Як можна знайти дійсне щастя?

ЩО Є ГОЛОВНИМ КЛЮЧЕМ ДО ЩАСТЯ ТЕПЕР?

ТЕПЕР можна зазнати мірку дійсного щастя, а недалека майбутність запевняє ще багато більше щастя.

Це не є лише якась бажана мрія. Ця думка є заснована на дійсному випадку, який сьогодні відбувається в житті багатьох соток тисяч людей кругом світу, а також на тому, що майбутність певно тримає для людства.

Який є головний ключ до щастя тепер? Відповіді можуть дуже різнитися, залежачи від того, хто робить це спостереження. Наприклад, деякі вірять, що немає лукавства, і тому думають, що майже в усьому можуть знайти радість. Але це є самоілюзія, тому що у цьому світі є дуже багато поганих речей.

Інші вибирають протилежну крайність. Вони знаходять дуже мало добра в чому-небудь і в кому-небудь; отже, не мають причини на щастя. У цих їхніх поглядах є дуже багато подібностей до погляду стародавнього грецького поета Софокліс, який сказав: “Не уважайте жодного чоловіка щасливим, який не є мертвий”.

Але ті погляди є крайні. Десь між цими є зрівноважений погляд того, що веде до щастя. І переважно, більшість авторитетів погоджуються над кількома основними і дуже потрібними вимогами, що ведуть до щастя.

Однак, в той самий час, майже всі ці спостерігачі відкидають найважнішу річ, що дає щастя! І коли відкидається цю важну річ, то інші частини з часом розпадуться.

Перше, давайте звернімо увагу на деякі з основних потреб, які ведуть до щасливішого життя, навіть тепер у цьому клопотному світі. Тоді підкреслимо найважнішу річ і звернімо увагу на те, як вона споріднюється до багато більшого щастя в майбутності.

Оціняючи те, що маємо

Звичайно, що в щоденному житті спіткаємо багато поганого. Але, з другого боку, є багато речей за які ми можемо бути вдячні, речі, які можуть дати нам мірку щастя, коли візьмемо лише час подумати про них.

Один легкий спосіб, який допоможе нам краще оціняти, що ми можемо зазнати мірку щастя тепер є думати про різні вибори. Майже всі ми можемо подумати собі про якусь трагедію, яка може зменшити щастя, яке ми маємо у цьому моменті. Тому що це так, то це значить, що вже маємо мірку щастя тепер без таких трагедій. Отже, хоч ми можемо почуватися дуже нещасливими нашим станом у житті, то це помагає нам бачити, що переважно нам краще поводиться, ніж ми уявляли собі.

Оцінюючи те, що маємо, включатиме оцінювати саме життя. Хоч у вас можуть бути багато проблем, які можуть бути пригнічаючі то все-таки чи ви не хотіли б краще бути живим ніж мертвим? Лише психічно хворі особи чинять самогубство. Так, життя є “солодке”, і ми держимося його так довго, як можемо.

Протилежність життю є смерть, з якої не має жодної радости. Так як Біблія каже: “Померлі нічого не знають”. (Еккл. 9:5) Тому то попередній вірш каже: “Бо краще собаці живому нім левові мертвому”. (Еккл. 9:4) Бути живою людиною є багато вищий стан від скелі, дерева, або тварини — або смерти. Ми можемо бути щасливими, що ми є живі, як люди, коли б лише подумали про цю справу.

Також, з правильним поглядом, багато звичайних речей в житті можуть додати до щастя. Приємний сонячний день дає радість. А також такі природні твори, як дерева, квіти, тварини, гори, річки та озера. Навіть у переповненому місті, є приємні дні, якими можна втішатися і є приємні околиці, які можуть бути джерелом відсвіження.

Чи ви можете бачити то? Деякі особи осліпли і не бачать. Запитайте сліпу особу чи вона була б щаслива якби дістала свій зір назад! Або зажмуріть свої очі і старайтеся виконувати свої щоденні завдання. Тоді зможете більше оцінювати, який дорогий дар ваш зір є.

Те саме можна сказати про смак і нюх. У житті ви можливо вже споживали улюблену страву сотки разів, але коли нюхаєте її знову, коли вона приготовляється то ви є щасливі.

Так, ми є створені в такий спосіб, що ніколи не втомляємося дійсними добрими речами в житті. Якщо б ми ‘почислили наші благословенства’, то більше оцінювали б їх і були б щасливіші.

Втішаючись роботою

Щастя вимагає активности. Ми є більше задоволені життям, коли маємо щось корисного робити. Робота дійсно є благословенством для нас.

Хоч це може здаватися, що було б краще не працювати, то це не є так. Якщо б якимось чудом усе було б зроблене для нас, то життя сталося б неймовірно нудне. Причина є, що ми були створені процвітати з відповідної кількости праці.

