Хто є моїм сусідом?
,ВИ ПИТАЄТЕ, „Хто є моїм сусідом?” Звичайно це люди, які живуть у сусідньому будинку! І люди, які живуть на тій самій вулиці, в сусідстві. Це мої сусіди’.
Це не була думка деяких людей, які жили за часу Ісуса Христа. Навіть у той час були різні опінії про це. Це стає очевидним з розмови між Ісусом а чоловіком, знавцем закону, записана в Луки 10:25-37.
„Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?” запитав один знавець закону.
„Що в Законі написано, як ти читаєш?” запитав Ісус.
„,Люби Господа [Єгову, НС] Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом’, і ,свого ближнього, як самого себе’”, відповів адвокат.
„Правильно ти відповів”, сказав Ісус. „Роби це,— і будеш жити”.
Але законовчитель не був задоволений цією відповіддю. Отже, він запитав: „А хто то мій ближній?”
Єврейські книжники, всупереч їхньому власному Мойсеєвому Законові, казали в своїх усних традиціях: „Люби ближнього свого, але ненавидь ворога”. Книжники й фарисеї навчали людей, що тільки євреї, які додержували цього усного закону, були їхніми ближніми. Євреї, які не додержували цього закону, і всі язичники, не були ближніми, але ворогами. Таким єретичним євреям і язичникам не було слід допомагати навіть коли їхнє життя було в небезпеці. Маючи це на думці, і щоб виправдати себе не любити всіх людей, той законовчитель запитав: „А хто то мій ближній?”
Ісус відповів на це запитання ілюстрацією про милосердного самарянина (євреї ненавиділи самарян, які по їхньому погляді були чужинцями).
„Один чоловік”, сказав Ісус, „ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його”. Священик побачив того чоловіка й проминув його. Левіт подивився на нього й теж проминув його. „Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився”. Він обв’язав йому рани, приставив його до гостиниці, та й сказав господареві, що коли вернеться заплатить йому додаткові витрати.
„Котрий же з цих трьох”, запитав Ісус законовчителя, „на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?” Законовчитель відповів: „Той, хто вчинив йому милість”. Отже, Ісус же сказав йому: „Іди,— і роби так і ти”.
Священик заявляв бути поклонником Єгови. Так само й левіт. Обидва не допомогли тому побитому чоловікові. Жоден з них не був добрим ближнім чоловікові в потребі. Самарянин, зневажений й відкинений священиком і левітом та їхньою релігією, допоміг йому. Він змилосердився над долею цього чоловіка, і поклопотався про нього. Він зробив себе ближнім тому чоловікові. Він поводився по-сусідському.
Хто сьогодні доказується бути вашим ближнім?
Сьогодні, коли думаємо про ближніх, то нам на думку спадають люди, які живуть у нашому сусідстві. Грецьке слово плі·сі·он, перекладене „ближній”, основно значить „близько”. Проте, Біблія, у Святому Єврейському, а також Грецькому Письмах, дивиться на ближнього в ширшому розумінні.
У книжників і фарисеїв за Ісусового часу „ближній” був тільки той, хто додержував усних традицій їхньої релігії, тому то вони любили тільки тих, які належали до їхньої релігії. Проте, Єгова й Ісус люблять усіх людей. (Матвія 5:43-48) Так само правдиві християни сьогодні мусять любити всіх людей. Щоб не бути християнами тільки по назві, вони мусять робити себе ближніми всім людям і любити їх по-сусідському.
Коли самарянин зробив себе ближнім жертві того випадку, то чи це збудило у нього любов до цього самарянина? Біблія нічого не каже про це, але так повинно бути. Подібно, коли Ісус зійшов на землю й помер за людство, то Він, в дійсності, зробив Себе ближнім усім людям. Чи це зворушило людей любити й приблизитись до Нього? Чи любов Єгови до всього людства, у тім що Він послав Свого Сина на землю стати викупом, спонукала людей приблизитись до Бога? Так, це зворушило, і ще досі зворушує багатьох людей робити це. „Ми любимо, бо Він перше полюбив нас”.— 1 Івана 4:19, Переклад Хоменко; Івана 3:16; Якова 4:8.
В який же спосіб виявляється ця любов? Не тільки по словах „Господи, Господи”, але виконуванням Божої волі, проповідуванням людям Царства Єгови. (Матвія 7:21; 1 Івана 5:3; Ісаї 43:10-12; Дії 1:8) Це єдиний, дійсний й тривалий порятунок для страждаючого людства сьогодні. Ті, котрі, так як сусідній самарянин, змилосерджуються над жалюгідним і небезпечним становищем людства, і які приносять їм зціляючу добру новину Царства Єгови — це вони роблять себе ближніми всім людям. Усі — чоловіки чи жінки, молоді чи старі, заможні чи бідні, якого-небудь національного походження, якої-небудь раси, якої-небудь релігії, кольору шкіри — всі ближні, яким слід допомагати доброю новиною про Царство.
З любові до своїх ближніх, Свідки Єгови вже протягом багатьох років слухались наказу до Ефесян 4:25: „Говоріть кожен правду до свого ближнього”. Мільйони людей віднеслись до тієї правди й вже самі проповідують її. Це правда про Царство Єгови під Його Князем миру, Ісусом Христом. Це правда, яка приносить мир між ближніми. Головно, це правда, яка приносить „мир Божий, що вищий від усякого розуму”.— Филип’ян 4:7.