Друкарська революція охоплює дев’ятий десяток
МАЛО винаходів так впливали на історію, як набірний друкарський верстат Йогануса Ґутенберга, який розвив спосіб друкування від рухомого набору коло 1450 р. З.Д.
Друкована сторінка допомогла перемінити Мартіна Лютера від єдного критика Католицької Церкви до провідника Реформації. Вона також сприяла розвитку сучасних європейських мов, які допомогли в розвитку народних рухів на протязі слідуючих століть.
Чи Ґутенбергова революція вже закінчилась? Аж ніяк! Так як сказав один авторитетний фахівець: „Протягом десятиліть після Другої Світової Війни відбувалось більше змін у друкарському процесі, ніж протягом 500 років після Ґутенбергового винаходу”.— Encyclopedia Americana, 1977 р., Том 22, Ст. 604.
Чи ви хотіли б більше навчитись про ці зміни?
Обмеження друкарських верстатів
Перший верстат Ґутенберга, правдоподібно був тільки давильний прес для вина або сиру, заснований на принципі, що рельєфні літери могли бути вкриті друкарською фарбою й тоді, щоб друкувати, тільки натискати їх на папір. Такий спосіб друкування називаючись набірний друкарський верстат, панував над світом на протязі 500 років.
Звичайно, верстат Ґутенберга дуже поліпшено. Замість друкувати окремо тільки на одному аркуші паперу, то сучасні рулонні верстати вживають вигнені форми влаштовані на обертальних циліндрах. Як ці циліндри обертаються, то відбивають друк на другому аркуші паперу, називаючись рулон, який то папір циліндри тягнуть. (Дивіться на малюнок.) Тоді, як Ґутенберг міг друкувати тільки від 300 до 500 аркушів паперу на день, то сучасний рулонний верстат, може друкувати так багато, як 60.000 відтисків щогодини, і кожний цей відтиск вміщає багато сторінок!
Але такий друкарський верстат має свої обмеження. Вигнуті циліндрові набори, як звичайно вилиті з розтопленого свинця, є дуже тяжкі. На такій металевій формі неможливо графірувати всі тонкі подробиці. Виробляти ці форми є дуже складний процес, вимагаючи коштовного приладдя для лиття й високовчених фахівців. Коли ці металеві форми вже наостанку влаштовано на верстаті, тоді потрібно дуже старанно регулювати набірний друк у приготовленню для друкування.
Все ж таки, до недавна ці друкарські верстати були найкращим способом дешевого друкування великої кількости доброї якости матеріалу. Так недавно, як у 1960 році, майже всі газети друкувались на таких набірних друкарських верстатах. Тоді відбулось щось драматичного.
Офсетна революція
Те, що сталось був вибуховий ріст друкування заснований на ідеї цілком інакшій від Ґутенбергової — офсетна літографія. Так як каже індустріальний журнал Graphic Arts Monthly: „Ще у 1929 р. . . . літографія була тим ,швидким та брудним, способом, якого ви вживали, коли вам не було потрібно високої-якости друкування на набірному верстаті”. Але після Другої Світової Війни, офсетне друкування постійно поліпшувалось технологічно, тоді як друкування відтиском мало змінювалось. З яким наслідком? Офсетний спосіб набував поваги й стався конкуруючим.
Сьогодні трудно знайти популярного журнала, який ще друкується цілком набірним друком, і 70 відсотків американських щоденників друкуються офсетною літографією. А чому офсетний спосіб несподівано стався таким дуже бажаним?
Камери (фотографічні апарати) і компютери
Більшість набірних форм для друкарських верстатів є грубі, тяжкі й литі в виливках. Офсетні форми, з другого боку, є тонкі, легкі й виробляються фотографічним процесом. Недавно камери й офсетні форми дуже поліпшено.
До 1950 р. декотрі друкарі вже розглядали офсетний спосіб. У ньому вони бачили одну велику користь — фотографія. Більшість друкарів, котрі вживають набірні верстати, мусять автоматичним способом виготовляти картини або фотознімки на металевих клішах, процесом називаючись фотоґравюра. Проте, навіть малий друкар міг виготовляти свої фотознімки разом з рештою офсетних форм. Він заощадив час та гроші й контролював їхню якість. Це було важливим, тому що через телевізійну конкуренцію, картини ставались важливішими для друкарів.
Через те, що для початкових газет легше влаштовувати камери, ніж тяжку свинцево-литу апаратуру і лінотипи, то не було дивно, що газети малого тиражу переходили на офсетний спосіб друкування в 1960 десятиліттю. Ці газети почали „красти” читачів і місцеві оголошення від великих міських щоденників. Якість офсетного друкування стало поліпшувалось, і офсетні форми легко виробляються без високовчених фахівців.
