Чи телебачення є відповідальне?
Коріння насильства
● Доктор Ленард Ерон спостерігав, як насильство на телевізійних, передачах впливає на дітей. Цей дослідницький професор соціальної науки в університеті Іллінойс, Чікаго сказав на інтерв’ю, що люди навчаються буйної поведінки, і що телевізор грає велику роль.
Чому ваше дослідження було виняткове?
Ми спостерігали тих самих дітей на протязі двадцять один років, щоб побачити, що це сприяло на їхню агресивність. В 1960-му році ми почали з 875 восьмилітніми дітьми. Десять років пізніше ми інтерв’ювали 475 цих дітей й їхніх ровесників. Ми тільки що докінчили двадцять одно літнє спостереження більше як 400 осіб.
Які ж були ваші наслідки?
Ми відкрили, що чим більший потяг восьмилітньої дитини був до насильства на телевізорі, то вона ставала тим більше ворожа тоді, як також десять років пізніше. Наше дослідження паралельно виконується в п’ятьох країнах. Ми маємо наслідки з Фінландії й Польщі. Ці підтверджують наші висновки.
Чи ви відчуваєте, що насильство на телевізійних передачах спричиняє агресивність, або чи буйні діти тільки люблять дивитись на нього?
На наше здивовання, ми знайшли, що неагресивні восьмилітні діти, які дивились на насильство на телевізорі були значно буйніші до дев’ятнадцятого року від молодиків, які, коли їм було вісім років, були дуже агресивні, але мало дивились на телевізійне насильство.
Як дивитись на насильство на телевізорі спричиняє агресивність?
Воно навчає як розв’язувати проблеми. Воно повторює ці розв’язання знову й знову. Діти бачать як головний актор програми або ілюстрації успішно користується насильною тактикою, і вони тоді можуть повторювати її.
Чи насильство на телевізорі є єдина причина?
Ні. Виховання дитини теж має великий вплив. Нам виявилось, що коли батьки сваряться між собою, відкидають дитину або жорстоко карають її, то діти стають більш насильні. Проте, наше дослідження показало, що дитина, яка відчувала, що її батьки дбали про неї тоді як карали її за агресивність, самі ставали менше агресивними й кара була корисна. Дбаючі батьки, як звичайно, не карають жорстоко.
Котре має більший вплив — насильні телевізійні передачі чи насильні батьки?
На те запитання трудно відповісти. Але ми відкрили, що в вирішуванні якою насильною восьмилітня дитина може стати коли її буде дев’ятнадцять років, то її звичка дивитись на телевізор була більш акуратним завбачником від чого-небудь іншого, включаючи батьківську незгоду й суспільне становище. В нашому недавному трирічному дослідженні в Чікаго ми поправили відношення деяких дітей, які дивились на насильство на телевізійних передачах. Вони стали менш насильними, хоч інші процеси їхнього життя не змінились.
Що ви думаєте батьки можуть робити про цю проблему?
Вони повинні контролювати ті передачі на яких їхні діти дивляться. Також, пояснювати дітям, що те що вони бачать на телевізорі не є дійсність, що ви не розв’язуєте проблем коли наб’єте когось. Наші невеликі зусилля пояснювати нереалістичність телевізійних програм, придбало значні наслідки. Які ж кращі були б ці наслідки коли б батьки те саме робили.