Хоч ваша робота може здається не дуже цікавою або важною, то чи вона не помагає вам існувати — не помагає вам сплачувати борги або рахунки? То вона є важна річ для вас. І вона є важна для суспільства загально, бо коли б викорінили нібито всі рутинні або “нецікаві роботи, то як довго суспільство могло б продовжати діяти?

Правда, ваша робота може бути не така бажана, як чиясь інша. Але вона майже завжди додає до чогось, не лише до вашого добробуту, але до добробуту інших. Якщо будете дивитися на цю справу в такий спосіб, то ви можете відчувати деяке задоволення коли будете виконувати вашу працю. Так, як сказав місячний лист від Royal Bank of Canada:

“Робітник, який може добре виконувати малі завдання, за які він є відповідальний, додає до успіху найбільшого підприємства, і чоловік, який працює старанно і з постановою, вживаючи свою найкращу здібність, матиме почуття досягнення, яке дає щастя”.

Важніша річ

Важніша річ, що дає щастя відноситься до нашого споріднення з іншими. Ми не можемо бути дійсно щасливі без дружби, прихильности, теплоти, взаєморозуміння — так, без любови,— яка приходить від людей.

Правда, по деяких місцях, як по переповнених містах, ми часами бажаємо, щоб усі люди зникли. Але, хто дійсно хотів би жити цілком без людей? Хоч такий стан може бути бажаний на якийсь час, то факт є, що без людей ми не можемо бути дійсно щасливими, навіть коли вони часами розчаровували або злостили нас. Жодна людина не стала щасливою з самотнього ув’язнення.

Але це не лише бути з кимось, що дає щастя. Важним є виявляти любов до людей, це важна річ, яка є потрібна для щастя. І любов, яка дасть найкращих наслідків, є любов заснована на правильних принципах, крім того, щоб була тепла та приємна.

“Любов: Найважніша складова частина у щасті”, сказав заголовок у Психологія Сьогодні (в анг. мові). І стаття помістила цю замітку від психолога Роберта М. Ґордона:

“Безперечно любов є найважніше багатство у житті людей. Вона грає найважнішу ролю в формуванні цінностей за якими вибирається різні напрями життя. Коли хтось має брак любови за дитинства, то не є вже щасливий тоді, а також розвиває цінності, які продовжають те нещастя у пізнішому житті”.

Часто, коли немає любови і щастя, яке приходить від неї, то її заступається грішми або матеріальними речами. Але такі речі ніколи не можуть заступити щастя, що приходить із людського споріднення, в якому показується любов.

Чи це значить, що коли в дитинстві нам бракувало любови, то ми ніколи не можемо бути щасливі? Ні, бо любов можна розвивати в якому-небудь віці. А чому це так? Тому що ми були створені любити і відгукатися до любови, як природна частина людського суспільства. Бог створив нас з цією здібністю. І любов можна відновити без різниці, які розчаровуючі попередні досвіди в житті могли бути.

Так, ми родимося з бажанням любити і відгукатися до любови інших. Канадійський журнал Maclean’s зауважив:

“Чутливі усміхи немовлят, перший нестямний вияв щастя, були досліджені багатьма науковцями, . . .

“Вони віднайшли всесвітній взірець між людьми: до шість місяців віку, немовлята кожної раси усміхаються до майже кожного сприятливого дорослого.

“Людство виявляє цю інстинктивну товариськість у факті, що немовлята дуже рідко коли усміхаються до забавок або до пляшки для годування, але майже завжди усміхаються до людей”.

“Золоте Правило”

Те, що інші роблять впливає на наше щастя. І те, що ми робимо впливає на щастя інших. Ми просто не можемо обминути факту, що наше щастя є зв’язане з життям багатьох інших людей, з нашими родинами, друзями та іншими.

Ми повинні дуже старатися, щоб не гнатися за нашими власними задоволеннями, які б шкодили щастю інших. Цей принцип називають “Золоте Правило”, якого Біблія поміщає. Це Ісус Христос сказав: “Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме мусите чинити їм і ви”.— Мат. 7:12.

Коли будете так поводитися з іншими з любов’ю, приємністю, чесністю і безсторонністю, то що станеться? Так як немовлятко відповідає на ваш усміх, то так само інші люди будуть відповідати на ваше добре відношення до них. Правда, не всі будуть так відноситися. Але більшість будуть любити вас за це.

Це додасть до вашого щастя, бо так, як Ісус сказав: “Блаженніше (більше щастя) давати, ніж брати”. (Дії 20:35) Прикладом цього маємо бабусю, якої чоловік помер. Вона пише:

“Тепер, тому що вже не маю [чоловіка], то віддаюся дітям і внукам . . . і це дає їм багато задоволення. Але мушу признатися, що коли так віддаю себе, то моє задоволення є багато більше ніж їхнє”.

