Зацікавлення Біблією збільшується в Італії
БАГАТО щирих людей в Італії шукають у Божому Слові відповідей до проблем життя. Вони є щасливі, коли знаходять ці відповіді і починають служити Богові, стаючись проповідниками доброї новини Його месіянського царства. Приклади з життєвих досвідів показують їхнє ревне бажання більше навчатись про Бога, і те, які перепони вони подолали таким знанням.
Для багатьох, хоч вони є так звані християни, то читати, а навіть бачити Біблію є щось нового. Так сталось з одним щирим чоловіком. Він каже:
„Я був католиком, хоч не ходив до церкви так дуже регулярно. Проте, коли приходив, то це з серйозним переконанням. Але все більше і більше я відчував порожнечу в своїм серці і щиро бажав статись більш гідним поклонником Бога. Я нічого не знав про Біблію; отже хотів прочитати її. Тому що мій брат був католицьким священиком, то я попросив його, щоб він дістав мені Біблію. Він подарував мені Біблію і сказав: ,Прочитай її, а тоді ми поговоримо’. Як я читав Біблію, то скоро зауважував протилежності між тим, що Біблія навчає, а навчанням моєї Церкви. Тим часом, один друг сказав мені про Свідків Єгови, яких він зустрів у Туріні. Я відшукав їх і ми зробили розпорядок, щоб вони студіювали Біблію зі мною. Брат знеохочував мене, як міг, і хоч тимчасово він мав успіх, то я незабаром таки знову відновив студію, робив гарний поступ і охрестився в 1974 р. Я тепер маю радість і більше не відчуваю порожнечі, яку відчував через незнання Божого Слова”.
Знання про Боже Ім’я освітлює
Одна риса „доброї новини” є оголошення Божого ім’я, Єгова. Один чоловік з південної Італії розповідає, який вплив це знання мало на нього, кажучи:
„Багато років тому я перший раз зустрівся зі Свідками Єгови. Того часу я був дуже ревним католиком і навіть думка, щоб не піти на Службу Божу в неділю була великим гріхом. З цієї причини я не хотів слухати Свідків, коли вони відвідували мій дім. Проте, одного разу я згодився обговорювати Біблію з ними. Перша річ я навчився, що ім’я нашого Бога було Єгова. Я дуже дивувався, як часто Святі Писання згадують те ім’я Бога, і що Сам Ісус (в Його зразковій молитві, яку Він лишив Своїм учням) поставив освячування того ім’я на першому місці. Незабаром я побачив, що багато мого переконання не було біблійне, лише традиції та людські вигадки. Я тоді почав змінювати своє життя. Я відступив від церкви, покинув різні парафіяльні спортивні клуби і робив інші зміни. Пізніше, я і моя дружина охрестились у воді, як слуги Єгови та Його Сина Ісуса Христа”.
Біблійна вістка життя приваблює багато людей
Бажання вічного життя, так як Біблія обіцяє його, спонукує багатьох людей заглянути в Боже Слово правди. З Тускані один чоловік пише:
„Моє життя колись було подібне до життя багатьох католиків. Я вірив, що Бог існує і наслідував традиційне навчання Церкви. Одного дня, двоє Свідків Єгови відвідали мій дім і я особливо зацікавився одним з їхніх запитань: ,Чи ви хотіли б бачити, як ваші діти одружаться і внуки та правнуки виростають на дорослих?’ Ви можете уявити собі, як я зацікавився такою думкою, бо у мене було 13 дітей. Крім цього, я доглядав місцевий цвинтар, отже більшість мого життя прожив між померлими. Тому, вічне життя про яке Біблія говорила здавалось неможливе для мене, незважаючи на вчення моєї релігії. Я зараз згодився студіювати Біблію. Незабаром моя родина почала противитись мені. Місцеві священики також робили мені багато клопоту. Мені погрожували звільненням з праці. Проте, я таки далі студіював з добрими наслідками. Моя дружина також зацікавилась ,доброю новиною’, і це дуже з’єднало мою родину. Мої діти також регулярно студіювали Біблію, підкріпляючи їхню віру, і я дякую Єгові за те, що Він допоміг мені знайти душевний мир, правильне споріднення з Ним і здорову надію на майбутність”.
