Спіритична релігія — Чому вона приваблює так багато людей — Чи вона є для вас?

Від „Пробудись!” кореспондента у Ліберії

ВЕЛИЧЕЗНИЙ собор стоїть порожній та темний, але з маленької церкви на задній вулиці лунають співи, ритмічні оплески, бубни та викрики „Хваліть Господа!” Протинаючи цей гамір можна чути скажене проповідування. Несподівано несамовитий, руками-вимахуючий провідник починає вимовляти слова незнаною мовою. Коли хтось відповідає на це, то присутні відчувають, що вже мають дотик з надприродною силою, і тепер сподіваються чудового сцілення та пророкування.

Таку сцену, яка відбувається у цій африканській „сціляючій” церкві, можна бачити по багатьох інших країнах. Деякі рахують це бути божественним даром виявляючи підвищену духовну потребу людини. Традіційну релігію, що складається з механічного повторювання напам’ять слів та обрядів покидає багато людей, щоб приставати до надприродних і „духовних дійсностей”.

Чи такі палкі та хвилюючі досвіди задовольнять вашу духовну потребу, або чи вони підкорять вас до небезпечних впливів? Переполох нашого часу спонукує багато людей шукати позитивні відповіді від Бога. Тоді як деякі вишукують „сціляючих” релігій, то інші шукають цієї відповіді дотиком з духовними істотами через посередників, так як стародавній цар Саул зробив.— 1 Сам. 28:4—8.

Але спіритична релігія є обманна і небезпечна, тому що має дотик, не з правдивим Богом, але з лукавими духовними істотами під владою „того, хто зводить цілу залюднену землю”, Сатани Диявола. (Об. 12:9, НС) Такий спіритизм є засуджений Богом. (5 Мойс. 18:10—12) І не забувайте, що за стародавніх часів нехристиянські погани також отримували „духа”, яким могли сціляти, говорити незнаними мовами та „пророкувати”! Церкви, що претендують або роблять вигляд, що приступають до Бога через збудження своїх слухачів до стану нестями або істерії наслідують поган. Застановіться над способом, яким вони це роблять.

Викликана нестяма

Один спосіб, яким збуджують таку нестяму є через наркотики, так як пояснює Тейлорів твір Релігія у Примітивній Культурі (анг.):

„Куріння тютюну, чарівники бразільських племен збуджували себе до нестями по своїх судорожних оргіях, і бачили духів. . . Індійці Північної Америки рахували п’яніння від тютюну до надприродної нестями, і що сни осіб у такому стані були надхненими”.— Том, 2-ий, сторінка 503.

Тютюн назвали „святе зілля” тому, що його вживалося у спіритичній релігії, щоб приближатися до демонів. Порівнюючи нестяму (екстази) спонукану наркотиками з тим, що відбувається по церквах, Тейлор показує, що фанатичні провідники на „відродженнях” часто видають „такі самі пориви, яким, через несказані віки, дикунські племена надавали релігійної важливости”.

На церковних службах можна зворушити людей до несамовитости й істерії так, що вони вивертають очі, затискають руки, що аж ломлять їх, і дістають спазми м’язів та тяжко дихають і валяються по підлозі. Чи такий стан є подібний до вилиття святого духа на свято П’ятдесятниці за першого століття?

Ніяк! (Дії 2:1—11) Коли Божий дух діє, то видає, не невгамовану несамовитість або істерію, але щось протилежно — плід лагідности та самоконтролі, так як Біблія показує у книзі до Галат 5:22, 23. У такому несамовитому істерічному стані, люди гублять самоконтролю і є знані випадки у яких перед ними часто „з’являлися видіння, і вони благають духів, яких імена викликують наголос”.

Ясно є, що над несамовитим і нестямним релігійним почуттям легко втратити контролю, бо тілесні обмеження є відкинені. Не дивно, що Гейстінґова Енциклопедія Релігії і Етики (анг.) признає, що відповідальність Християнства є залишати „несамовитість (екстаз) у тіні, як щось небезпечне для розума та волі”.

Споглядання

Біблія радить християнів, щоб вони „перебували у молитві” і задумувалися над „тим, що вгорі”. (Рим. 12:12; Кол. 3:2) Проте, це не значить, що треба застановлятися над або думати лише про якусь одну річ довгий час, сподіваючись якогось хвилюючого досвіду. По деяких церквах майбутні навернені довгий час стоять навколішках перед „лавою плакальників” і моляться за „релігією”. Але в цьому лежить велика небезпека, бо зосереджувати розум лише над одною річчю, і повторяти ту саму молитву, є практика, яку Ісус осудив. (Мат. 6:7) Таким способом можна опинитися в стані трансу або загіпнотизувати себе. У такому стані, особа може отримати розумові спокуси або так розхвилюватися, що може уявити ніби мала дотик з Богом. Такий приступ сходиться з вправами Йоґи, форма спіритичного самозаглиблення, щоб опанувати так звані неприродні сили.

Але Біблія, у Филипян 4:6, 7 обіцяє, що Бог буде ,хоронити розумові сили’ у відповідь на молитву. Ті, що шукають „релігії” голодуванням і спогляданням мусять випорожнити розум і присипляти свої розумові сили. „Ваш розум є надто доцільний. Ви не отримаєте цього почуття, аж поки не випоржнете з голови всі думки і дозволите святому духові ввійти”, признав Маркус Бах у своїй книжці День в Якому Я Говорив Різними Мовами — Внутрішня Нестяма (анг.).

