Погляд Біблії
Чи ми страждаємо за наші гріхи?
„ЇМ НАЛЕЖИТЬСЯ кара за це!” Чи ви колись чули, щоб хтось так сказав, після того, як постраждав через якусь несправедливість, яку був безсильний виправити? Люди часто сердяться, коли хтось згрішить проти них з очевидною безкарністю. Вони вірять, що така особа повинна „заплатити” за свої вчинки. Чи ми „платимо” за наші гріхи? Що Біблія говорить відносно цього?
Згідно з Біблією, то ми всі є грішниками. Тому що люди страждають за свої гріхи, то ми всі повинні страждати. Ми вспадкували гріх і недосконалість від нашого першого батька, Адама. (1 Мойс. 8:21; Рим. 5:12) І до того успадкованого гріху від Адама, ми додаємо дуже багато гріхів, яких особисто чинимо через недосконалість.— Рим. 3:23; Як. 3:2; 1 Ів. 1:8.
Чи ми страждаємо за ці гріхи? Певно, що так. Апостол Павло сказав: „Бо заплата за гріх — смерть”. (Рим. 6:23) Від Адамового часу аж дотепер, людина зазнавала правду тих слів. Вона страждала від недосконалости, хвороби і остаточно смерть через гріх.
Ще один наслідок такого гріху є відчуження від Бога. Очі Єгови є „занадто пречисті, щоб міг (Він) дивитись на зло”. (Ав. 1:13) Отже, гріх створює перепону між людиною, а її Творцем. (Іс. 59:2; Кол. 1:21) Грішні люди страждають тому, що не втішаються до повної міри благословенствами, які приходять від близького споріднення з Богом. І вони також страждають тому, що наслідують людську мудрість, замість Божу. Багато нібито нерозв’язних проблем у світі є наслідком відчуження людини від Бога.— 1 Кор. 3:19.
Єгова має намір спасти людство від такого стану. Він послав Свого власного Сина до землі постачити викуп для нас. Ісус прийшов і постраждав смертю. Але Він постраждав за наші гріхи, а не за Його власні. (1 Пет. 2:21, 24) Через таке надзвичайне милосердя, ми маємо нагоду більше не страждати за наші гріхи, а жити вічно. Як то Ісус Сам сказав: „Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне”.— Ів. 3:16.
Чи це значить, що люди вже не страждають за їхні гріхи? Аж поки повна користь викупної жертви в Божій новій системі не буде застосована, то ми далі будемо хворіти та вмирати. (Об. 21:3, 4) Але ті, що ,практикують віру’ полегшують свій тягар. Через Ісусову жертву вони примиряються з Богом. (Кол. 1:19, 20) Іншими словами, вони мають споріднення з Богом. Вони можуть молитися до Нього, і Він буде слухати їх. (1 Ів. 5:14) Коли згрішать через недосконалість, то можуть приступати до Бога у молитві через Ісуса Христа і признати свій гріх. Бог простить їм їхній гріх. (1 Ів. 2:1, 2) Також, вони мають певне знання, що зрештою, вони дістануть вічне життя. Навіть ті, що помруть, воскреснуть і дістануть цю саму нагоду. (Ів. 5:28, 29) У такий спосіб, Бог сильно полегшив страждання, через їхній гріх, тим, що мають віру в Нього і в Його Сина, Ісуса Христа.
Проте, тим, що непохітно відкидають викупну жертву, а вибирають бути добровільними грішниками, дається дуже серйозну пересторогу. У надходячому „дні помсти” вони „приймуть кару,— вічну погибель” без надії на воскресіння, якщо не схочуть змінити свій грішний шлях. (2 Сол. 1:9; Іс. 61:2) Це значить вічне знищення, вічна втрата життя.
Чи це значить, що християни, які приймають Ісусову викупну жертву можуть грішити? Цілком ні! Єгова далі ненавидить гріх у всіх його виявах. (Прип. 6:16—19) Отже, ми ніколи не повинні відчувати, що це правильно піддатися спокусі, а тоді планувати покаятися, щоб нам було прощено на підставі Христової жертви. Наша любов до Бога й оцінення викупної жертви, будуть спонукувати нас набирати Його погляду відносно гріха. „Любителів Єгови” заохочується ,ненавидіти зло’. (Пс. 97:10) Отже, ми будемо боротися проти всякого грішного бажання, що знаходиться в наших тілах. (Рим. 7:21—23; 1 Кор. 9:27) Тоді, якщо б ми згрішили через недосконалість, то Єгова простить нам.— 1 Ів. 1:9.
Крім цього, Біблія показує, що можна постраждати за наші гріхи ще в інші способи. Задуматися над цими поможе християнинові розвити таку саму ненависть до гріха, яку Бог має. Наприклад, якщо гріх є проти державного закону — як-от душогубство, або крадіж — то за це особа може постраждати ув’язнення або навіть ще щось гіршого.— Рим. 13:3, 4.
Навіть якби гріх і не був проти державного закону, то він спричинить страждання. Про грішні, неморальні звичаї за свого часу, апостол Павло сказав, що практикуючи їх, ,приймуть в собі відплату, відповідну їхньому блудові’. (Рим. 1:27) Через поширення „нової моральности”— що в більшости випадках є гріх неморальности — появилася епідемія венеричних хвороб, як також небажані вагітності, аборти, розбиті подружжя та психічні хвороби. Справді, люди, які мають такі нещасливі досвіди страждають через їхній грішний шлях.
Так, біблійне правило є правдиве: „Що тільки людина посіє, те саме й пожне”. (Гал. 6:7) Наприклад, хтось може ,вибухнути гнівом’. (Гал. 5:20) Потім може приступати до Єгови і в молитві просити прощення. Він може відчувати, що Бог простив йому. Тимчасом, проте, сумління буде гризти його, і він мусить піти до тих, що образив, щоб направити споріднення з ними.
З більш серйозного гріху можуть прийти ще гірші наслідки. Уявіть собі, коли б одружений християнин поповнив перелюб у часі спокуси. Безперечно, якщо він щиро покається, то Єгова простить йому навіть за цей серйозний гріх. Але подумайте, як сумління буде мучити такого чоловіка! Подумайте про сором, коли мусить приступати до дозрілих християнських чоловіків у зборі, щоб признати свою помилку та просити їхньої допомоги. (Як. 5:13—15) Подумайте, як дружина такого чоловіка буде страждати, а також, як трудно йому буде відновити довір’я та єдність у своєму подружжі — якщо дружина схоче простити йому! Як багато краще не грішити!
Отже, чи ми страждаємо за наші гріхи? Безперечно, що страждаємо. Тому, що Адам згрішив, людство страждає від хвороб, смерти, недосконалости і є відчужене від Бога протягом цілої людської історії. Навіть у щоденному житті, ми часто страждаємо, від наслідків наших гріхів, які ми поповнюємо. Отже, ніхто „не втече” від гріха. Але, чи ж ми не є вдячні Богові та Ісусові Христу за те, що тепер можемо мати надію втекти від згубного впливу гріха, і дістати вічне життя, де вже більше не будемо страждати через гріх?