Старші люди цікавляться служити Богові
„Добра новина”, так як її проповідують Свідки Єгови в Італії, приваблює осіб усякого віку, навіть „старших горожанів”, які дуже серйозно задумуються над життям і бажають мати надію на майбутність. Одна жінка 60 років віку розказує свій досвід, кажучи:
„Від 10-го року мого життя, тобто, на протязі 50 років, я ходила на Службу Божу і кожного ранку брала причастя. Моя найстарша дочка, яка також була щира католичка, одного разу поговорила зі Свідками Єгови. Через деякі питання, які появились з цієї розмови, ми відчували потребу, щоб кваліфікований священик пояснив нам деякі вчення. Я дуже здивувалась, коли теолог, до якого ми пішли порадитись, виразно сказав нам, що ні лімбо (у теології околиця, що межує з пеклом), ні чистилище не існують. Я відчувала ніби все у що я вірила розпадалось навколо мене. Я побачила, що все моє поклоніння, яке я виконувала все моє життя було даремне — наприклад, усі мої молитви та Служби Божі за померлих. Ми попросили його, щоб він пояснив нам Трійцю, і моя донька запитала: ,Якщо б Ісус Христос був Богом, то чому Сатана старався спокушати Його, якщо він знав, що Він був Сам Бог? Чи ж він не знав, що то було б безкорисне?’ Ми не могли погодитись з відповіддю священика. Він сказав: ,Сатана не знав, що Ісус був Богом’. Відтоді ми вирішили дальше обговорювати Біблію зі Свідками Єгови, вживаючи лише Біблію за основу нашої розмови. Незабаром шість членів моєї родини й я прийняли правду і я вже охрестилась, поклоняюсь Богові Єгові, і дуже радо служу Йому згідно з правдою Його Слова”.
Чи це правильно змінювати свою релігію?
Чи особа, що вже вписалася до релігійного ордену, може змінити свою релігію з Божою похвалою? Колишній католицький чернець розказує свій досвід, кажучи:
„День моїх 35-их уродин був дуже пам’ятний для мене, бо це був день в якому я вирішив покинути монастир в якому мешкав багато років. А чому я так вирішив? Через моє розчарування. Холодний дух, який проникає те оточення, формальна мова, якою промовляємо до наших старших, регулярне відокремлення, щоб роздумувати та каятись, присяги на убогість та покірність, яких виконують до крайнього ступня, щоб засмучувати нас — через усе це життя було дуже нещасливе. Я також не був задоволений через моє переконання, що Біблія була Боже Слово. Однак, я не розумів її. Я ставив моїм старшим запитання, але вони лише відказували: ,Ти не можеш розуміти цих речей’. Після всіх тих років, я нарешті вирішив покинути монастир. Ігумен відпустив мене від моїх присяг, і сказав з лютістю: ,Іди та візьми свій паспорт до Пекла!’
„Після цього я пошукав роботу в місті і помешкання у приватному домі. Одного вечера, прийшовши пізно з роботи, я вступив сказати добраніч власниці будинку і вона запросила мене брати участь у розмові з двома чоловіками. Я побачив, що вони студіювали Біблію. ,О, Боже мій!’ я помилково подумав собі, ,я мешкаю з протестантами!’ Проте, прийняв її запрошення. Пізніше, я згодився, щоб зі мною студіювали Біблію в мойому помешканні. Я дуже уважно почав переглядати свою власну релігію, але це лише потвердило те, що я вже знав. Крім цього, Церква була порожня та холодна. Я прийшов на зібрання до Залу Царства Свідків Єгови. Яка велика різниця! Всі говорили між собою, бувши добре знайомі один з одними і набирали корисної науки. І перший раз я відважився не піти на Службу Божу у неділю. Пізніше я прийшов на обласну конвенцію Свідків Єгови. Я уважно придивлявся, щоб побачити чи інші збори мали таку саму віру та духа, і переконався, коли побачив подібного духа, віру та братерську любов між усіма присутніми. Нарешті я охрестився один рік пізніше, коли вийшов з монастиря”.
Так, як писав апостол Павло: „Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного,— проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця”. (Євр. 4:12) Воно може перемінювати життя. Його правда освітлює розум та серце, даючи життю ціль і надію на майбутність. Ті, що щиро досліджують його розвивають любов до їхнього ближнього. І часто ця любов є перша річ, яка приваблює щирих людей, що шукають Бога. Ісус показав, що так буде ставатись, коли сказав: „По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”.— Ів. 13:35.
Отже, „добра новина”, яку Свідки Єгови проголошують знаходить готове місце у серцях багатьох людей Італії. Сорок два збори Свідків Єгови в Римі, як також більше, як 1.200 інших зборів по цілій Італії, розквітаються та збільшуються. На недавніх конвенціях Свідків у Римі і Мілані було більше, як 111.000 присутніх. І 2.288 охрестились, щоб поширювати „добру новину” ще для багато більше Бога-боячихся людей тут в Італії.