Спадщина наших неспокійних часів
ПРОБЛЕМА біженця не є нічого нового. Напрями історії часто змітали великі маси людей з їхніх домів. Наприклад, склад європейських народів здебільше є наслідком переселення людей, які вибухали після розгрому Римської Імперії. Проте, ми думали б, що такі трагічні рухи людства вже закінчились. Однак, колишній верховний комісар для біженців ООН недавно вказував на те, що „масові від’їзди стають трагічно незмінною рисою наших часів”. Чому?
Ера біженців
Так як є передсказано в Біблії, після 1914 р. мир був узятий із землі. (Об’явлення 6:4) Початкові постріли Першої Світової Війни попередили радикальні суспільні, політичні та економічні зміни. Вибух другої світової війни підкреслив цей факт, лишаючи слідом коло 11 мільйонів європейських біженців.
Після Другої Світової Війни старались допомогти цим біженцям переселитись. Але війна теж покінчила з колоніалізмом. В Азії та Африці почали виникати нові нації, набуваючі свої „незалежності” кров’ю та соціо-економічним хаосом. Тисячі європейців виганяли з їхніх засвоєних країн. Через внутрішні політичні перевороти тисячі місцевих жителів теж мусили переселятись. І так донині продовжується. Один мільйон у минулих шістьох роках втекли з Ефіопії в обличчі війни й посухи. Багато більше як чверть мільйона втекли із Зімбабве на протязі внутрішніх конфліктів від 1972 до 1979 р.
В Азії та Центральній й Південній Америці також були масові від’їзди як наслідок політичної зміни. Наприклад, у 1947 р., Індія набула незалежність від Великобританії. Наступне поділення цього величезного субконтиненту на релігійно-розділену Індію та Пакістан, рушило всенародне пролиття крові. Індуси й мусульмани в обох країнах утікали до їхніх територій шукаючи притулку. Це був один з найбільших „обмінів” населення в історії — 18 мільйонів чоловіка. Так багато як 10 процентів цих біженців були вбиті або вмерли з голоду й втоми перш ніж могли прибути до їхньої нової домівки. Розподілення Північної та Південної Кореї теж розмножило біженців — 1.8 мільйонів. А сьогодні Таїланд мусить примістити майже 200 000, які втекли від війни в Камбоджії, В’єтнамі й Лаосі.
Це масове біженство є тільки одною ознакою, що вже згубили контроль над проблемами, які мучать людину ще від 1914 р.! Як додатковий доказ цього, то обдумайте сьогоднішнього економічного біженця.
Малозначний привіт?
„ГЕТЬ З ТУРКАМИ”, викрикувала рукотворна вивіска. Вона відбивала зростаючу ворожість між німцями до більше як 1.4 мільйонів іммігрантів з Туреччини. І це, незважаючи на те, що Німеччина запросила їх поселитись у тій країні! Їхня доля є типовим прикладом ще іншого біженства — економічного. Такі не завжди втікають від гноблячих урядів або від релігійного переслідування і тому їх не вважають бути справжніми біженцями. Однак, вони втікають від збанкрутованих економій, безробіття, нестерпної інфляції — а навіть голодування. Так як справжні біженці, часто ті самі нації, яких вони вибирають стати їхнім притулком жорстоко поводяться з ними.
Це пригадує нам становище, яке давно тому розвинулось в Єгипті. Пам’ятайте, що спершу народ Ізраїлів пішов в Єгипет, як ,іноземці’, коли через голод, вони мусили переселитись до Єгипту за провізіями. Фараон, зобов’язаний ізраїльському Йосипові за те, що він передбачив голод і планував боротись з ним, запросив ізраїльтян замешкуватись у Гошені. (1 Мойсеєва, розділи 41, 42 і 47) Але цей прийом скоро закінчився.
„Зростаюче почуття проти біженця”
Напруження посилювалось між ізраїльтянами а єгиптянами через протиріччя мов, культур і релігій. Зокрема Єгипетські народи не любили ізраїльтян через те, що вони заповнювали їхні пасовиська. Потім володарство в Єгипті змінилось. Несподівано ізраїльтяни попались у рабство під тими самими особами, які колись ставились по-дружньому до них.— 2 Мойсеєва 1:8—11.
Подібно сьогодні, в часі добробуту, часто щиро приймають іноземців тому, що вони охоче працюють при тих роботах, яких місцеві жителі не хочуть працювати. Наприклад, в Європі є коло 12.5 мільйон переселених робітників. Журнал Бізнес Вік каже: „Два з половиною років повільного економічного росту, зменшення головних великих індустрій, і тепер через фабричну автоматизацію є менше робіт і чужі робітники чимраз більш стають метою расових тисків”.
Збільшуючи напругу є те, що багато економічних біженців незаконно втікли до Сполучених Штатів. Підраховують, що від 40 000 до 50 000 гаїтян незаконно іммігрували від 1972 р. І від Мексіки в якій економія дуже сповільнилась, то тисячі щоденно іммігрують розпачливо шукаючи роботи.
Але наплив так багатьох біженців — законних, а також незаконних — дуже напружує народні багатства й терпимість. Наприклад, журнал Тайм, звітував про „зростаюче почуття проти біженців у конгресі... в обличчі погіршуючої СШ економії й зменшеної допомоги через громадські програми”. І багато інших націй також не дуже привітують іноземців.
Те, що недавно сталось у Нігерії показує якими небажаними економічні іноземці можуть несподівано стати.
[Ілюстрація на сторінці 6]
Через економічні обставини багато іноземців, шукаючі роботи, незаконно входять у країну