком певні, що дістанете справедливу, милосердну допомогу, включаючи зцілення від усіх ваших недуг, якщо приймете і будете жити згідно Божими всесвітніми принципами любови і покори до Нього, і коли будете любити вашого ближнього.— Мат. 22:37—40; Рим. 13:8—10.

А як ми можемо знати чи Христос зробить усе це? По-перше, Він знову живе, бо Його Отець, Бог Єгова воскресив Його. (Дії 2:32) Людство не лише належить до Нього тому, що Він відкупив його, але Він також має силу чинити все потрібне для них — те, що не міг зробити, коли був на землі. Апостол Павло пише: “Тому й [Його послух до самої смерти] Бог повищив Його, та дав Йому ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних”.— Фил. 2:9, 10.

Отже воскресення Христа є основа на віру — запевнення, що ми дістанемо допомогу. Крім цього, воно також запевняє, що ‘ті під землею’ в гробах, також воскреснуть. (Дії 17:31) Без різниці чи їхнє колишнє життя було добре чи погане, то вони дістануть нагоду навчитися про розпорядок викупу, скористати з нього і бути покірними під час праведного володіння Царства, (Дії 24:15) Нарешті, вони будуть досконалі, і так як решта покірного людства, стануть членами Божої родини.— Рим. 8:21.

Праведна “Нова Земля”

Нам можливо тяжко зрозуміти, що це значить стати дітьми Божими. Одначе, в Біблії знаходимо досить інформації дістати проблиск цього гарного життя. Подумайте про життя на гарній землі без забруднення, хвороб, злочину, ненавости, расової напруги і війн. Уявіть собі красу землі — величні гори, холодні, відсвіжаючі ліси, квітючі садки, яскраві річки і потоки та незабруднені океани. Ці, Святе Писання запевняє, будуть становити наш вічний дім.

Але навіть ще кращим будуть люди — здорові, повні енергії, відновлені до досконалого розуму, серця і тіла. Щоб залишатися щасливими, то вам також буде потрібно робота для розуму і тіла. Це значить, що райська земля буде мати заклики, хоч уся журба і пригнічуючі стани минуть.

Чоловіки і жінки будуть виконувати заповідь, яку людство на початку дістало, але не виконало. А яка це заповідь? “Покоряти” землю і ціле тваринне створіння на землі і в морі і в повітрі. Щоб виконати це ми зустрінемо проблеми для яких треба буде вживати нашу здібність і винахідливість.

Тваринне і рослинне господарство буде потішати багатьох. Чинити для інших те, до чого ми маємо талант і здібність виконувати, буде великим задоволенням. Земля є чудова, величезна наукова “лабораторія”, з багатьма таємницями тримати людину зайнятою в досліджуваннях і студіюваннях навіки вічні. Кожне відкриття відчиняє нові шляхи та майбутності з яких людство буде користати. Отже від Бога Єгови, ніколи не зменшаюче джерело енергії і мудрости, буде приходити вічна радісна праця для чоловіків і жінок. (Іс. 40:28, 29) Життя справді буде мати ціль. І нічого не буде перешкоджати безпеці того світу, щоб захмурити життя. Про колишні неприємності, Боже Слово каже: “І не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце”.— Іс. 65:17.

Ця інформація не є лише надійні мрії. Обітниці таких речей знаходяться в Біблії, в Слові Бога, якому “не можна сказати неправди”. (Тита 1:2; Євр. 6:18) Коли Ісус був на землі Він досить запевняв, що може і дійсно буде зціляти та благословити людство. (Марка 1:40, 41) Він виконував безчисленні зцілення усяких хвороб. Він робив це, не лише, коли хтось мав віру, але тому що мав власну силу і любив людей. Він відразу зціляв, а не поступово вимагаючи спеціальної діети, операцій або ліків. Зцілені “відразу видужували”, і могли працювати.— Ів. 5:9.

Ісус воскресав ‘деяких осіб, хоч так як сталося в одному випадку, тіло вже почало рогниватися. (Ів. 11:38—44; Луки 7:11—17; Мат. 9:18—26) Одначе, усі ці зцілені і воскреслі люди знову повмирали. Він не зціляв їх до досконалого тіла. А чому ні? Бо ще час не прийшов для Христового царства володіти і знищити теперішній лад. Цей лад треба перше знищити. Інакше, він буде перепоною для здоров’я, безпеці, щасливому родинному життю і мирові. Христове володіння, як залізним жезлом, знищить цей лад у події, що буде ‘велике горе’ або ‘скорбота’ для цього світу. (Мат. 24:21) Цей лад разом із його несправедливостями і пригніченнями, мусить бути знищений. Це приготовить дорогу до вічного праведного володіння. Ті, що справді будуть жити згідно з Біблійним проводом залишуться. (Об. 7:9, 14, 15) Отже, ми не повинні боятися цієї події, але чекати на неї, тому що це значить наше визволення.— Ів. 2:17.

Тоді, так як закінчуючі розділи Біблії показують, “ріка води життя” почне текти до людства. Пити цієї “води”, що символізує Божі розпорядки на життя через Христа, і їсти “плоди” з цих “дерев” по обох берегах, вживаючи “листя дерев . . . на вздоровлення народів”, мешканці райської землі будуть досягати досконалости. (Об. 22:1, 2, НС; 7:15—17) Через цей розпорядок Бог “кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося”.— Об. 21:3, 4.

Навіть найкраще, найщасливіше, найбільш продуктивне життя, яким ви тепер можете втішатися навіть не буде рівнятися до життя під Божим новим порядком. Те життя буде тривати, не тільки сімдесят років, а навіть сто або тисячу, але вічно. Справді, що побожна посвята має заклик на майбутність, даючи “обітницю життя теперішнього та майбутнього”. (1 Тим. 4:8) Лише Всемогутній, Всерозумний і любий Творець може постачити таке життя. Бог Єгова та Його Син чекають того часу з великим сподіванням коли будуть чинити все це. Чи це знання Божих намірів для людства не спонукує вас пристосовувати ваше життя в згоді з Біблією, провідником і проводом, якого Бог постачив? Якщо так, то ви також можете чекати тисячолітнього царювання Божого царства над землею.