Великим друкарням було трудніше перемінюватись. Робітників потрібно було наново привчати до нових машин. Крім цього, великі друкарні вже мали свої власні лінотипи, апаратуру для виробу свинцевих виливок і коштовні набірні верстати. Оскільки свинцеві виливки можна знову було перетоплювати, то на якийсь час здавалось, що друкування в якому потрібно змінювати багато виливок було більш економічним.
Однак, великі друкарні мусіли щось робити. Їхній кошт швидко збільшувався До 1970-го десятиліття, більшість читачів у Сполучених Штатах мешкали по передмістю й це збільшило кошт розсилок. Великі друкарні мусіли зменшити кошт праці, швидше приготовлятись для друку й районувати свої видання, щоб зробити їхнє оголошення кориснішим. Яка була відповідь на це? Компютери!
Отже в 1970-му десятиліттю великі міські друкарні переходили на компютери — для розсилок, рахунків та набору — так швидко, що досвідчений Антоні Смит сказав: „Газетна індустрія є неначе той голуб висланий з ковчега механізованого товариства, щоб випробувати води компютерізації. Це є перша з традиційних, великих індустрій, яка почала процес цілковитого перемінення на механізований або компютерізований спосіб”.
„Свинець уже мертвий”
Сполучити електронний світлонабір з друкуванням набірним верстатом не є легко. Електронний „холодний набір” діє за фотографічними принципами й є досконало підхожий до виробу офсетних форм і друкування. Це значить, що більшість тих друкарів, котрі вже перейшли на холодний друк заступають їхні набірні друкарські верстати офсетними так скоро, як практично й економічно можливо.
Все це впливає на різних постачальників у друкарській індустрії. До 1970-го десятиліття почали вигукувати „свинець уже мертвий”, і тепер було тяжче здобути запасних частинок для ремонту, а також інших потреб для відлиття набору лінотипами й для верстатів. Рідкісними стались жовто-мідяні матриці для лінотипів (набірна машина) і асбесто-паперові матриці для готування стереотипів, через те, що постачальники перестали виробляти їх.
„Друкувати набірним верстатом є таке саме, як би мати радіо з електронними лампами”, сказав один покупець великої друкарні. „Радіо ще добре грає, але лампів сьогодні трудно купити. Наші набірні верстати ще працюють, але трудно купити потрібних частин для ремонту”. Жодний друкар не є звільнений від цих тисків, „котрі витісняють життя з друкування набірними машинами”, сказав один досвідчений.
Товариство Вартової Башти пристосовується
Головним друкарем Біблій і християнської літератури є Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур в Нью-Йорку. Тільки минулого літа в друкарнях Вартової Башти в Бруклині було надруковано більше, як 27 мільйонів книжок, а також 2.5 мільйона Біблій, у багатьох мовах. У друкарнях в Бруклині, разом з помічним заводом у Волкил, Нью-Йорку, надруковано більше, як 201 мільйон журналів подібні до цього, який ви тепер читаєте. Товариство також друкує журнали й книжки в кількох країнах кругом світу, крім Сполучених Штатів.
На протязі років у друкарні Вартової Башти працювали тільки рулонні набірні верстати, хоч від 1959 р. вже користувались офсетними машинами, котрі друкують на аркушах паперу. При кінці 1970-го десятиліття виникла потреба змінитись на рулонне офсетне друкування й на електронні світлонабірні машини. У 1978 р. влаштовано дві Герис рулон-офсетні машини великої швидкості, й охочі добровольці швидко навчились працювати на них. Як наслідок цього зусилля, того року надрукували ілюстровану Моя Книга Біблійних Оповідань (анг.). До менше, як трьох років цю дуже популярну книжку перекладено на більше, як 35 мов і надруковано коло 15 мільйонів копій!
Друкуючи одночасно на двох рулонах паперу, продукція цих нових машин є двічі більше відтисків щогодини від набірних верстатів Товариства Вартової Башти. Одну нову офсетну машину вже споряджено друкувати в чотирьох кольорах, а другу машину також устатковують на чотири кольори продуктивності, „коли тільки зможемо виключити її, щоб зробити потрібний додаток”, сказав один надзиратель друкарні. Ці машини тепер є дуже зайняті друкуванням журналів і також Моя Книга Біблійних Оповідань (анг.), яка тепер друкується в трьох кольорах.
Від 1977 р. Товариство Вартової Башти викинуло 13 застарілих набірних верстатів, які вже працювали від 21 до 55 років, щоб зробити місце на нові офсетні машини. На ці застарілі машини нема попиту, але вони вже добре послужили Товариству. Інші набірні верстати неможливо зараз замінити, тому що офсетні машини є дуже коштовні, а Товариство Вартової Башти є бездоходною організацією, фінансована добровільними пожертвами.
