Маленькі базари на Філіппінах

Від „Пробудись!” кореспондента на Філіппінах

У ЦЬОМУ часі величезних крамниць і універмагів, то де ви можете піти, щоб купити лише одну цукерку, один кавалок жувальної ґуми, один помідор, за цента солі або ковток соєвої приправи? Якщо б ви жили на Філіппінах, то правдоподібно ви пішли б до sarisari крамниці (різноманітного товару), один з тисячі малих базарів у країні.

У крамниці сарісарі продають багато малих дібраних речей. Торгівлю ведуть у переповненій кімнаті першого поверху чийогось дому. Між речами на продаж є мило, нафта, цукерки, суха риба, безалкогольні напої (сода), риж, кукурудза, біб, консерви, хліб, сіль, цукор, аспірина, йод і шкільні приладдя. Чим більша крамниця, то тим більше різного товару.

Цей малий базар є найбільш зайнятий рано, пополудні та вечером. Діти, господині, конторські службовці, водії Jeepney (автомобіль-всюдихід перероблений на автобуса) — різні люди роблять сарісарі крамницю вуликом активности. Крамар є дійсно дуже зайнятий. Він прислуговує покупцям, завиває їхні покупки, вираховує їхню здачу, розкриває пляшки соди, спритно насипає риж у мішечки — так, він виконує багато інших речей шістнадцять годин щоденно, сім днів на тиждень.

Сарісарі крамниця також може бути читальним центром, громадським клубом, клінікою швидкої допомоги, телефонною будкою, центром доглядати дітей, бюром знахідок, малою поштою і громадською читальнею де можна одержувати газети і журнали. Крамар займається усім цим.

Деякі з цих крамниць є кооперативами, а це значить, що багато людей вкладають свій малий капітал до загального фонду відкривати крамницю, а тоді діляться доходом. Але більшість крамниць є родинне зайняття.

Деякі сарісарі крамниці не могли встояти проти великої конкуренції новіших і більших крамниць, яких сусіди відкривають жадаючи дістати частину суспільної торгівлі. Але багато розвилися у розквітаючі підприємства або розгалузилися в іншу торгівлю. Ці малі ринки допомагають тримати родину разом в часі недостачі і постачають потрібний дохід на вишколення дітей.

Центр навчання людського споріднення

Це вимагає дуже великої терпеливости торгувати з різними людьми, які приходять до сарісарі крамниці. Крамар мусить мати приємний і жартівливий настрій. Хоч він серйозно береться до своєї торгівлі, то не є занадто серйозний. Він не зауважує провини людей в надії, що цим заохотить їх купувати частіше. Але коли загубить одно песо (14 центів) сьогодні, то не журиться цим. Що таке одно песо між сусідами? У кінці рахунки таки зведуться. Отже він заспіває собі, будучи вдячний, що прожив день, як чесний чоловік.

Чесність далі є добра політика

Крамар знає, що мусить бути чесний у своїй торгівлі. Він мусить продавати добру фрукту, без черв’яків, свіже м’ясо та рибу, і щоб давати правильну здачу покупцям. Нечесність у мірках товару може довести до того, що його сусіди можуть вигнати його з громади і дістати велику міську кару. Своєю чесністю, проте, крамар доказує, що є добрий друг і сусід. Цим він запевняє, що його малий ринок буде процвітати у громаді.

Місце дружніх зборів у сусідстві

Маленька громадська сарісарі крамниця не є лише вигідне місце для купна. Вона є дружнім місцем, до якого люди сходяться і краще пізнають один одного. Тут можна чути, як люди щиро привітують один одного. Вечером вони можливо баряться, б’ють комарі і переговорюють найновішу новину — як діти виростають, про нових людей в селі, про урожай рижу, прогноз погоди, кризу оливи, нового президента якоїсь далекої країни, або, можливо, навіть про добру новину Божого царства.— Мат. 24:14.

Атмосфера є цілком неформальна. Ви можете послати наймолодшу дитину до крамниці. Лише дайте дитині кошика і список речей купити. Крамар приготовить товар, відзначить кожну річ, дасть дитині правильну здачу, а до того пару цукерків, якщо торгівля йде добре. Якщо дитина не мала досить грошей, то крамар попросить її віднести товар до дому і вернутися з рештою грошей заплатити за нього.

Місце для дітей вчитися

Тисячі дітей, які працюють з своїми родичами по сарісарі крамницях стаються дуже спритні в рахунках і вираховують у своїх маленьких головах, коли обходяться з грішми. Тут діти також дістають тренування і велику радість, коли їхня мати бере їх на великий ярмарок у селі купувати товар наповнити їхню крамницю.

Вона з дітьми встає дуже раненько і йде на ярмарок купувати свіжу рибу, ярину, фрукту та інші речі для крамниці. Вона хоче купувати безпосередньо від хлібороба або рибака за нижчу ціну ніж треба було б заплатити пізніше того дня, коли торгується з посередником.

Діти вчаться, як шукати нижчої ціни. „Не купуйте товару з прилавок коло вулицях”, мати наказує їм. „По цих місцях квартирна рента є вища, отже товар є дорожчий. Входіть глибше в ярмарок, де рента є нижча і там знайдете найкращі покупки”. Шукаючи найнижчої ціни, мати також навчає дітей не купувати за дуже низьку ціну. Такий товар може бути вкрадений, пошкоджений або привезений контрабандитами.

Крамар є організований

Вернувшись з ярмарку, мати охайно складає товар на відкриті полиці в своїй крамниці. Пляшки вона кладе на одну полицю, консерви на другу. Соду тримає недалеко холодильника або в холодильнику. Свіжу городину і фрукту кладе на добре провітрений бамбуковий столик, геть від сонця.

Риж і кукурудзу тримає в дерев’яних коробочках, щоб було легко насипати в мішечки. Цукерки, жувальну ґуму та інші дитячі ласощі переважно тримається у великих пляшках в окремих рядах. Цукор — темно брунатний, середньо брунатний і рафінований — наперед розважує та насипає в паперові мішечки. Ціну виписує на маленьких карточках або таки на осібних речах.

Мати гордиться порядком своєї крамниці і тримає все на своєму місці. Вона приготовляє товар для продажі вечером день наперед, і коли світає, то все є готове привітати перших покупців.

Хоч тепер в більшости містах Філіппінів є великі крамниці без продавців і універмаги, то скромна сарісарі крамниця далі заповняє важну потребу. То в такій крамниці філіппінець далі може купувати свої потреби і знаходити мірку щирої дружби, може приємно поговорити і має відчуття належности до громади. Отже, коли другого разу будете відвідувати цю околицю світу, то не забудьте вступити до скромної сарісарі крамниці — маленькі базари на Філіппінах.