Щире перепрошення прийнято

В центрі Свідків Єгови отримали слідуючий лист від доктора філософії і радника у психології:

Дорогі Свідки Єгови: Я пишу цей лист, щоб попросити вибачення у Свідків Єговн за щось в чому я брав участь весною 1942 р., у Брукгейвен, Міссісіппі. Мені тоді було 16 років й хоч був пройнятий воєнним запалом ще був замолодий служити при війську. Через чутки, що група Свідків Єгови таборувала у причіпних каретах за селом і що вони знеохочували людей від служби при війську, коло 10 моїх товаришів вищої школи і я озброїлись пістолетами і пішли до табору. Ми дали їм те, що мислили були патрітичні промови і сказали їм, щоб вони краще вибрались зі села до слідуючого вечора. Вони вибрались. Я не пам’ятаю дискусії, яку мав з моїми друзями про те, що ми були б зробили, коли б вони не вибралися б.

Відбиваючи настрій тих часів, Джексон „Щоденні Вісті” помістив статтю в якій похвалював наш підлий вчинок.

Через жорстокість американського нападу на Індокитай я навернувся до пацифізму (прихильник політичної течії, яка засуджує всі війни) у 60-му десятилітті, і це є іронічно, що у вищій школі до якої мій син ходив тільки два хлопці, відмовились брати участь у Б.П.О.З. [Бойова Підготовка Офіцерів Запасу] через моральні причини, а саме, мій син і один Свідок Єгови.

Від того часу, як я дав свою „патріотичну” промову у 1942 р., я навчився, дуже багато про свободу та демократію, а також про відмовлення ранніх християнів, які жили під час і на протязі перших 400 років Христового життя, служити при війську, і тепер бажаю попросити щире вибачення у всіх Свідків Єгови, хоч уже проминуло 37 років. З пошаною, [підпис] Ф.Г.В.

Ми є певні, що ті Свідки Єгови, на яких цей випадок прямо впливав, приймуть це щире перепрошення, за прикладом їхнього Господа, Ісуса Христа.— Луки 23:34.