Якщо б вона не “давала” іншим, то заперечувала б їм деяке щастя, і сама не була б така щаслива. Вона віднайшла правду того, що зауважив англійський філософ, Іван Стюарт Мил, коли сказав, що єдині дійсно щасливі люди є ті, що “задумуються над чимось іншим крім лише власного щастя; про щастя інших людей”.

Гарні наслідки

Коли існує правильна любов між людьми, то всі, перепони, які розділюють їх можна поламати. Свідки Єгови по всіх країнах знають, що це так, тому що бачать гарні наслідки коли безсторонно виявляють любов до інших людей. Вони дійсно стараються практикувати “Золоте Правило”, стараються “давати”.

Тому то, по цілому світі, вони зробили найбільший прогрес від усіх інших людей перемагаючи такі розділюючі перепони, як націоналізм і расові упередження. Наприклад, коли більше, як сто Свідків з Нігерії подорожували на конвенцію Свідків Єгови в Пенсільвенії, С.Ш.А., то промовець для африканців сказав:

“Чудова річ таких відвідин є побачити, як люди Єгови живуть, як одна велика, щаслива родина сповняючи Ісусові слова в Івана 13:35, де Він сказав, ‘По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою’.

Подібно, коли дві нові особи почали приходити на зібрання Свідків Єгови, то зауважили: “Те, що зробило на нас найбільше враження є любов, яку Свідки мають один до одного. І ця любляча дружба є найдорожча для нас”. Новозацікавлена особа з Нью Мексіко писала: “Я прийшла на кілька зібрань і любов і добрість, яку збір показав зробили на мене дуже велике враження”. Коли іншого чоловіка, який змінив небажане життя на краще запитали, що помогло йому зробити таку зміну, він відповів: “Хтось показав мені любов. Хтось цікавився мною”.

Це Ісус був сказав: “Люби свого ближнього, як самого себе”. (Мат. 22:39) І любити ближнього значить, що треба співпрацювати, як і шанувати право та майно інших. Коли так робиться, тоді часто приходять гарні наслідки. Наприклад, після недавньої конвенції Свідків Єгови в Келовна, Британській Колумбії, Канаді, наглядач стадіону написав Свідкам слідуюче:

“Після двадцять або більше років служби при цій арені, я ще ніколи не був спонуканий написати такого листа, як цей. Це є перший раз, і правдоподібно мій останній, якого буду писати, щоб щиро подякувати наймачеві за таку прекрасну співпрацю з робітниками арени під час вашої конвенції.

“Ваші брати і сестри, які мали адміністративні обов’язки, як і ті, що доглядали загальних обов’язків цієї конвенції, без жодного винятку, були великою допомогою, і зробили цю подію найприємнішою від того часу, як ми перейняли керівництво цієї арени.

“Дякуємо вам, що ви прибули до нашої арени. Наші надії є, що ще будемо доглядати цю арену, коли ви вернетеся назад”.

Також, коли Ісус сказав ‘любити ближнього, як самого себе’, то певно це включає наших найближчих сусідів. Це члени нашої власної родини. Тому що Бог є творець родини, то це правильно сподіватися, що в родині можна знайти щастя.

Тут також, коли будемо застосовувати “Золоте Правило” і несамолюбно служити іншим членам родини, то будуть приходити гарні наслідки. Багато родин, які майже розпадалися були дуже підкріплені і стали щасливішими, коли практикували те, що Ісус наказав їм. І чим більше застосовується ці гарні принципи поводження, то тим щасливіша родина буде. Ігнорування їх може принести шкоду, якої неможливо направити.

Також, у родині є багато приємностей, що можуть статися джерелами щастя якби ми лише подумали про них. Про один приклад описується в журналі Maclean’s:

“Історик Вил Дюрент розказує, як шукав щастя у знанню і знайшов розчаровання. Він шукав щастя у подорожах, але знайшов втомлення, в майні, але знайшов незгоди і журбу. Він шукав щастя у писанні і втомлявся.

“Одного дня він побачив жінку, яка чекала в маленькому авті з сплячим немовлятком на її руках. З потягу вийшов чоловік прийшов до неї, приємно поцілував її, а тоді дитину, дуже ніжно, щоб не збудити її. Родина поїхала через поле і Дюрент лишився з приголомшливим розпізнанням правдивого щастя.

“Пізніше він написав: ‘Кожна нормальна функція життя має деяку радість’”.

Так, оцінювати добрі речі, які ми маємо, і показувати правильну любов у всіх рівнях людського споріднення, дуже збільшує щастя. Це правда навіть у світі переповненому клопотами.

Проте, є щось навіть ще важнішого від цих речей. Є щось таке важне, що без нього не можна бути дійсно щасливим. А яка ж це є найважніша річ, щоб мати дійсне щастя? Слідуюча стаття покаже нам.