Після вибуху Чічоналу
Від нашого кореспондента в Мексіці
БАГАТО людей вже усвідомлюють те, що Чічонал, погаслий вулкан у південносхідній Мексіці, несподівано вибухнув минулого року. Але не такі дуже відомі є досвіди декотрих пережилих людей, яких пізніше інтерв’ювалось.
Ці очевидці розказують про драматичні події, які несподівано поглинули їх. Абігейл розповідає: „Почувши гучний вибух я побігла до передніх дверей й подивилась у сторону вибуху. Це тоді я бачила як вогонь вивергувався з горла Чічоналу. Потім почав викидатись тонкий грязь, неначе цемент. Кілька хвилин пізніше, почали викидатись уламки гірських порід, декотрі такі великі як мій кулак. Доми декотрих наших сусідів були цілком закидані. У недалеких поселеннях від 400 до 500 людей були засипані живцем попілом, піском та уламками порід”.
Есдрас пережив, щоб розповісти цей досвід про те, що сталось тієї неділі минулого березня [1982 р.]: „Коли вулкан почав вибухати, то ми запитали себе, що ж нам тепер робити. Чи ж нам зараз втікати, і покидати всі наші речі? Що станеться з нашими молодими дітьми, якщо ми будемо мусили вибиратись і мандрувати густими джунглями? Бувши Свідками Єгови, то ми помолились до Бога Єгови про цю справу, шукаючи Його керівництва. Потім ми вирішили податись до іншої місцевості. Вирушуючи ми дивились на спустошення вулканом. У селі Франціско Лейон, Чієпас, дюжини людей були спалені на смерть. Я бачив декотрих з руками обвитими навколо дерев, їхні тіла цілком спалені. Декуди крізь попіл і пісок було видно частини людських тіл. У селі Ел Наранко сильний жар спалив 38 осіб. Але ані один Свідок Єгови не загубив свого життя”.
Одна родина з сімох пережила зворушливий досвід, який зміцнив їхню віру в Єгову й їхніх християнських братів. Ця родина була заловлена в Тапілулі. На протязі двох днів вони мандрували горами, щоб дійти до села, здобути харчів для продовження подорожі. Але як вони здивувались, коли побачили, що всі мешканці села вже були повтікали! Це значило, що дійти до села Віяермоси, вони будуть мусили мандрувати ще чотири дні без харчів. Проте, іншим Свідкам тієї околиці вдалось дійти до Віяермоси й вони розказали про долю тієї родини з сімох осіб пояснюючи, що вони ще можуть бути в Тапілулі. Один брат зараз подався в дорогу в його великому автомобілі, їдячи по майже непроїзних дорогах укритих попелом та піском. Проте, він проїхав, знайшов ту родину й вивіз її безпечною.
Люба допомога
Вранці після вибуху, новина про вибух Чічоналу поширилась радіопередачою по цілій країні. Товариство Вартової Башти в Мехіко зараз потелефонувало до найближчого великого міста, Віяермоси, щоб довідатись точно, що сталось і, що можна було зробити, щоб дати допомогу слугам Єгови тієї околиці. До 48 годин організували комітет критичної допомоги складаючись з шістьох членів, які працювали цілодобово, 24 годині на день. Настійна потреба не була гроші або одяг, але харчі.
Вирішивши першість, вони почали відсилати харчі родинам у потребі. Товариство телеграфувало гроші братам у двох великих містах наказуючи їм купувати харчі й перевозити їх грузовиком до Віяермоси для розповсюдження, і таким чином не марнували час. Цей вчасний вчинок пригадує нам заходи крайньої допомоги в першому столітті в часі П’ятидесятниці. (Дії 4:32) Крім харчів та одягу, то боячись епідемії, роздавали людям ліки.
Коли Свідки Єгови в країні взнали про потребу їхніх християнських братів тієї нещасної околиці, то почали посилати Товариству і також комітетові допомоги дуже багато пожертв — більше як було потрібно. Комітет написав: „У дуже чудовий спосіб брати віднеслись до потреби їхніх співхристиян. Подбалось про всіх”.
Урядові начальники відвідали околицю й наказали, щоб покінчити з непотрібним канцелярським формалізмом і також припинити спекуляцію [скуповування та перепродаж для одержання зиску] харчів та інших пожертвованих речей переміщеним людям. На протязі негайного перегляду ураженої околиці вони дали наказ, щоб давати допомогу щодо здоров’я, живлення й запобіжного лікування для 4.453 родин переміщених з 16 сел навколо вулкана.
Організований вихід
Свідки Єгови виходили з вулканічної околиці в дуже організований спосіб. Замість, щоб кожен дбав про себе, це був з’єднаний вчинок, в якому старші брали провід. Старші тримали братів вкупі, а брати, по черзі, оцінювали дух любові, єдності та кооперації, як вони вирушали до інших околиць.
Люди Єгови знову показали як правдиві християни діють у зв’язку любові й єдності, розпізнавальний знак, який збільшується в часі непередбаченого випадку, як то сталось після вибуху Чічонал вулкана. „По цьому всі пізнають, що ви учні Мої, якщо будете мати любов між собою”, сказав Ісус Христос.— Івана 13:35, НС.