Чи вам слід вірити в перевтілення?
ПІД впливом наркотику ЛСД, один чоловік у Едмонтоні, Канаді, пильно вдивлявся в дзеркало. „Я почав галюцинувати й бачив те, що мені здавалось були мої колишні втілення. Наприклад, я бачив себе як злого воєнного диктатора . . . відповідального за смерть тисячі людей. Одного разу, як я дивився на таку злу особу в дзеркалі, то мені причувся голос, який сказав: ,Ти будеш мусив постраждати за ті зла, яких ти вчинив!’“
Інші речі, крім наркотик доводили людей вірити в перевтілення. Відвідуючи нові місцевості, дехто має дивне відчуття, що вже колись був там і висновує, що вже колись жив. Інші говорять про подібні почуття, коли зустрічають цілковитих чужинців. Гіпноз також грав роль у цьому. „Сьогодні кілька практикуючих психіатрів вірять у перевтілення, тому що під гіпнозом декотрі пацієнти пригадують собі досвіди з колишнього життя перед їхнім народженням”, писав Р. Стемман у творі Духи й світ духів. Такий самий догмат формує основу індуїзму й буддизму, яких членів налічується багато більше як пів більйона.
Хоч догмат про перевтілення вже давно був славний на Сході, то недавно став популярним предметом обговорення в Західному Світі. Він становить план книжок і фільмів. Багато людей вже бачили недавній фільм Роберта Вайса Одрі ровз заснований на романі великого попиту. У романі зображено стурбованих батьків, яких довелось вірити, що їхня улюблена “дочка була перевтіленням померлої дитини іншого чоловіка.
„Після смерті душа людини перероджується в інше тіло”, кажуть прихильники догмату перевтілення. Де почався цей догмат, і як він впливає на людей? Чи вам також слід вірити в нього?
Де догмат почався?
Переконання, що після смерті душа людини переходить в інше тіло — поширене й глибоко вкорінене в давнині людства. Венди, одно з чорних поколінь Південної Африки, вірять у перевтілення, як також австралійські аборигени, араукан індіанці Південної Америки й багато інших.
Більше як 2.000 років тому, древні греки й кельти Західної Європи вірили в перевтілення. У тому ж самому часі брамінські священики навчали його в Індії. „Багато вчених вірять, що індуські браміни на Сході й кельтські друїди на Заході були побічні паростки древнього індоєвропейського священства”, каже Британська енциклопедія.
Одно таке ,древне священство’, недалеко від центра Індії, Західної Європи й Греції, був розташований в Вавілоні. Чи перевтілення породилось у Вавілоні? Ну, у вавілонській релігії вміщалась щорічна жалоба над померлим героєм, Таммузом, або Думузом, якого вони зробили богом. „Царі, які перевтілили його”, писав французький професор Ейліад, „щороку святкували перетворення світу. . . Таммуз зникає, щоб тільки появлятись шість місяців пізніше. Це чергування — періодична присутність і відсутність бога — мала змогу встановлювати ,таємниці’ відносно спасіння людей й їхню долю після смерті . . . Зрештою, кожна людина могла мати надію втішатись цим привілеєм.
Як догмат впливає на людей?
Чи перевтілення може доводити до замішання й страждання для батьків, так як зображує роман Одрі ровз? В Індії доктор Вінода Муртій досліджував доповіді про „переродження”. Один такий випадок був про дитину, яка щоночі плакала, кажучи, що вона належала до іншого місця. Зрештою дитину взяли до далекого села, а там вона пізнала дім і людей в ньому за свою рідню. Це „оповідання”, згідно з науковим письменником Радгакрішною Равою, „мало погані наслідки, бо хлопчина став предметом гарячкової суперечки між батьками”.
Пов’язано з перевтіленням є переконання, що нещастя в теперішньому житті — це покарання за вчинки в минулих. Це звуть „закон Карми”. Хоч цей догмат стримує декотрих, щоб вони не шкодили іншим, то чи ж він є позитивною спонукою до добрих вчинків? Відповідь відбивається в професії брамінських священиків, які очолюють систему кастів, обтяжливу й гнітючу для мільйонів людей. Подумайте також про буддистських монахів, які відокремлюють себе від суспільства. „Якщо людину поставлено в цей світ, щоб вона виправляла рівновагу своєї злої минувшини, то яке ж діло нам втручуватись і порушувати Божі укази?” каже твір Людина, міф і чаклунство — ілюстрована енциклопедія надприродного.
Дослідження їхнього „минулого життя” довело декотрих під вплив небезпечних надлюдських сил. „Я відчував, що мене переслідували духи”, писав той чоловік згаданий спочатку цієї статті. „Часом я благав, щоб умерти і ніколи більше не народжуватись. . . Я робив кілька замахів на своє життя”.
Що Біблія вчить про це?
Біблія вчить, що після смерті, немає ніякої невидимої частини, щоб переживала й знову народжувалась як хтось інший. Душа — це сама особа. Наприклад, ви можете читати в Біблії, що слідом по створенні першої людини, Бог назвав її „душа”. Отже, коли людина вмирає, то це „душа” кінчається, так як Бог сказав: „У поті лиця свого їстимеш хліб аж поки не вернешся назад у землю, бо з неї ти був узятий. Бо ти порох і у порох вернешся”. В інших віршах, Біблія повторно показує, що людська „душа” вмирає.— 1 Мойсеєва 2:7; 3:19; Ісуса Навина 10:32; Єзекіїля 18:4; Якова 5:20; Об’явлення 16:3, НС.
Якщо нічого не переживає тіло після смерті, то яке ж пояснення на явище пов’язане з вірою в перевтілення? Біблія показує, що демони, невірні ангели є відповідальні за це. (1 Тимофія 4:1) А щодо надії на життя після смерті, то ви можете непохитно вірити в спроможність Творця воскрешати „достойних . . . воскресіння з мертвих”. Так як Ісус запевнив: „Приходить година, коли всі ці, що в пам’ятних гробах почують Його голос і, повиходять”.— Луки 20:35; Івана 5:28, 29, НС.
Ця інформація з Божого Слова потішила й дала полегшення мільйонам людей, а навіть тому чоловікові з Едмонтону, Канади, в якого колись була ця проблема. Інший, колишній індус з Індії, висловив себе так: „Згідно з перевтіленням, то людина повертається до цього ладу, під ці обставини де люди хворіють і вмирають. Але воскресіння відбудеться коли Бог Єгова, за допомогою Свого царського уряду, покінчить цей зіпсутий лад. Тоді, . . проминуть хвороби, смуток, а навіть смерть!”— Об’явлення 21:3, 4, НС.
[Ілюстрація на сторінці 20]
Часом, декотрі люди відчувають, що вони вже колись жили
[Ілюстрація на сторінці 21]
Закон карми навчає про „колесо” постійних перероджень