Офсетна майбутність Вартової Башти
Проте, офсетний спосіб друкування тепер поступово поширюється. Відділи Товариства Вартової Башти в Канаді, Англії, Фінландії, Німеччині й Японії влаштовують нові чотири-кольорові машини. Машина в Японії вже надрукувала більше, як один мільйон книжок. У Південній Африці двокольорова офсетна машина друкує журнали в місцевих мовах. У листопаді 1980 р., в друкарні пустили в рух третю рулонну офсет машину. Ці три офсетні верстати можуть виконувати роботу коло дев’ятьох набірних верстатів, яких вони замінили. Не тільки продукцію дуже збільшено цими офсетними машинами, але також заощаджено багато часу у приготовленню офсетних машин для нового ходу. Чому? Тому що довгий, стомливий процес приготовляти набірний друк на верстаті, котрий то процес часами бере один або два дні, тепер зменшено до кількох хвилин у друкуванню офсетними машинами. Час, який колись витрачався на вирізування кусочки паперу тепер можна витрачати на продукцію.
Четверта рулон офсетна машина, яку тепер влаштовують і випробовують у Бруклині „є дуже спеціальна”, сказав надзиратель заводу. А чому? „Це є біблійна друкарська машина. Вона буде друкувати Біблію на чотирьох рулонах паперу одночасно, коли наші інші офсетні машини друкують тільки на двох рулонах”. Кожний відтиск цієї нової машини буде друкувати 128 сторінок Біблії, замість 64 сторінок так, як робилося дотепер. Тому що кількість друкованих Біблій у Бруклині подвоїлась минулого року, то потреба цієї нової, швидкохідної офсет біблійної машини стається очевидною. Справді, від 1970 р., у цьому заводі в Бруклині надруковано більше, як 24 мільйони Біблій у 13 мовах. Це є більше Біблій, як Товариство Вартової Башти надрукувало в попередніх 40 роках! Надія є, що ця нова друкарська машина буде дорівнюватися продукції шістьох сучасних біблійних верстатів. Ця нова друкарська машина також поспішить роботу в палітурній майстерні, оскільки вона буде друкувати Біблії більшими сигнатурами (секція брошурованої книги), яких там перевіряють і зшивають.
Добровольчі робітники
Один з найбільш чудових аспектів друкування в друкарні Товариством Вартової Башти є їхні робітники. Хоч наглядачі праці вже багато десятиліть займались друкуванням, то більшість робітників є молоді добровільні чоловіки, які у багатьох випадках, служать тільки кікька років.
„В дійсності потрібно п’ять років, щоб навчитись працювати на офсетній машині”, сказав один надзиратель фабрики. „Коли подумаєте про нашу недосвідченість з цими новими машинами, то наслідки нашої праці справді є дивні. Однак, ми хотіли б поліпшити якість нашого друкування. Щоб зробити це, то нам дуже потрібно робітників, які будуть охочі добре навчитись цієї роботи й не відступати від неї”.
Друкарня Вартової Башти, так, як інші головні друкарні, бачила потребу на зміну до електронних світлонабірних машин. Це витворює спеціальний виклик через надзвичайні вимоги для багатомовного товариства біблійної освіти. Спосіб, яким зустрічається ці виклики є чарівним оповіданням, яке появиться в пізнішому номері Пробудись!
[Схема на сторінці 10]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Друкарський наборний верстат
Чистий папір
Фарба
1 Фарбувальні циліндри намащують наборний шрифт
Наборний циліндр
2 Друкується тільки один бік паперу, коли фарба з липкого наборного шрифту відтискається на папері (подібно до друкарської машинки)
Відтискаючий циліндр
3 Ця машина називається „наборний” верстат, через те, що рельєфні нафарбовані літери відтискають друк прямо на папір
Надрукований папір
[Схема на сторінці 11]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Офсетна Машина
Вода
1 Водою намочені циліндри зволожуют форму. Друк залишається сухим
Фарба
2 Пофарбовані циліндри зволожують друк
Циліндр з наборною формою
3 Фарба відбивається від наборної форми на гумове рядно
Циліндр з гумового рядна
Чистий папір
4 Друк відбивається на папері тиском липких літер на папері
Надрукований папір
Циліндр з гумового рядна
Циліндр з наборною формою
5 Те саме відбувається на другому боці паперу, так, що обидва боки друкуються одночасно
6 Цей процес називається „офсетне” друкування через те, що пофарбований друк від наборної форми перше відбивається на гумове рядно, а потім його відтискається на пепері