Чи ви колись бажали знати —

Чи те в що ви вірите дійсно має значення?

У 1553 р., іспанського лікаря Михаїла Серветуса спалили живцем у Женеві. Його злочин? Він сперечався проти доктрини про Трійцю. Нещасливо для нього, він мешкав у часі, коли релігійне переконання могло значити ваше життя або смерть.

У теперішньому часі є інакше. Правда, по декотрих країнах християни страждають за те, що публічно висказують їхню віру; і по таких країнах, як в Північній Ірландії та Левані, різниці в релігійних переконаннях доводять до кровопролиття. Але в більшости країнах світу сьогодні існує видатна терпимість — навіть байдужість — відносно релігійних справ. Безбожництво розквітається. Багато людей серйозно сумнівається про те, що церкви навчають їх. І взагалі люди самі вибирають до котрої релігії будуть належати, якщо бажають належати до котроїсь.

Тому що це так, то відповідно запитати: „Чи це дійсно є важливим у що ви вірите? Чи ж на релігію не слід дивитись, як тільки на справу особистого вибору”? Але перше подумаймо про:

ЧИ ЦЕ ДІЙСНО МАЄ ЗНАЧЕННЯ ЧИ МИ ВІРИМО В БОГА ЧИ НІ?

Це залежить. Подумайте про чоловіка, котрий регулярно поклоняється в якійсь релігії. Однак, у щоденному житті, він є нечесним, говорить неправду, навіть може бути злодієм або неморальним. Для такої людини, ми можемо відчувати, що це не робить великої різниці в що вона вірить.

Проте, якщо ми дійсно віримо в існування Бога, то це зробить різницю. Чому? Тому, що ми відчуваємо відповідальність перед Ним. Отже, коли, наприклад, мусимо робити рішення або зустрічаємо якусь спокусу, то не будемо тільки думати: „Що я бажаю робити?” Навпаки, ми подумаємо: „Що буде приємне Богові?” Апостол Павло сказав одного разу: „Кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові”.— Рим 14:12.

,Якщо це так’, хтось може казати, то певно це краще не вірити в Бога. Тоді будемо мати більшу свободу робити те, що хочемо’. Проте, так розсуджувати допомогло б коли б питання про існування Бога було тільки припустиме: тобто, коли б не було дійсного доказу чи Бог існує чи ні. Але це не так. Є багато доказів, що Бог існує, і що Він турбується нами.

Отже, хоч признавання існування Бога до якоїсь міри обмежує нашу свободу, то все ж таки це відчиняє можливість на благословення, яке неможливо отримати іншим способом. Воно охороняє нас від неправильних виборів і від наслідків через яких багато безбожницьких осіб страждають, маючи так звану свободу. У цій добі напруження та страху, ми можемо втішатись „миром Божим, вищий від усякого розуму”. (Фил. 4:7) І в добі, коли майбутність не є ясна та певна, то ми можемо відчувати себе спокійними й впевненими та з довір’ям покладатись на Бога. Псалмоспівець сказав: „Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність”.— Пс. 37:37.

Справді, це робить значення чи ми віримо в Бога чи ні. Але коли віримо в Нього, то чи можемо вклонятись Йому нашим власним способом?

ЧИ ЦЕ ДІЙСНО РОБИТЬ РІЗНИЦЮ ДО ЯКОЇ РЕЛІГІЇ МИ НАЛЕЖИМО?

Відповідь на це запитання є Так, тому що те, що ми віримо про Бога і спосіб нашого поклоніння глибоко впливає на всіх людей.

Наприклад, більшість людей з жахом читають про брутальні муки, яких інквізиція накладала на тих осіб, які в очах інквізиторів були єретиками. Однак, такі жорстокості чинили люди, котрі вірили, що Бог карає грішників у вічному вогні. У кінцевих підсумках вони тільки давали своїм жертвам нагоду посмакувати того, чого вони вірили, Бог буде вічно чинити їм у загробному житті.

Так, історія показує, як релігія дуже впливала на людей. Обряди плодючости між стародавніми ханаанцями видали розбещений та зіпсутий народ. Поклоніння жорстоким Богам довело Асирію статись одною з найзлобніших сил світової історії. З другого боку, щирі люди, котрі вірять у справедливого та любого Бога, завжди старались наслідувати пораду апостола Павла: „Будьте наслідувачами Бога”.— Ефес. 5:1.

Є ще одне міркування. Ісус Сам сказав: „Правдиві поклонники будуть вклонятись Отцеві духом та правдою”. (Ів. 4:23, НС, анг.) Правда не перечить сама собі. Всі суперницькі навчання багатьох світських релігій не можуть бути правдиві. Отже, мусять бути щирі релігійні люди, котрі не є правдивими поклонниками, тому що не вклоняються згідно з правдою.

ЯК МИ МОЖЕМО БУТИ ПЕВНІ, ЩО ТЕ В ЩО МИ ВІРИМО Є ПРАВДОЮ?

Це не є якесь нешанобливе запитання. Це не є гріхом переглянути власне переконання у світлі того, що Біблія вчить, щоб пересвідчитись чи воно є правдою чи ні. Апостол Павло порадив: „Упевняйтеся у всіх речах; тримайтеся доброго”.— 1 Сол. 5:21, НС (анг.)

Доказ є, що Бог існує, що Він відкрив Себе, Своє ім’я та Свої наміри в Його Слові, Біблії. Коли будемо читати Біблію й пристосовувати те, чого навчаємось, то вона буде провадити нас через пастки життя, і ми розвиємо чудову надію майбутнього життя. Чи ви вірите це? Справді, це має значення чи ви вірите, чи ні. Ми запрошуємо вас прийняти допомогу Свідків Єгови й переглянути доказ. Тоді, ви теж можете набути щасливе запевнення, що те в що ви вірите дійсно є правдою.