Одного разу пропонували таке ,випорожнення’ оцими словами:

„Ви повинні підкорити ваш розум, щоб заспокоїти його. . . . Дозвольте вашому розумові блукати або просто не думати нічого. . . . Помилки можна обминути, коли кожного дня уважно слухається внутрішнього голосу під час міркування . . . при допомозі вищої мудрости”.

Чи така порада походить з Біблії? Зовсім ні. Навпаки, так сказав демонський „голос” жінці, що вживала віщувальну дошку. Цей випадок показує, що випорожняти розум через неправильне зосередження, щоб чути голоси або розхвилюватися, дійсно є запрошення для демонів входити. Ісус сказав, що демони будуть наповняти такий „чисто заметений” розум, коли він не є наповнений здоровими духовними думками.— Луки 11:24—26.

Спіритичне сцілення

Звертаючись до принципів звичайного чарівництва, сцілитель бере трохи волосся, кусочок нігтя, або навіть трошки слини на папір, щоб вживати це на діагнозу і лікуючий вплив. Такі практики, як також і лікування, вживаючи психічні сили Йоґи та спіритичне сцілення, подібні до тих, що виконував Гері Едвардс в Англії, довели одного дослідника сказати: „Магічне або чародійне сцілення є найбільш загальне лікування сьогодні”.

В Африці магічний лікар або чарівник лікує маловірних ідолами або амулетами (предмет, що його носять на тілі, як чаклунський засіб, який нібито береже їх від хвороб, ран, тощо). У деяких околицях уживають такі речі, як каміння, яких посвячують Сатані. Отже, коли „християнські” церкви приймають такий принцип чародійства, то чи можна сказати, що сила позаді їхнього лікування чи сцілення походить від Бога, а не від Сатани?

В дійсності, деякі церкви так званого Християнства вживають різні чари, коли лікують чи сціляють. Каже Гейстінґова Енциклопедія Релігії й Етики (анг.): „У Західному Християнстві Апостольське Віровчення має таку саму позицію, як Господня молитва „Отче Наш”. Його вживають сціляти, а особливо виганяти духів”. Молитви, релігійні формули та біблійні вірші перемінюють у чародійні заклинання, докладно так, як роблять по поганських релігіях. Сцілителі Ордену Християнської Науки вживають біблійні вірші у самогіпнозі. Багато далі забобонно вірять, що перехреститися є „найкраща охорона проти демонів, і лік для всіх хвороб”, каже доктор Керт Коч у своїй книжці Демонологія Минула і Теперішня (анг.).

Магнетичні та „гарячою рукою” сцілителі

Є ще магнетичні сцілителі з могутніми силами, які заявляють, що можуть відновляти здоров’я лише кладанням руки. Проте, один магнетичний лікар сам пояснив: „Коли хто має силу сціляючого магнетизму і може сцілити більше, як двох осіб на день, то має зв’язок з підземним світом”. Чи нам тепер треба зробити висновок, що ті, які посідають слабкий „природний” магнетизм не є під демонським впливом? Такі сцілителі можливо не мішаються прямо у спіритизм і можуть діяти „в ім’я Ісуса”. Кидаючи трохи світла на це, доктор Коч, який вже 30 років лікує пацієнтів, які були під містичним впливом, віднайшов, що коли особа посідала магнетичний „дар”, то її родичі, діди або прадіди колись займалися чародійством або спіритизмом!

У Німеччині один член церкви знайшов, що міг „сціляти” своєю „гарячою рукою”. Священик церкви хвалив цю здібність, як „Божий дар”. Але, що сказати про одного чародійника у Філіппінських Островах, який через таємну містичну силу може „розгарячіти” свою руку, коли забажає? Також є один великий вчитель Йоґи, який самогіпнозом так прискоряє кровообіг у своїй руці, що кров виходить порами, наслідок розумового зосередження через яке відбувається велика зміна в його фізичному тілі. Чи священик буде вихвалювати і ці спіритичні явища і казати, що вони є ,Божий дар’? Такий релігійний провідник дає мало охорони проти небезпечної спіритичної релігії.

Лікування умовлянням

Багато сцілителів вірою вживають принцип умовляння. В дійсності, це не є божественне лікування, але залежить від міри до якої хвилюючий стан особи може змінити її фізичний стан. Такі „сцілення” переважно не є постійні. На одному хвилюючому відродженні сцілитель переконав хворого на артрит (запалення суглобів) у кріслі на колесах, що вже вилікував його. Через силу такого міцного умовляння тремтячий каліка встав і ходив лише пізніше ще гірше захворів фізично.

Навіть коли сцілитель у таких випадках не є під демонським впливом, то він обманно неправильно представляє релігійне умовляння за божественне сцілення, яке виконується силою святого духа. Коли хтось турбується такою справою, то повинен випробувати те, що такий сцілитель каже йому, щоб побачити чи воно дійсно є від Бога. (Порівняйте 1 Івана 4:1.) Правдиве поклоніння не засновується на неправді, але „правдиві поклонники будуть поклонятися Отцю духом та правдою”.— Ів. 14:23, НС, анг.)

Задовольняючи свої духовні потреби

Якщо ви шукаєте Бога, то що більше можете просити ніж те, щоб знайти джерело з якого „можна наповнитися докладним знанням [Божої] волі у мудрості та духовному розумінні”? Таким чином можете цілком задовольнити свої духовні потреби. Це вимагає, щоб той, хто є свідомий про свою духовну потребу, щиро і з неупередженим розумом розглянув Біблію. Коли зробите так, то пізнаєте правду, яка Ісус сказав „визволить вас”.— Кол. 1:9; Ів. 8:32; Мат. 5:3.